Постанова

від 26.09.2013 по справі 801/6672/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

26 вересня 2013 р. 16:01 Справа №801/6672/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В., за участю представника позивача - Бартєнєвої Ірини Володимирівни, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Термо-Крим"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Приватне підприємство "Термо-Крим" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 07.06.2013 року № 0005532201, від 07.06.2013 року № 0005482201.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки № 3313/22.1/32681317 від 31.05.2013 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсності та Податковому кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства "Термо-Крим" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" ЄДРПОУ 37517333 за період 01.01.10 по 31.12.12.

За результатами перевірки був складений Акт № 3313/22.1/32681317 від 31.05.2013 року, відповідно якого перевіркою ПП "Термо-Крим" встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого завищене від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 кв. 2012р. у сумі 150000 грн. Порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, встановлено заниження ПДВ до сплати в бюджет у сумі 30000 грн., у т.ч. за лютий 2012р., у сумі 30000 грн.

На підставі висновків акту від 31.05.2013р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005532201 від 07.06.2013 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 150000 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0005482201 від 07.06.2013 року, яким донараховано ПДВ у сумі 45000 грн., з яких за основним платежем 30000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) 15000 грн.

Не погодившись з зазначеним висновком ПП "Термо-Крим" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.13 № 0005482201, № 0005532201.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010р. визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пункту 14.1.191 статті 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI 180.1 постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ст.185 Податкового Кодексу)

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст.198)

Згідно статті 203 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. -

Згідно статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

В акті перевірки ПП "Термо-Крим" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість за лютий 2012 по взаємовідносинам з ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" встановлено, що позивачем порушено п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено ПДВ за період з 01.01.10 року по 31.12.12 на суму 30000 грн.

Однак, з даними висновками погодитись не можна з огляду на те, що позивачем дотримано вимоги законодавства щодо формування валових витрат у розмірі 150 000 гривень, та надані відповідачу усі належним чином оформленні первинні документи, які підтверджують реальне здійснення наданих та оплачених робіт.

Так, між ПП «Термо-Крим» (Замовник) та ТОВ «Компанія «Дельта Груп Інвест» (Підрядник) були укладені договори підряду згідно умов яких Підрядник зобов'язувався провести поточний ремонт та налагоджувальні роботи у приміщеннях, якими користувався Замовник на праві оренди. До позовної заяви додані документи, які підтверджують, що у перевіреному періоді ПП «Термо-Крим» мало господарські відносини з ТОВ «Компанія «Дельта Груп Інвест», а саме:

- договір підряду № 01/-02 від 01.02.2012 року на суму 45000,00 гривень, у т.ч. ПДВ -7500,00 грн., відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати роботи по ремонту котельної згідно з затвердженим замовником дефектним актом та кошторисною документацією;

- договір підряду № 03-02 від 03.02.2012 року на суму 45000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7500,00 грн., відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати роботи по ремонту котельної згідно з затвердженим замовником дефектним актом та кошторисною документацією;

- договір підряду №06-02 від 06.02.2012 року на суму 45000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7500,00 грн., відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати роботи по ремонту котельної згідно з затвердженим замовником дефектним актом та кошторисною документацією;

- договір підряду №10-02 від 10.02.2012 року на суму 45000,00 грн., у т.ч. ПДВ 7500,00 грн., відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати роботи по ремонту котельної згідно з затвердженим замовником дефектним актом та кошторисною документацією.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання робіт ТОВ «Компанія «Дельта Груп Інвест» підтверджується актами приймання виконаних робіт за лютий 2012 року до усіх вказаних вище договорів підряду. А відповідно до квитанції № 241220006 від 12.04.2012р. на суму 10 000,00 гривень (в т.ч. ПДВ - 1 666,66 грн.), та платіжних доручень:

- № 1321 від 11.04.2012р. на суму 100 000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн.,

- № 1341 від 20.04.2012р. на суму 10 000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 1 666,67 грн.,

- № 1355 від 10.05.2012р. на суму 20 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3 333,33 грн.,

- № 1365 від 21.05.2012р. на суму 25 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 4 166,67,

- № 1370 від 23.05.2012р. на суму 15 000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 2 500,00 грн.,

на загальну суму 180 000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 30 000.00 грн. позивачем повністю сплачені надані послуги.

Таким чином, сума податку на додану вартість була сплачена ПП «Термо-Крим» у повному обсязі, отже зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних послуг та була перерахована на розрахунковий рахунок продавця - ТОВ «Компанія «Дельта Груп Інвест», що також підтверджується наданими до суду податковими накладними від ТОВ «Компанія «Дельта Груп Інвест», а саме:

- податкова накладна № 20 від 24.02.2012 року на суму 45 000,00 у т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.;

- податкова накладна № 21 від 27.02.2012 року на суму 45 000,00 у т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.;

- податкова накладна № 22 від 28.02.2012 року на суму 45 000,00 у т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.;

- податкова накладна № 23 від 29.02.2012 року на суму 45 000,00 у т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.

В свою чергу ПП «Термо-Крим» відобразило вказані дані у декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року та у оборотно-сальдовій відомості (копії додаються).

Отже, нарахування ДПІ у м. Сімферополі податкового зобов'язання ПП «Термо-Крим» по податку на додану вартість у сумі 30 000,00 гривень та донарахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у сумі 150 000,00 гривень, дослідженими матеріалами справи не підтверджено.

Крім того, під час взаємостосунків ПП «Термо-Крим» із ТОВ «Компанія «Дельта Груп Інвест», останнє було зареєстровано в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що не спростовується даними акта перевірки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

У відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-ІV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Згідно ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Між тим, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості.

З вказаних норм вбачається, що зареєстрований у ЄДРПОУ контрагент ТОВ «Компанія «Дельта Груп Інвест» є юридичною особою, наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з купівлі-продажу товарів.

Крім того, судом встановлено, що під час взаємовідносин позивача з його контрагентом «Компанія «Дельта Груп Інвест» останнього було зареєстровано у якості юридичної особи та він мав статус платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200015674.

Отже, суд вважає, що наданими документами підтверджено, що спільні дії сторін при укладені та виконані договорів були направлені на набуття прав та обов'язків, які випливають саме з договорів підряду та, що фактичне виконання робіт підтверджує, що господарські операції виконувалися, тому договору підряду не мають дефектів ознак або елементів цього правочину, які дають підстави вважати цей правочин нікчемним у зв'язку з його удаваністю, а тому висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби викладені в акті перевірки № 3313/22.1/32681317 від 31.05.2013 року не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Отже, всі податкові накладні належним чином оформлені та отримані позивачем, що підтверджується сформованим реєстром отриманих податкових накладних від вказаного постачальника.

Відповідно до п.п «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій за) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

При цьому як зазначено у п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання д оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду."

Статтею 198 ПК України, передбачено, датою виникнення права на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата отримання товару, підтверджена податкової накладної.

Пункт 198.6, ст.198 ПК України передбачає лише одну підставу для зменшення податкового кредиту - відсутність податкової накладної.

У суді знайшов підтвердження факт правомірності формування позивачем податкового кредиту.

Таким чином, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

Отже, така позиція контролюючого органу, яка викладена в акті перевірки № 3313/22.1/32681317 від 31.05.2013, суперечить ст. 61 Конституції України згідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому не може бути підставою для притягнення ПП «Термо-Крим» до відповідальності у вигляді заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивачем дотримано вимоги Податкового Кодексу України щодо права включення суми сплаченого ПДВ, податку на прибуток за даними фінансово-господарськими правовідносинами до податкового кредиту за квітень, червень, липень 2011 року, що вказує на безпідставність заперечень відповідача та неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005532201 від 07.06.2013 року, № 0005482201 від 07.06.2013 року та задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Так, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 1950,00 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК.

Під час судового засідання, яке відбулось 26.09.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 01.10.2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК від 07.06.2013 року № 0005532201, від 07.06.2013 року № 0005482201.

Стягнути з Державного бюджету України 1950 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК на користь Приватного підприємства «Термо-Крим» (ЄДРПОУ 32681317).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.