КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 825/1341/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
У Х В А Л А
Іменем України
09 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ-Ойл» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ-Ойл» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ДПС від 29.10.2012 року № 0012051520.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Чернігові ДПС проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Північ-Ойл» за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 16.10.2012 року № 1040/15-343.
В акті перевірки від 16.10.2012 року № 1040/15-343 встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, в тому числі: абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за № 1490/20228, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань в податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року.
За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 року № 0012051520, яким визначено податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 3207,00 грн. за основним платежем та 802,00 грн. за штрафними санкціями.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Північ-Ойл» та ТОВ «Ресурс-нефтепродукт» укладено договір поставки від 01.09.2011 року № ДП 08147.
На виконання вказаного договору ТОВ «Ресурс-нефтепродукт» виписано податкові накладні № 1 від 11.07.2012 року на суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн., та № 2 від 12.07.2012 року на суму 9242,00 грн., в т.ч. ПДВ 1540,33 грн.
ТОВ «Північ-Ойл» включило в податкову декларацію за серпень 2012 року податкові накладні № 1 від 11.07.2012 року та № 2 від 12.07.2012 року, отриману від постачальника ТОВ «Ресурс-нефтепродукт», з одночасним поданням додатка 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку та/або порядку реєстрації в ЄРПН)» та копії первинних документів на виконання вимог абз.10 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Податкові накладні № 1 від 11.07.2012 року та № 2 від 12.07.2012 року отримані ТОВ «Північ-Ойл» 01.08.2012 року, про що свідчать відмітки в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року.
При отриманні зазначених податкових накладних в серпні 2012 року ТОВ «Північ-Ойл» дізналось, що податкові накладні № 1 від 11.07.2012 року та № 2 від 12.07.2012 року не включені контрагентом до ЄРПН.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
В абз.11 п. 201.10 ст. 201 ПК України зазначено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що оскільки позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, які відповідають вимогам ПК України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені, в діях позивача відсутнє порушення абз.11 п. 201.10 ст. 201 ПКУкраїни, Наказу Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за № 1490/20228, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та оскаржуваного рішення.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2013 |
Оприлюднено | 14.10.2013 |
Номер документу | 34072887 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Гром Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні