Рішення

від 03.10.2013 по справі 2608/9099/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/9099/12

пр. № 2/759/355/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Макаренко В.В.,

при секретарі - Кузьменко М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за первісним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор", Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов'язання не чинити перешкод в користувані квартирою та виключення з числа службових житлового приміщення -

в с т а н о в и в:

ЖБК «Індикатор» звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до про визнання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітню доньку - ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що спірна квартира надавалась ОСОБА_5, яка працювала на посаді двірника в ЖБК «Індикатор», особистий рахунок відкритий на її ім'я, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, особистий рахунок не переоформлений на даний час, в спірній квартирі зареєстровані відповідачі, які в квітні 2009 року добровільно залишили спірну квартиру і проживають в кв. АДРЕСА_2, яка на праві власності належала ОСОБА_5 - матері відповідача. Спірна квартира має статус службової та належить на праві власності членам ЖБК «Індикатор». Після смерті матері відповідача ОСОБА_1, йому пропонувалась посада двірника, але він своєї згоди не надав. Відповідачі не сплачують рахунки по спірній квартирі за надання комунальних послуг, а здійснюють всі оплати по кв. АДРЕСА_2, спірна квартира постійно закрита, на підставі викладеного просили позово задовольнити.

14 січня 2013 року представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою просить задовольнити позовну заяву та ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 2004 р. н. такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1; судові витрати покласти на відповідача, а саме: 12100,00 (дванадцять тисяч сто) грн.- витрати на правову допомогу, пов'язану з розглядом справи; 350,00 (триста п'ятдесят) грн. - витрати на отримання архівної довідки; 107,30 (сто сім) грн. та 124,50 (сто двадцять чотири) грн. судового збору.

18 лютого 2013 року до Святошинського районного суду м. Києва звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, із зустрічною позовною заявою про зобов'язання ЖБК "Індикатор" не чинити перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язати ЖБК «Індикатор» та Святошинську районну в м. Києві державну адміністрацію розглянути питання, щодо виключення кв. АДРЕСА_1 з числа службових, мотивуючи позов тим, що 02.03.1979 згідно рішення Ленінградської районної ради депутатів трудящих м. Києва від 12.02.1979 № 155 видано ордер №001004 матері ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на право зайняття службового приміщення кв. АДРЕСА_1, в зв'язку з її роботою на посаді двірника в ЖБК «Індикатор», яка працювала на вказаній посаді з 24.12.1978 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4, майже 33 роки. За життя, ОСОБА_5, неодноразово зверталася до районної місцевої ради, ЖБК «Індикатор», районної в місті Києві державної адміністрації, виконавчого комітету, народного депутата України, державної госпрозрахункової організації «Житло Інвест», Головного управління житлового забезпечення КМДА, прокуратури, Міністерства праці та соціальної політики України, секретаріату Верховної Ради України, Міністерства України з надзвичайних ситуацій, з відповідними заявами про виключення квартири з числа службових, однак отримувала різного роду відповіді, які по суті не вирішували її питання щодо захисту її та нашої сім'ї житлових проблем та захисту житлових прав, після її смерті, ОСОБА_1 також звертався до Київської міської державної адміністрації, Головного управління житлового господарства з відповідними заявами від 03.12.2012 року щодо виведення з числа службових житла, на що отримав відповідь від 21.03.2013 року за №2003-П-436/01 Першого заступника голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації з роз'ясненнями, щодо порядку виключення з числа службових жилого приміщення, а 26.03.2012 року за №046/7-П-529 за місцем свого проживання: кв.АДРЕСА_1 ОСОБА_1 отримав також відповідь про порядок виключення з числа службових жилого приміщення. Також зазначили, що посадові особи ЖБК «Індикатор» створюють перешкоди у користуванні кв.АДРЕСА_1. Крім того, зазначають, що в такий спосіб захисту ЖБК «Індикатор» має намір позбавити неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьків, права користування житлом - квартирою АДРЕСА_1, в якій вона є постійно зареєстрованою та постійно мешкає разом з позивачами, що є прямим порушенням ст.47 Конституції України, ст.ст. 3, 16 Конвенції про права дитини Організації Об'єднаних Націй, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, ст.125 Житлового кодексу України. Разом з тим вказують, що позивачі зверталися з відповідними заявами про виключення з числа службових вказаної квартири до ЖБК «Індикатор», Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, однак ніяких дій, щодо розгляду даного питання не прийнято, що змусило позивачів звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, на підставі викладеного та в порядку ст.ст. 47, 129 Конституції України, ст.ст.3,16 Конвенції про права дитини Організації Об'єднаних Націй, ст.ст. 1, 9, 123 Житлового кодексу України, просили зустрічний позов задовольнити, а в первісному відмовити.

Представники позивача підтримали первісний позов посилаючись на обставини викладені в первісному позову, а також вказали, що в зустрічному позові позивачі не навели доказів та не обґрунтували в чому саме полягало перешкоджання в користуванні їм квартирою АДРЕСА_1 зі сторони відповідачів - ЖБК "Індикатор" та Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, позивачі в зустрічному позові просять суд зобов'язати відповідачів розглянути питання щодо виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових, але позивачі до ЖБК "Індикатор" та до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації з відповідною заявою не звертались. Разом з тим, вказували, що позивачі звинувачують посадових осіб ЖБК "Індикатор" в порушенні вимог статей 124, 125 Житлового кодексу України, а саме - у намаганні виселити їх із службового жилого приміщення без надання іншого житла, що не відповідає дійсності, оскільки сім'я ОСОБА_1 у квітні 2009 року добровільно залишила вказану однокімнатну квартиру та переселилася в двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка належала покійній ОСОБА_5 - матері позивача. Протягом 2009 - 2011 років позивачі здавали квартиру АДРЕСА_1 в оренду, з чого отримували доходи. Після смерті матері позивач ОСОБА_1 не оформив свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та не зареєстрував його в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна у встановленому законом порядку. Одночасно з викладеним вказували, що позивачі за зустрічним позовом не зверталися до ЖБК "Індикатор" із заявою про переведення розрахункового рахунку по квартирній платі та комунальним послугам ні по квартирі АДРЕСА_1, ні по квартирі АДРЕСА_2. Зазначені рахунки і досі оформлені на покійну ОСОБА_5, в зв'язку з чим просили відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі, на підставі ст.ст. 72, 107, 118, 122 Житлового кодексу України, ст.ст. 382, 384 Цивільного кодексу України.

Відповідачі за первісним позовом та представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_6 заперечували проти первісного позову та просили в первісному позові відмовити, а задовольнити зустрічний позов, посилаючись на обставини викладені в зустрічній позовній заяві.

Представник Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації надіслав до суду лист, в якому зазначив, що ЖБК «Індикатор» з клопотанням про виключення спірної квартири з числа службових не звертався, просив справу слухати за його відсутності (а.с. 174).

Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації напарвила до суду лист, яким просить слухати справу за відсутності їхнього представника та ухвалити рішення на користь та в інтересах дитини (а.с. 229).

Суд заслухавши думку учасників судового розгляду справи, покази свідків, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, бере до уваги наступне.

За змістом ст. ст. 71, 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, провадиться в судовому порядку внаслідок відсутності цієї особи понад шість місяців без поважних причин.

Витягом з рішення № 861 Київської міської ради народних депутатів від 19.06.1978 затверджено рішення членів ЖБК «Індикатор» про закріплення службових квартир, а саме кв. АДРЕСА_1 (а.с. 134).

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЖК Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Наказом №1 від 24.12.1978 ОСОБА_5 призначено на посаду двірника з наданням службового приміщення кв. АДРЕСА_1 (а.с. 132).

Згідно рішення Ленінградської районної ради депутатів трудящих м. Києва від 12.02.1979 № 155 (а.с. 13), видано ордер №001004 матері ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на право зайняття службового приміщення кв. АДРЕСА_1 (а.с. 5, 135).

Протоколом загальних зборів ЖБК «Індикатор» від 26.10.1999 №99 вирішено відмовити в направленні клопотання до Ленінградської райради, щодо виключення кв. АДРЕСА_1 з числа службових (а.с. 201-204).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 зверталась до відповідних органів, щодо виключення спірної квартири з числа службових або надання іншого житла, оскільки пропрацювала на посаді двірника більше 10 років (а.с. 74, 75, 136-158), проте позитивного результату вказані звернення не мали, щодо вирішення її питання про виключення квартири з числа службових.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, мати - ОСОБА_1 померла, згідно свідоцтва про смерть (а.с. 8).

Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с. 160), від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження (а.с. 159).

З довідки з місця реєстрації ЖБК «Індикатор» від 27.01.2012 № 10 вбачається, що в кв. АДРЕСА_1 зареєстровано 3 особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Відповідно до ст. 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території затверджуються Радою Міністрів Української РСР.

Умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права наймача та членів його сім'ї порівняно з умовами, передбаченими законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Типовим договором найму жилого приміщення та іншими актами законодавства Української РСР, є недійсними.

Згідно з ст. 64 ЖК Української РСР Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.

В обґрунтування заявлених вимог за первісним позовом позивачі надали акти зняття показів з лічильника електроенергії по спірній квартирі , з яких вбачається, що за період з грудня 2011 року по 23 травня 2012 року відповідачі використали 75 квт (а.с. 16-21), з довідки про заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги, вбачається бог у сумі 3016,77грн. (а.с. 22), в актах за період з грудня 2011 по травень 2012 вказано, що відповідачі проживають в кв.АДРЕСА_2 (а.с. 23-28), також по вказаній квартирі мають заборгованість в сумі - 5223,61грн. (а.с. 196-197), згідно претензії ПАТ «Укртелеком» від 05.03.2012 у ОСОБА_5 наявна заборгованість за телекомунікаційні послуги в сумі 374,37грн. (а.с. 29), також згідно довідки ЖБК «Індикатор» відповідачі о бухгалтера для переоформлення розрахункового рахунку по кв. АДРЕСА_1 та кв. АДРЕСА_2 не звертались (а.с. 198), актом від 21.03.2013 ЖБК «Індикатор» встановлено, що в спірній квартирі проживає бабуся ОСОБА_2 - ОСОБА_8 з лютого 2013 року (а.с. 198-А), в актах від 25.02.2013 та 19.02.2013 зазначено, що відповідачі проживають в кв. АДРЕСА_2 (а.с. 199-200).

З наданих доказів, вбачається, що відповідачі спірною квартирою користуються, оскільки наявний борг по сплаті за комунальні послуги, який відповідачі в ході розгляду справи погасили, згідно рахунку про сплату за житлово-комунальні та інші послуги, крім того надані докази складені ЖБК «Індикатор», яке є позивачем по даній справі.

Разом з цим, в спростування наданих позивачем доказів, відповідачі надали акти третьої особи Служби у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, в яких вказано, що обстеження житлово-побутових умов проживання дитини провадилось в спірній квартирі яким встановлено, що дитина проживає разом з батьками в кв. АДРЕСА_1 (а.с. 167-168).

Також, відповідно до листа ЖБК «Індикатор» від 29.11.2012 № 9/11 дільничому ОСОБА_9, вбачається, що кв. АДРЕСА_2 проживають незареєстровані особи та позивач просить їх притягнути до адміністративної відповідальностю, в зв'язку з чим даний доказ суперечить іншим доказам складеним ЖБК «Індикатор», оскільки позивач вказує, що в даній квартирі проживають саме відповідачі, проте в своїй заяві не зазначив їх прізвищ (а.с. 113).

Таким чином, знайшов підтвердження той факт, що відповідачам за первісним позовом чиняться перешкоди в користуванні спірною квартирою, враховуючи кількість складених на них актів, які досліджені судом.

В довідці дошкільного навчального закладу №257 від 19.07.2012 вказано, що дитина ОСОБА_3 проживала в кв. АДРЕСА_1 та в довідці середньої загальноосвітньої школи №35 від 18.07.2012 №216 зазначено, що дитина проживає за адресою зазначеною батьками (а.с. 79).

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що є двоюрідною сестрою ОСОБА_2, і проживала тимчасово в кв. АДРЕСА_2, а відповідачі за первісним позовом проживали в кв. АДРЕСА_1.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, суду показали, що відповідачі відвідують кв. АДРЕСА_1, але проживають в кв. АДРЕСА_2, в спірній квартирі не були, ОСОБА_13 вказала, що на даний час в кв. АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_1

Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_11, яка є бухгалтером ЖБК «Індикатор», ОСОБА_12 - працює на підміні консьєржем в ЖБК «Індикатор», ОСОБА_13 - працює консьєржем в ЖБК «Індикатор», ОСОБА_14 працює на підміні консьєржем в ЖБК «Індикатор», оскільки останні працюють у позивача і від останнього отримують за це грошову винагороду, а отже матеріально залежать від ЖБК «Індикатор», тому їх покази є упередженими та наданими на користь позивача.

Отже, суд приймає до уваги покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_13, які підтвердили факт користування спірною квартирою відповідачами.

Разом з тим, факт користування відповідачами спірною квартирою підтверджується, квитанцією про сплату за житлово-комунальні послуги та карткою ПАТ «Київенерго», в якій вказано, що особовий рахунок на спірну квартиру відкрито на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 187-189).

Крім того, факт звернення ОСОБА_1 про виключення спірної квартири з числа службових підтверджується відповіддю від 21.03.2012 року за №2003-П-436/0;1 Першого заступника голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації з роз'ясненнями, щодо порядку виключення з числа службових жилого приміщення (а.с. 76) та відповідь Головного управління житлового господарства від 26.03.2012 року за №046/7-П-529 за місцем свого проживання: кв.АДРЕСА_1 (а.с. 77).

Представниками позивача інших доказів, які б підтверджували факт не проживання в спірній квартирі відповідачів за первісним позовом понад шість місяців без поважних причин суду не надано.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги покази свідків, а саме, що спірною квартирою відповідачі за первісним позовом користуються, враховуючи, що відповідачі за первісним позовом надали належні докази, щодо свого проживання та користування спірною квартирою, а інших доказів, в спростування не надано, з огляду на те, що відповідачам чиняться перешкоди у користуванні спірною квартирою, а отже інтерес до квартири у відповідачів не втрачено, беручи до уваги, що відповідачі приймають участь в утриманні квартири, суд дійшов висновку, про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог за первісним позовом, в зв'язку з чим не вбачає правових підстав для задоволення первісного позову, а позовні вимоги за зустрічним позовом знайшли своє підтвердження матеріалами справи, в зв'язку з чим позовні вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд вказує, що в спірній квартирі зареєстрована неповнолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 47 Конституції України гарантовано, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за якими кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з Конвенцією про права дитини Організації Об'єднаних Націй, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, статті 3, в усіх діях що до дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст .. 16 Конвенції про права дитини жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканість житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.

Таким чином, ЖБК «Індикатор» намагається позбавити неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьків, права користування житлом - квартирою АДРЕСА_1

Керуючись ст.ст. 61, 64, 71, 72, 107, 118, 122, 124, 125 ЖК Української РСР, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні первісного позову Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - відмовити в повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор", Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації - задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Житлово-будівельний кооператив "Індикатор" (ідентифікаційний код №23376724) не чинити перешкод в користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітній доньці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 кв. АДРЕСА_1.

Зобов'язати Житлово-будівельний кооператив "Індикатор" (ідентифікаційний код №23376724) та Святошинську районну в м. Києві державну адміністрацію розглянути питання, щодо виключення кв. АДРЕСА_1 з числа службових.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор" (ідентифікаційний код №23376724) на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Святошинський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ: