Рішення

від 19.09.2013 по справі 905/5588/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.2013 Справа № 905/5588/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Толкунової Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донтехексперт», м.Донецьк (ідентифікаційний код 30701650)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», м.Донецьк (ідентифікаційний код 30962337)

про стягнення заборгованості в сумі 189050,88грн., пені у сумі 14139,97грн., 3% річних у розмірі 5205,37грн.

за участю представників:

від позивача: Вільчинський В.О., Ващинський В.Л. за довіреністю від 02.09.2013р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донтехексперт», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 189050,88грн., пені у сумі 24198,51грн., 3% річних у розмірі 3962,30грн.

Ухвалою від 05.08.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/5588/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції з обстеження, паспортизації та посилення будівельних конструкцій №03/12 від 01.03.2012р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 189050,88грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 3962,30грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на створення (передачу) науково-технічної продукції з обстеження, паспортизації та посилення будівельних конструкцій №03/12 від 01.03.2012р.,

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 222, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 6-8, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

18.09.2013р. позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, за якою останній зменшив розмір пені та просив стягнути вказане нарахування у розмірі 14139,97грн. за період з 20.10.2012р. по 20.04.2013р., та збільшив розмір 3% річних та просив суд стягнути вказане нарахування у розмірі 5205,37грн. за період з 20.10.2012р. по 19.09.2013р.

Враховуючи вищенаведену заяву, яка за своєю суттю є заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та заявою про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені, подану в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу Ураїни.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, які направлялись на адресу, зазначену відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке підтверджує факт отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому, враховуючи тривалий розгляд спору, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників позивача, суд встановив:

01.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донтехексперт» (виконавець) укладено договір на створення (передачу) науково-виробничої продукції з обстеження, паспортизації та посилення будівельних конструкцій №03/12, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати за завданням замовника своїми силами та засобами, а замовник приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити роботи з технічного обстеження, паспортизації та виконання проекту посилення основних будівельних конструкцій головної виробничої будівлі філії ЗФ «Дзержинська» ТОВ «Енергоімпекс» з наданням висновку про технічний стан будівельних конструкцій та експлуатаційної придатності будівлі, технічного паспорту об'єкту, а також робочої документації з посилення основних будівельних конструкцій (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість послуг та порядок їх оплати за договором.

За.п.7.1. Договору цей договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до п.4.1. Договору моментом надання послуг є дата складання акту або іншого документу, оформленого у відповідності з вимогами чинного законодавства, який підтверджує надання послуг.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що здача-прийомка виконаних робіт здійснюється сторонами після виконання виконавцем робіт згідно пункту 1.1. з передачею акту виконаних робіт.

За п.3.8. Договору замовник розраховується остаточно не пізніше 25 календарних днів після виконання всіх робіт та підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, включаючи усунення виявлених в процесі прийомки недоліків та недоробок.

Так, сторонами 24.09.2012р. складено акт здачі-приймання виконаних робіт №1 від 24.09.2012р. на суму 270050,88грн., який підписаний з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

Відповідно до наданого платіжного доручення №5574 від 21.06.2012р., копія якого наявна в матеріалах справи, замовник сплатив виконавцю грошові кошти у розмірі 81000,00грн.

Враховуючи умови Договору, кінцевий термін оплати виконаних робіт у розмірі 189050,88грн. становить 19.10.2012р.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, у встановлений термін замовник не здійснив розрахунки за надані послуги, внаслідок чого з 20.10.2012р. у останнього перед виконавцем виникла заборгованість у розмірі 189050,88грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт та підпадає під регулювання статей 887-891 Цивільного кодексу України.

За частиною 1 статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до частини 2 статті 887 Цивільного кодексу України до договору підряду на проведення проектних робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки заборгованість у розмірі 189050,88грн. відповідачем не була сплачена у встановлений строк та доказів погашення вказаної заборгованості суду не представлено, позовні вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими, доведеними належним чином, та є такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 14139,97грн. за період з 20.10.2012р. по 20.04.2013р. на суму 189050,88грн., 3% річних у розмірі 5205,37грн. за період з 20.10.2012р. по 19.09.2013р. на суму 189050,88грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю неустойку у розмірі 0,05% від вартості робіт за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За приписами ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, враховуючи положення вище заведеного припису законодавства України, відсутність у Договорі узгодження сторонами періоду нарахування пені та встановлення вище судом моменту виникнення заборгованості 20.10.2012р., суд дійшов висновку, що шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій спливає 19.04.2013р. (182 дні).

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем неправомірно здійснено нарахування пені поза межами припинювального строку.

Здійснивши розрахунок пені за період з 20.10.2012р. (момент виникнення заборгованості) по 19.04.2013р. (термін спливу припинювального строку) на суму 189050,88грн., суд встановив, що сума вказаного нарахування становить 14124,47грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково - у розмірі 14124,47грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що при визначенні суми нарахування за період з 20.10.2012р. по 01.07.2013р. на суму 189050,88грн., позивачем невірно визначено суму вказаного нарахування.

Здійснивши перерахунок 3% річних за вищенаведений період, який не суперечить приписам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково - у розмірі 5202,27грн.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, за приписами п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

За приписами ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

За таких обставин, на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» господарський суд Донецької області повертає Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донтехексперт», м.Донецьк судовий збір в сумі 176,31грн., перерахований платіжним дорученням № 137 від 16.07.2013р. на суму 4344,23грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 887 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донтехексперт», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 189050,88грн., пені у сумі 14139,97грн., 3% річних у розмірі 5205,37грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» (83028, м.Донецьк, вул.Майська, буд.66, ідентифікаційний код 30962337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донтехексперт (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, буд.31, ідентифікаційний код 30701650) заборгованість у розмірі 189050,88грн., пеню у розмірі 14124,48грн., 3% річних у розмірі 5202,27грн., судовий збір у розмірі 4167,55грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повернути з Державного бюджету України судовий збір на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донтехексперт (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, буд.31, ідентифікаційний код 30701650) у розмірі 176,31грн., перерахованого платіжним дорученням № 137 від 16.07.2013р. на суму 4344,23грн.

У судовому засіданні 19.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2013р.

Суддя Ю.В. Сич