Постанова

від 08.10.2013 по справі 812/8058/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2013 року Справа № 812/8058/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання - Вороніній А.О.

за участю:

представника позивача - Державної податкової інспекції у Жовтневому

районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області -

Шеховцова О.О.

від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю

«Технорезерв» - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технорезерв» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 12340,95 грн., -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технорезерв» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 12340,95 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Технорезерв» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 10.04.2009 року.

Відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області як платник податків з 13.04.2009 року.

Заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на доходи найманих працівників складає 12340,95 грн., з яких за основним платежем - 9093,51 грн., штрафні санкції - 2523,38 грн., пеня - 724,06 грн.

Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технорезерв» кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків за податковим боргом з податку на доходи фізичних осіб у сумі 12340,95 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу було надіслано ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду, з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Технорезерв», код ЄДРПОУ 36255812, зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 10.04.2009 року. Місцезнаходження підприємства : м. Луганськ, вул. Дачная, 1 (а.с.9-11).

Згідно Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Технорезерв» є юридичною особою приватного права, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг. Керівником підприємства є Левковська Елеонора Олександрівна (а.с.6-8).

Відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області як платник податків з 13.04.2009 року за № 06930 (а.с.12).

Заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на доходи найманих працівників складає 12340,95 грн., з яких :

- за основним платежем - 9093,51 грн., що виникла на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0000531720 від 09.04.2013 року, прийнятого на підставі акту перевірки від 01.04.2013 року № 554\17-20\23\36255812;

- штрафні санкції - 2523,38 грн., що виникла на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0000531720 від 09.04.2013 року, прийнятого на підставі акту перевірки від 01.04.2013 року № 554\17-20\23\36255812;

- пеня - 724,06 грн.(а.с.14-20).

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України та з метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом були прийняті заходи, передбачені Податковим кодексом України, а саме : винесено податкову вимогу № 321-19 від 20.04.2013 року, яка була отримана посадовою особою відповідача 20.04.2013 року; 08.05.2013 року прийнято рішення № 82 про опис майна відповідача у податкову заставу (а.с.21,22).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно п.п. 14.1.156 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі, коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивачем винесено податкову вимогу № 321-19 від 20.04.2013 року, яка була отримана посадовою особою відповідача 20.04.2013 року.. Тобто 60 днів з моменту надіслання (вручення) минуло, відповідачем вищезазначена вимога не оскаржена, не скасована та є такою, що підлягає виконанню.

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 08 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14 жовтня 2013 року.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технорезерв» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 12340,95 грн., - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технорезерв» (код ЄДРПОУ 36255812) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків за податковим боргом з податку на доходи фізичних осіб у сумі 12340,95 грн. (дванадцять тисяч триста сорок гривень 95 коп.)на р\р 33217800700004, ГУ ДКСУ у Луганській області, одержувач : Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області, код 37991477, МФО 804013, код платежу 11010100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 14 жовтня 2013 року.

Суддя Т.І. Ковальова