Постанова

від 21.08.2013 по справі 804/8977/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 р. Справа № 804/8977/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представників позивача Глущенка О.О., Кріпак В.І.

представника відповідача Димарьової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АФХ Трейд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002421501 від 19.06.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

5 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АФХ Трейд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2013 року №0002421501.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач під час здійснення перевірки порушив наказ про її проведення з огляду на здійснення перевірки господарських операцій на території України, в той час як в наказі в якості предмета перевірки було визначене питання відображення в податковому обліку експортних операцій по податку на додану вартість. Крім того, позивач не погоджується з висновками акту перевірки, вважає такі висновки необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству, а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки на його думку, висновок податкового органу про придбання ТОВ «АФХ Трейд» сільськогосподарської продукції не у підприємств, що придбали її у виробників сільгосппродукції не відповідає дійсності.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки позивач в порушення п.п. 139.1.6. ст. 139 ПК України, неправомірно включив до складу витрат суми податку на додану вартість, отримані у складі вартості товару (кукурудзи, пшениці) від підприємств, що не є сільськогосподарськими підприємствами виробниками даного товару та не доведено, що ці підприємства придбали його у сільськогосподарських підприємств виробників.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 5 по 25 квітня 2013 року на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АФХ Трейд» з питань відображення у податковому обліку експортних операцій за період липень-грудень 2012 року, за результатами якої складено Акт від 8 травня 2013 року №2574/221/33339014.

На підставі акту перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2013 року №0002421501, яким позивачу визначено до сплати суму податку на прибуток приватних підприємств в сумі 392579,13 грн., у тому числі: за основним платежем 261719,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 130859,71 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення ТОВ «АФХ Трейд» п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 261719,42 грн., у тому числі: за 3 квартал 2012 року в сумі 53510,25 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 208209,17 грн.

Для проведення документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «АФХ Трейд» на запити ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №9442/10/221-14 від 01.03.2013 року, №39262/10/22-225 від 19.12.2012 року було надано такі первинні документи та завірені копії документів: вантажно-митні декларації; видаткові та податкові накладні на придбання зерна кукурудзи, пшениці; журнал - ордер по рахунках 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»; журнал - ордер по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; журнал бухгалтерських проведень сум ПДВ по рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів»; товаро - транспортні накладні; зовнішньоекономічні контракти та інші.

Згідно наданих вантажно-митних декларацій та баз даних АІС «Картка платника» ТОВ «АФХ Трейд» здійснювало експорт кукурудзи та пшениці, та відображало зазначені неоподатковувані операції в рядку 5 Декларації по податку на додану вартість відповідно до ст. 15 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

В декларації з прибутку підприємства за період II півріччя 2012 року відображено у рядку доходи від продажу товару на суму 82847994,0 грн. В деклараціях по податку на додану вартість обсяг неоподатковуваних операцій по товару, який реалізовано на експорт на суму 80512297,69 грн. та 2335696,31 грн. обсяг операцій неоподатковуваних та оподатковуваних операцій по товару реалізованому на території України.

Згідно умов Контракту №02/12 від 04.01.2012 року, №3 від 01.10.2012 року ТОВ «АФХ Трейд» - продавець, покупець - UNIGRAIN GROUP LLP.Suite 9,8 Shepherd Market, Mayfair,London W1J 7JY,United Kindom.Company No.OC320940, товар: кукурудза, яка експортується, врожаю 2011 pоку, навалом у відповідності ДСТУ 4525:2006. Загальна кількість товару складає обсяг поставки 52500 тонн + за вибором покупця, а саме: кукурудза - 48700,0 +/-10%; пшениця продовольча - 3800,0 тонн +/- 10% по вибору покупця.

Згідно умов Контракту №18/12 від 06.08.2012, додаткової угоди №1 від 24.09.2012 року, угодою №2 від 25.10.2012 року ТОВ «АФХ Трейд» - продавець, покупець UNIGRAIN GROUP LLP.Suite 9,8 Shepherd Market. Mayfair,London W1J 7J Y,United Kindom.Company No.OC320940 - покупець, товар: кукурудза, яка експортується, врожаю 2011 року або 2012 року, навалом у відповідності ДСТУ 4525:2006.Загальна кількість товару складає 48070 тонн +/- 10% по вибору покупця.

У деклараціях по податку на прибуток за II півріччя 2012 позивач відобразив придбання товарів та послуг у рядку:

- 05 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на суму 75460252 грн. - собівартість придбаних та реалізованих товарів (кукурудзи) та пшениці (придбаних з ПДВ для здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування та придбаних без ПДВ для здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування ), транспортно-заготівельних витрат за умовами договорів поставки продукції.

- 06.2 «Витрати на збут» на суму 4825377 грн.

У рядку 05 Декларацій згідно даних рахунку «Витрати операційної діяльності» показників за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року згідно даних рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 902 «Собівартість реалізованих товарів» в частині віднесення сум ПДВ до собівартості товару та інші, встановлено завищення задекларованих ТОВ «АФХ Трейд» показників у рядку 05 Декларацій «Витрати операційної діяльності» на загальну суму 1246282,96 грн., 6 тому числі: за 3 квартал 2012 року в сумі 254810,73 грн.; за 4 квартал 2012 року в сумі 991472,23 грн.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що позивач у період, що перевірявся, проводив придбання зернової культури - кукурудзи 3 класу, постачання якої відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово до 1 січня 2014 року звільняється від оподаткування податком на додану вартість, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Однак, в за результатами перевірок відповідач прийшов до висновку, що ТОВ «АФХ Трейд» проводило придбання товару - кукурудзи з податком на додану вартість у підприємств, які не є сільськогосподарськими підприємствами - виробниками, а саме:

ПП «Ж.С.А.» (код за ЄДРПОУ 309823 14, м. Дніпропетровськ);

ПП «Обрій» (код за ЄДРПОУ 3 1045607, м. Дніпропетровськ);

ТОВ НТП «БІГ» (код за ЄДРПОУ 31136856, м. Дніпропетровськ).

При цьому, наведену позицію податковий орган обґрунтував тим, що пунктом 4.4 договорів поставки встановлено, що «при відправленні вантажу в порт, продавець оформлює товарно - транспортні накладні типової форми №1, затвердженої наказом Мінтранса, Мінстата України від 29.12.1995 року №488/346 з вказанням:

- в графі «Пункт розвантаження» - ДРП,

- в графі «Вантажоотримувач» - ТОВ «АФХ Трейд».

В обов'язковому порядку в товарно - транспортній накладній в графі «Пункт навантаження» необхідно вказати не тільки область, район та село, а також вказати «від виробника» з зазначенням господарства».

В акті перевірки зазначено, що в товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, в графі «Пункт навантаження» не вказане господарство - виробник, як передбачено умовами пункту 4.4. договорів.

Крім того, в підпункті 5.1.3. договорів вказано, що продавець гарантує, що закупка сільгосппродукції проводиться безпосередньо у виробників сільгосппродукції або підприємств - посередників, які гарантують, що сільгосппродукція була закуплена безпосередньо у виробника сільгосппродукції, в той час як, в жодному, наданому до перевірки первинному документі (прибуткові накладні, рахунки - фактури, податкові накладні, товаро - транспортні накладні та інші), продавцем (ГІП «Ж.С.А.», ПП «Обрій», ТОВ НТП «БІТ»), не вказано у кого безпосередньо з виробників сільгосппродукції або підприємств - посередників було придбано товар - кукурудзу, пшеницю, та не надано іншого документу який би підтверджував придбання товару - кукурудзи, пшениці безпосередньо у виробників сільгосппродукції.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до абз. 3 п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, про порушення якого позивачем дійшов висновку відповідач, у разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

При формуванні податкового кредиту по придбаних та/або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних податком на додану вартість операціях, зазначених у абзацах першому та другому цього пункту, норми статті 199 цього Кодексу не застосовуються, сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту.

Як вбачається з наведених вище норм Податкового кодексу України, необхідними і достатніми умовами за яких платник податків має право скористатися відповідною пільгою по податку на додану вартість, та відповідно включити податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, до складу витрат є наступні:

1. реєстрація відповідного платника податку як платника податку на додану вартість;

2. здійснення операцій з зерновими культурами товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД;

3. здійснення відповідних операцій в період до 01 січня 2014 року;

4. придбання відповідної сільгосппродукції безпосередньо у сільськогосподарських підприємств - виробників або підприємств, що придбали її у виробників сільгосппродукції.

Виходячи з аналізу акту перевірки позивача від 8 травня 2013 року №2574/221/33339014, пояснень представника подактового орган, що були надані ним в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що фактично, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не заперечує щодо дотримання позивачем пунктів 1-3 наведених умов, та обґрунтовує свою позицію лише не підтвердженням наданими до перевірки документами факту придбання відповідної сільгосппродукції безпосередньо у сільськогосподарських підприємств - виробників або підприємств, що придбали її у виробників сільгосппродукції. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для подібного висновку податкової інспекції стало не зазначення в товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, в графі «Пункт навантаження» найменування господарства - виробника, як це передбачено умовами пункту 4.4. договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, що були укладені між позивачем та ПП «Ж.С.А.», ПП «Обрій» та ТОВ «НТП «БІТ».

Аналізуючи позицію відповідача, суд вважає за необхідне зазначити, що правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 5 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88).

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІV .

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст.198 ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів встановлених розділом II Кодексу.

Згідно п. 138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 13К.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Не включаються до складу валових витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи з наведених вище норм, суд не може погодитись з позицією податкового органу, оскільки на думку суду, оформлення товаро-транспортних накладних не у відповідності до пункту договору між двома суб'єктами підприємницької діяльності за умови дотримання вимог щодо необхідних реквізитів, передбаченних чинним законодавством України, може свідчити лише про порушення умов відповідної угоди однією зі сторін, однак не позбавляє відповідні документи статусу первинних та тим більше не вказує на порушення однією зі сторін договору приписів податкового законодавства.

На думку суду, подібні висновки податкового органу можливі лише за умови самостійного дослідження податковою інспекцією всіх обставин відповідних операцій на предмет встановлення походження сільськогосподарської продукції, купівля-продаж якої були їх змістом.

Зважаючи на те, що, як було встановлено під час судового розгляду, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, крім дослідження товаро-транспортних накладнх, наданих позивачем, інших заходів на встановлення або спростування факту придбання кукурудзи, пшениці у виробників сільгосппродукції не вживало, а чинне законодавство України не регламентує порядок отримання та підтвердження статусу сільгоспвиробника, суд вважає за необхідне звернути увагу на нижченаведене.

Як було зазначено позивачем та не спростовано представником відповідача, на веб-сайті центрального органу Державної податкової служби України «Єдина база податкових знань» покупцям рекомендовано, з метою підтвердження того, що постачальник належить до сільськогосподарських підприємств-виробників, звертатися до відповідних територіальних органів Міністерства аграрної політики України.

Судом встановлено, що ТОВ «АФХ Трейд» звернулось до Міністерства аграрної політики з запитом щодо підтвердження статусу сільськогосподарських підприємств-виробників зернових культур. Як вбачається з листа Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.03.13, копія якого долучена судом до матеріалів справи, центральний орган виконавчої влади, за підписом директора департаменту землеробства, надав відповідь, що дане питання не належить до його компетенції та запропонував позивачу звернутись до Державної служби статистики України.

В подальшому, ТОВ «АФХ Трейд» звернулось до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з метою отримання інформації по підприємствах, які реалізували свою сільгосппродукцію підприємствам «Ж.С.А.», «Обрій» та «БІТ». З Державної реєстраційної служби України позивачем були отримані витяги по СТОВ «Красенівське», ТОВ «Омбілік-Агро», СТОВ «Вікторія»,СТОВ «Ланнівська МТС», С(Ф)Г «Лакс», ТОВ АПФ «Прогрес-Агро», ФГ «Єталон», ПРАТ «Райз-Максимко», відповідно до яких, основний вид економічної діяльності підприємств є вирощування зернових та технічних культур, тобто такі підприємства є виробниками сільгосппродукції.

Зважаючи на те, що в договорах купівлі-продажу, укладених між ТОВ «АФХ Трейд» та ПП «Ж.С.А.», ПП «Обрій» та ТОВ «НТП «БІТ» зазначено, що продавець гарантує, що закупка сільгосппродукції проводиться безпосередньо у виробників сільгосппродукції, суд приходить до висновку про вжиття позивачем всіх можливих заходів на дотримання приписів чинного податкового законодавства в цій частині, та за відсутності нормативно-затвердженного переліку документів, що підтверджують статус виробника сільгосппродукції вважає, що витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців слід віднести до належних та допустимих доказів щодо закупівлі сільгосппродукції ПП «Ж.С.А.», ПП Обрій» та ТОВ «НТП «БІТ» безпосередньо у виробників сільгосппродукції.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «АФХ Трейд» при формуванні податкової звітності діяло відповідно до податкового законодавства і правомірно включило до витрат податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання зернових по операціям, що тимчасово до 1 січня 2014 року звільнені від оподаткування податком на додану вартість, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників відповідно до п. 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Крім того, суд вважає за необхідне окремо звернути увагу на той факт, що наказом від 28 березня 2013 року №613 був визначений предмет перевірки ТОВ «АФХ Трейд» - як позапланова невиїзна перевірка ТОВ «АФХ Трейд» за період липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року з питання здійснення експортних операцій та їхнього відображення у податковому обліку, в той час як при проведенні перевірки за відсутності зауважень до оформлення та обліку експортних операцій, податковий орган неправомірно вийшов за межі предмету перевірки та здійснив перевірку фінансово-господарських операцій підприємства, що були вчинені на території України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд, перевіривши оскаржуване рішення відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2013 року №0002421501 прийнято податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АФХ Трейд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002421501 від 19.06.2013 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002421501 від 19.06.2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 26 серпня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник