Постанова

від 07.10.2013 по справі 803/1851/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Справа № 803/1851/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

з участю представника позивача Войта Ю.П.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Портал Укрбізнес» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2013 року №0032931702,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Портал Укрбізнес» (далі - ПП «Портал Укрбізнес», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2013 року №0006881702.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок Луцької ОДПІ про те, що з 2010-2012 роки найманим працівникам виплачувалась «неофіційна» заробітна плата, ґрунтується виключно на поясненнях працівників, що є порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984. Крім того, акт перевірки не містить посилання на первинні бухгалтерські документи, що підтверджують порушення ПП «Портал Укрбізнес» положень податкового законодавства.

На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються допустимими доказами у справі, а відповідно оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року № 0006881702, прийняте на підставі таких висновків відповідача - є протиправним та підлягає скасуванню

07.10.2013 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.10.2013 року № 0032931702, прийняте за результатами розгляду первинної скарги.

Представник позивача у додаткових поясненнях та в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому запереченні на адміністративний позов від 09.09.2013 року позовні вимоги не визнав та зазначив, що в ході проведення Луцькою ОДПІ перевірки та відповідно до отриманих матеріалів встановлено, що посадовими особами ПП «Портал Укрбізнес» протягом 2010-2012 років найманому працівнику ОСОБА_3 виплачувалась мінімальна заробітна плата шляхом перерахування на картковий рахунок у банківській установі, а більша частина заробітної плати виплачувалась не офіційно. Також без офіційного оформлення трудових відносин на посаді менеджера з реклами працював громадянин ОСОБА_4 в періоді з 15.10.2011 року по 15.01.2012 року отримував заробітну плату в розмірі 3200 грн.

При донарахуванні податку з доходів фізичних осіб відповідач виходив із пояснення директора позивача про використання праці найманих працівників.

Так, в ході перевірки проведено аналіз по нарахуванню та виплаті заробітної плати найманим працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно оборотно-сальдових відомостей по рахунку 66.1 «Розрахунки з оплати праці» та встановлено, що зазначені у поясненнях вищевказаних найманих працівників виплати не включені до загального оподатковуваного доходу працівників та відповідно податок з доходів фізичних осіб з виплачених сум не утримувався та до бюджету не перераховувався. Крім того, виплачені на користь вказаних осіб доходи не були включені в податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податків, а також сум утриманого з них податку (за формою №1-ДФ) за звітні періоди 2010-2012 років, чим порушено вимоги статті 176 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ПП «Портал Укрбізнес» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 26.04.2010 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 139359.

В період з 05.07.2013 року по 11.07.2013 року Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Портал Укрбізнес» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року в частині нарахування та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб по працівниках ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про що складено акт від 18.07.2013 року №140/17.3/36541449. Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 3.1. статті 3, підпункту 4.2.1 пункту 4.2. статті 4, пункту 7.1. статті 7, підпункту 8.1.1., 8.1.2 пункту 8.1. статті 8 пункту 17.1 статті 17, абз. «а», «б» пункту 19.2. статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підпункту 163.1.1 пункту 163.1. статті 163, підпункту 164.1.2. пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1.статті 167, підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168, пункту 171.1. статті 171, абз. «а», «б» підпункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результататі чого, встановлено факт недоотримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників в 2010-2012 року, тому на підставі пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пункту 167.1 статті 167 ПК України підлягає донарахуванню податок з доходів фізичних осіб із виплат найманим працівникам в сумі 28051,36 грн., в тому числі: за 2010 рік - 6227,22 грн. за 2011 рік - 11942,43 грн. та за 2012 рік - 9881,741 грн.

За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 18.07.2013 року №140/17.3/36541449 Луцькою ОДПІ на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Портал Укрбізнес» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року в частині нарахування та своєчасності і внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб по працівниках ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з питань, що становлять предмет заперечення. За наслідками цієї перевірки складено акт від 06.08.2013 року № 359/17.3/36541449. Даним актом податковий орган підтвердив висновки, викладені в акті перевірки від 18.07.2013 року № 140/17.3/36541449.

Як зазначено в акті перевірки в період з 2010-2012 роки ПП «Портал Укрбізнес» використовувало працю найманих осіб, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, які працювали менеджерами з реклами, а тому у нього виникав обов'язок нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб з виплаченої (нарахованої) найманим працівникам у 2010-2012 роках заробітної плати. Проте, в ході проведеної перевірки встановлено, що виплати заробітної плати, зазначеної у поясненнях даних працівників, не включались до загального оподатковуваного доходу працівників та відповідно податок з доходів фізичних осіб з виплачених сум даним особам не утримувався та до бюджету не перераховувався.

На підставі акту перевірки від 06.08.2013 року № 359/17.3/36541449 Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року № 0006881702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 35574,21 грн., в тому числі: за основним платежем - 28051,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7522,85 грн.

Позивач не погодившись з таким рішенням податкового органу оскаржив його в адміністративному порядку, та рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області від 02.09.2013 року № 1510/10/10.2-06 первинна скарга ПП «Портал Укрбізнес» задоволена частково, скасовано в частині 1263,48 грн. зайво застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині 34310,73 грн. - залишено без змін.

За результатами розгляду первинної скарги Луцькою ОДПІ 02.10.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0032931702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 34310,73 грн., в тому числі: за основним платежем - 28051,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6259,37 грн.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.10.2013 року № 0032931702 прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги ПП «Портал Укрбізнес» підлягають до повного задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 3.1. статті 3 та пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» N 889-IV (далі - Закон № 889-IV, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є, зокрема, загальний місячний оподатковуваний дохід; ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4.

Відповідно до підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону N 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Таким чином, розрахунок суми податку, який підлягає сплаті в бюджет, здійснюється із суми доходу (заробітної плати), виплаченої найманому працівникові.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку згідно з пунктом 17.1 статті 17 Закону N 889-IV.

Відповідно до пункту 19.2 статті 19 Закону N 889-IV особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Згідно з абз. 1 пункту 167.1. статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Відповідно до підпунктів 168.1.1., 168.1.2. пункту 168.1. статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктами 171.1., 171.2. ПК України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, а щодо інших доходів для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні - податковий агент та для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету - платник податку.

Судом встановлено, що відповідно до наказу про прийняття на роботу №5 від 16.11.2009 року ОСОБА_3, прийнятий на посаду старшого менеджера з реклами ПП «Портал Укрбізнес», з тарифною ставкою (окладом) 900,00 грн.

Відповідно до заяви на навчання від 13.10.2011 року ОСОБА_4 проходив навчання на даному підприємстві, в якій зазначено, що навчання на підприємстві не підлягає оплаті та не породжує ніяких трудових відносин.

Тобто, останній не перебував у трудових відносинах з ПП «Портал Укрбізнес».

Як зазначено в акті перевірки, згідно з оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 66.1 «Розрахунки за заробітною платою», позивач у період з 2010-2012 роки здійснював нарахування заробітної плати ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак, виплати, зазначені у поясненнях даних працівників не включені до загального оподатковуваного доходу та відповідно податок з доходів фізичних осіб з виплачених сум не утримувався та до бюджету не перераховувався. Крім того, виплачені на користь даних працівників доходи не були включені в податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податків, а також сум утриманого з них податку за звітні періоди 2010-2012 років.

Як встановлено судом, висновок податкового органу про заниження належного до сплати податку з доходів фізичних осіб фактично ґрунтується виключно лише на поясненнях громадян ОСОБА_3, його матері ОСОБА_5 та ОСОБА_4, наданих у липні-серпні 2013 року працівникам Луцької ОДПІ. З письмових пояснень названих працівників слідує, що одночасно з офіційною заробітною платою їм виплачувалась "неофіційна" заробітна плата. Також ОСОБА_4 зазначив, що працював на посаді менеджера з реклами без належного оформлення трудових відносин.

Відповідно до статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Враховуючи вимоги зазначеної статті вбачається, що відповідач при проведені документальної перевірки позивача із зазначених підстав, повинен був перевірити облік витрат на оплату праці та відомості про оплату праці відповідних працівників, чого відповідачем здійснено не було.

Так, відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, чинним законодавством не передбачено право контролюючого органу на відображення в актах перевірок необґрунтованих та не підтверджених даних, а відтак і на донарахування податків лише зі слів фізичних осіб, без підтвердження первинними документами платника податків.

Пояснювальні записки фізичних осіб, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не є первинними документами бухгалтерського або податкового обліку, на підставі яких відповідач повинен був зафіксувати відповідні обставини.

Крім того, в порушення зазначених норм чинного законодавства, первинні документи позивача, а саме: штатний розпис, відомості на виплату грошей, та інші документи відповідачем не перевірялися, та в акті перевірки контролюючим органом не наведено жодного первинного документу, який би підтверджував розмір виплаченого працівнику доходу у розмірі, що зазначений у поясненнях гр. ОСОБА_3, та ОСОБА_4, а також не надано та відповідно не досліджено жодного з документів податкової звітності, який стосується нарахованої та не виплаченої заробітної плати, та відсутні належні докази, які б підтверджували факт перебування гр. ОСОБА_4 у трудових відносинах з ПП «Портал Укрбізнес» за період з 15.10.2011 року по 15.01.2012 року.

Водночас, під час проведення перевірки службовими особами Луцької ОДПІ не відібрано пояснень від осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та касового обліку на підприємстві (головного бухгалтера, касира тощо), щодо повного встановлення обставин, які дають право визначити об'єкт оподаткування та суму податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Протилежного в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відносно позивача.

Отже, виходячи із вищенаведеного, оспорюване податкове повідомлення - рішення Луцької ОДПІ від 02.10.2013 року № НОМЕР_2 винесене з порушенням вимог чинного податкового законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, а позов до повного задоволення.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 355,75 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 28.08.2013 року № 965.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 02 жовтня 2013 року № 0032931702.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Портал Укрбізнес» (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, 22, ідентифікаційний код 36541449) судові витрати в сумі 355 (триста п'ятдесят п'ять) гривень 75 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 11 жовтня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк