Постанова

від 03.10.2013 по справі 804/11510/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 р. Справа № 804/11510/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представник позивача - Івженко Л.В.

представник відповідача - Хоміч Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Матеріально-технічного забезпечення компанія Богис» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Матеріально-технічного забезпечення компанія Богис» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.05.2013р. №0001561520;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.05.2013р. №0001571520;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Матеріально-технічного забезпечення Компанія Богис» витрати судового збору в сумі 2 075 грн. 86 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки № 1096/22-2/33670044 від 15.04.2013р. на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити, в обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що перевірка Приватного підприємства «Матеріально-технічного забезпечення компанія Богис» була проведена на виконання повноважень податкового органу, при наявності порушень позивачем податкового законодавства та спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту № 1096/22-2/33670044 від 15.04.2013р. - Приватне підприємство «Матеріально-технічного забезпечення компанія Богис» (надалі за текстом - ПП «Матеріально-технічного забезпечення компанія Богис» або ПП «МТЗ Компанія Богис») - зареєстровано 02.08.2005р. виконкомом Дніпропетровською міської ради м. Дніпропетровська, реєстраційна справа № 1 224 102 0000 015201 від 02.08.2005. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 33670044. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 49026, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Путилівська, буд. 16. ПП «Матеріально - технічного забезпечення компанія Богис» взято на податковий облік з 05.08.2005р. у ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська за № 5598. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Матеріально - технічного забезпечення компанія Богис» зареєстровано у ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська: свідоцтво від 11.01.2012р. №200018068, індивідуальний податковий номер - 336700404619, зареєстрований платником ПДВ з 26.12.2011р.

Так, на підставі службового посвідчення серії УДН № 050764, виданого ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, відповідно наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.03.2013 р. № 296 фахівцем ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «МТЗ Компанія Богис» (код за ЄДРПОУ 33670044) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Старт Д» (код за ЄДРПОУ 32694059) за період з 01.04.2012р. по 31.05.2012р., з 01.08.2012р. по 31.08.2012р., з ТОВ «Матадор» (код за ЄДРПОУ 31820299) за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р., з 01.06.2012р. по 30.06.2012р., з ТОВ «Ангстрем Континеталь» (код за ЄДРПОУ 33906299) за період з 01.07.2012р. по 30.11.2012р., з ТОВ «Феріт Д» (код за ЄДРПОУ 36441206) за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012р., з ТОВ «Ліга» (код за ЄДРПОУ 24609852) за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р., з 01.01.2012р. по 30.06.2012р.

Повідомлення від 25.03.2013р. № 65 та копія наказу від 25.03.2013р. № 296 «Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Матеріально-технічного забезпечення компанія Богис» (код ЄДРПОУ 33670044) вручено 27.03.2013р. під розписку директору ПП «Матеріально - технічного забезпечення компанія Богис» Компанійцю О.А.

Вказаною перевіркою встановлені порушення:

- п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 110 064 грн., у тому числі у 4 кварталі 2011 року на 956 грн., у 1 кварталі 2012р. - 4 375 грн., у 2 кварталі 2012 року - 67 268 грн., у 3 кварталі 2012 року -27 894 грн., у 4 кварталі 2012 року - 9 571 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 56 196 грн., у тому числі у грудні 2011 року - 832 грн., у січні 2012р. - 867 грн., у лютому 2012 року - 867 грн., у березні 2012 року - 2 434 грн., у квітні 2012 року - 6 450 грн., у травні 2012 року - 1 200 грн., у червні 2012 року - 22 707 грн., у липні 2012 року - 867 грн., у серпні 2012 року - 19 972 грн.;

- ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій по правочинах, здійснених ПП «МТЗ Компанія Богис» з ТОВ «Старт Д» та ТОВ «ФЕРІТ Д» в частині придбання товару та ТОВ дослідно-виробницчий інструментальний завод порошкової металургії ДВ УАННП (код ЄДРПОУ 20471687), ТОВ «Матадор» в частині реалізації товару у періоді листопад 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №1096/22-2/33670044 від 15.04.2013р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки приватного

підприємства «Матеріально-технічногозабезпечення компанія Богис» (код за ЄДРПОУ 33670044) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Старт Д» (код за ЄДРПОУ 32694059) за період з 01.04.2012р. по 31.05.2012р., з 01.08.2012р. по 31.08.2012р., з ТОВ «Матадор» (код за ЄДРПОУ 31820299) за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р., з 01.06.2012р. по 30.06.2012р., з ТОВ «Ангстрем Континеталь» (код за ЄДРПОУ 33906299) за період з 01.07.2012р. по 30.11.2012р., з ТОВ «Феріт Д» (код за ЄДРПОУ 36441206) за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012р., V з ТОВ «Ліга» (код за ЄДРПОУ 24609852) за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р.. з 01.01.2012р. по 30.06.2012р.», що стало підставою для донарахування зобов'язання з податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 13.05.2013р. за № 0001561520 в сумі 110 064 грн. за основним платежем та 27 277 грн. за штрафними санкціями; донарахування зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 56 196 грн. за основним платежем та 14 049 грн. за штрафними санкціями, згідно податкового повідомлення-рішення від 13.05.2013р. № 0001571520.

Після отримання оскаржуваних повідомлень-рішень ПП «МТЗ Компанія Богис» була подана первинна скарга до ДПІ, проте рішенням про результати розгляду скарги № 1280/10/10-25 від 23.07.2013р. первинна скарга залишена без задоволення.

Суд вважає що висновки відповідача, які викладені в акті перевірки позивача №1096/22-2/33670044 від 15.04.2013р. є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряє мого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Так, судом встановлено, що ПП «МТЗ Компанія Богис» мало взаємовідносини з ТОВ «Старт Д» згідно Договору поставки від 24.04.2012р. №0424, згідно якого ТОВ «Старт-Д» - Продавець, ПП «МТЗ Компанія Богис» - Покупець.

На виконання умов договору підприємством ТОВ «Старт Д» поставлено товар та виписано видаткові та податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за квітень 2012р.у сумі 5 583,33 грн., травень 2012р. у сумі 333,33 грн., у серпні 2012 року ПДВ у сумі 19 971,66 грн.

Розрахунки між ПП «МТЗ Компанія Богис» та ТОВ «Старт Д» за товар проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень.

Згідно наданих документів, придбаний у ТОВ «Старт Д» товар, підприємство ПП «МТЗ Компанія Богис» реалізувало наступним покупцям:

- ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299). ТМЦ отримано згідно довіреності від

01.06.2012р. №398, виданої ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_1 від 19.01.2007р.). Розрахунки проведені у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 01.06.2012р. №838 у сумі 36 920,00 грн.;

- ТОВ дослідно-виробничий інструментальний завод порошкової металургії ДВ УАННП (код ЄДРПОУ 20471687) згідно рахунку №КБ-136 від 19.11.2012р.

У березні та червні 2012 року ПП «МТЗ Компанія Богис» мало взаємовідносини з ТОВ «Матадор» згідно Договору від 12.03.2012 №03.

На виконання умов договору підприємством ТОВ «Матадор» реалізовано товар, надано послуги та виписано акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні.

Розрахунки між ПП «МТЗ Компанія Богис» та ТОВ «Матадор» за послуги та товар проводились у безготівковій формі.

Згідно наданих документів, придбаний у ТОВ «Матадор» товар, підприємство ПП «МТЗ Компанія Богис» реалізувало ТОВ «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641), згідно довіреності від 25.07.2012р. №451, виданої ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_2).

Розрахунки проведені у безготівковій формі, згідно платіжного доручення від 23.07.2012р. №838 у сумі 139 200,00 грн.

Придбані у ТОВ «Матадор» транспортні послуги ПП «МТЗ Компанія Богис» використало у власній господарській діяльності. Витрати за зазначеними операціями включено до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування у звітній декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року у сумі 7 833,33 грн.

У листопаді 2012 року ПП «МТЗ Компанія Богис» мало взаємовідносини з ТОВ «Феріт Д» згідно Договору від 12.11.2012 №б/н.

На виконання умов договору підприємством ТОВ «Феріт Д» реалізовано товар та виписано видаткові та податкові накладні.

Розрахунки між ПП «МТЗ Компанія Богис» та ТОВ «Феріт Д» за товар проводились у безготівковій формі.

Згідно наданих документів, придбаний у ТОВ «Феріт Д», товар підприємство ПП «МТЗ Компанія Богис» реалізувало ТОВ дослідно-виробничий інструментальний завод порошкової металургії ДВ УАННП (код ЄДРПОУ 20471687).

У періоді з липня по листопад 2012 року ПП «МТЗ Компанія Богис» мало взаємовідносини з ТОВ «Ангстрем Континеталь» згідно Договору від 02.07.2012 №0703.

ТОВ «Ангстрем Континеталь» - Виконавець, ПП «МТЗ Компанія Богис» (код за ЄДРПОУ 33670044) - Замовник.

Замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по виконанню послуги проведення консультаційного обслуговування персоналу Замовника із фінансових питань та питань, пов'язаних з бухгалтерським обліком Замовника, а саме: ведення бухгалтерського та податкового обліку, на умовах та терміни, передбачені даним Договором.

Вартість робіт встановлюється згідно рахунків, затверджених Виконавцем.

На виконання умов договору підприємством ТОВ «Ангстрем Континеталь» надано послуги та виписано акти виконаних робіт та податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за липень 2012р.у сумі 866,67 грн.

Розрахунки між ПП «МТЗ Компанія Богис» та ТОВ «Ангстрем Континеталь» за послуги проводились у безготівковій формі.

У періоді з грудня 2011 року по червень 2012 року ПП «МТЗ Компанія Богис» мало взаємовідносини з ТОВ «Ліга» згідно Договору №0103 від 03.01.2012 та Договору про надання консультаційної послуги від 04.01.2011р. №01/04-11.

ТОВ «Ліга» - Виконавець, ПП «МТЗ Компанія Богис» (код за ЄДРПОУ 33670044) -

Замовник.

Замовник в порядку та на умовах , визначених Договором, дає завдання, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати за плату Замовнику послугу щодо проведення разового консультаційного обслуговування персоналу Замовника із фінансових питань та питань, пов'язаних з бухгалтерським обліком Замовника, а саме: ведення бухгалтерського та податкового обліку.

На виконання умов договору підприємством ТОВ «Ангстрем Континеталь» надано послуги та виписано акти виконаних робіт та податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

Розрахунки між ПП «МТЗ Компанія Богис» та ТОВ «Ліга» за послуги проводились у безготівковій формі.

Фактичне отримання позивачем товарів/послуг від зазначених контрагентів за укладеними договорами підтверджується наявними при проведені перевірки та описаними в акті перевірки актами виконаних робіт, накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, та первинними документами які долучені до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що проведені господарські операції є цілком прозорими та фактично здійсненими, мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповід альність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені з контрагентами правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Висновки відповідача про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, грунтуються, на тому, що перевіркою встановлено неможливість купівлі/продажу товарів (робіт, послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків. ПП «МТЗ Компанія Богис» здійснювало діяльність спрямовану на ухилення від сплати податків, виключно шляхом отримання податкової вигоди за рахунок чи переважно з бюджету (відсутність розумної, економічно-обгрунтованої господарської мети вчинення правочину).

Проте, такі посилання судом не приймаються до уваги зважаючи на наступне.

Так в обґрунтування своїх висновків перевіряючий посилаються на інформацію отриману з: акту від 21.12.12 за № 7210/224/36441206 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Феріт Д», акту від 21.12.12 за № 7208/224/33906299 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Анстрем Континеталь», акту від 21.12.12 за № 7203/224/32694059 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Старт Д», акту від 21.12.12 за № 7200/224/31820299 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Матадор», акту від 21.12.12 за № 7199/224/24609852 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ліга».

Застосування наслідків перевірки конкретного платника викладені в вказаних актах суперечать ст. 54 Податкового кодексу України, оскільки визначення грошового або податкового зобов'язання повинно здійснюватися на підставі перевірок результатів діяльності конкретного платника податків.

Більш того, ст.61 Конституції України закріплений індивідуальний принцип юридичної відповідальності.

Тому у разі виявлення факту заниження чи завищення платником податків податкових зобов'язань, або відсутність об'єктів оподаткування, податковий орган повинен прийняти відповідне податкове повідомлення - рішення саме щодо такого суб'єкта господарювання, а не його контрагента яким є ПП «МТЗ Компанія Богис».

Таким чином, акти перевірок вищевказаних контрагентів на які посилається ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська не можуть бути покладені в основу висновку про порушення ПП «МТЗ Компанія Богис» податкового законодавства.

Висновки в акті про відсутність у контрагента первинних документів, як це встановлено вищевказаними актами не дає право робити висновок про відсутність господарських операцій у ПП «МТЗ Компанія Богис» і відповідно вважати про відсутність об'єкта оподаткування, відсутність права на формування витрат, податкового кредиту з ПДВ тощо.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Водночас податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про безтоварний або фіктивний характер здійснених операцій.

Отже, такі посилання відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів позивача з контрагентами.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства -контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, що підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин контрагенти були зареєстровані у встановленому законом порядку.

Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, в діях позивача відсутнє порушення п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 110 064 грн., у тому числі у 4 кварталі 2011 року на 956 грн., у 1 кварталі 2012р. - 4 375 грн., у 2 кварталі 2012 року - 67 268 грн., у 3 кварталі 2012 року -27 894 грн., у 4 кварталі 2012 року - 9 571 грн.; п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 56 196 грн., у тому числі у грудні 2011 року - 832 грн., у січні 2012р. - 867 грн., у лютому 2012 року - 867 грн., у березні 2012 року - 2 434 грн., у квітні 2012 року - 6 450 грн., у травні 2012 року - 1 200 грн., у червні 2012 року - 22 707 грн., у липні 2012 року - 867 грн., у серпні 2012 року - 19 972 грн.; ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій по правочинах, здійснених ПП «МТЗ Компанія Богис» з ТОВ «Старт Д» та ТОВ «ФЕРІТ Д» в частині придбання товару та ТОВ дослідно-виробницчий інструментальний завод порошкової металургії ДВ УАННП (код ЄДРПОУ 20471687), ТОВ «Матадор» в частині реалізації товару у періоді листопад 2012 року.

В судовому засіданні був повністю доведений представником позивача факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З урахуванням вищезазначеного податкове повідомлення-рішення № 0001561520 від 13.05.2013р. та податкове повідомлення-рішення № 0001571520 від 13.05.2013р., прийняті Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Отже, адміністративний позов Приватного підприємства «Матеріально-технічного забезпечення компанія Богис» підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 2075 грн. 86 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 50 від 28 серпня 2013р., тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Матеріально-технічного забезпечення компанія Богис» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001561520 від 13.05.2013р., винесене у відношенні Приватного підприємства «Матеріально-технічного забезпечення компанія Богис».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001571520 від 13.05.2013р., винесене у відношенні Приватного підприємства «Матеріально-технічного забезпечення компанія Богис».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Матеріально-технічного забезпечення компанія Богис» (код ЄДРПОУ 33670044) суму судового збору в розмірі 2075 грн. 86 коп. сплачену Приватним підприємством «Матеріально-технічного забезпечення компанія Богис» по платіжному дорученню № 50 від 28 серпня 2013р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 08.10.2013р.

Суддя Е.О. Юрков