Постанова

від 03.10.2013 по справі 801/8602/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2013 р. (11:04) Справа №801/8602/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Павленко Н. О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом адвоката ОСОБА_2

до Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим

про визнання неправомірними дій, визнання рішення нечинним та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Володькін С.А., довіреність № 03-23/14 від 09.07.2013 р.

Суть спору:

Адвокат ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про: визнання неправомірними дій щодо ненадання інформації та відповідних документів згідно адвокатського запиту від 31.07.2013 р. № 6; визнання нечинним рішення про відмову в наданні інформації та копій документів на зазначений адвокатський запит; зобов'язання надати відповідь на адвокатський запит із зазначенням вичерпної інформації та надати копії відповідних документів; визнання неправомірними дій щодо направлення відповіді з порушенням п'ятиденного строку, встановленого статтею 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Позовні вимоги мотивовані безпідставною, на думку позивача, відмовою виконавчої служби надати інформацію по виконавчому провадженню № 2-01107/615/2012 згідно адвокатського запиту від 31.07.2013 р. № 6 з огляду на відсутність у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим довіреності позивача на представлення інтересів громадянина ОСОБА_4 Так, позивач зазначив, що до адвокатського запиту були додані копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер, а вимагати від адвоката подання інших документів прямо заборонено частиною 2 статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Позивач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду клопотання з проханням розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач у судовому засіданні усно проти позову заперечував.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

30.07.2013 р. між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 4, предметом якого є представлення інтересів клієнта в судах загальної юрисдикції та у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Залізничного районного суду по справі № 2-0107/615/2012.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на адресу Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим спрямовано адвокатський запит вих. № 6 від 31.07.2013 р. (а.с. 9) з проханням повідомити: чи відкрито виконавче провадження по справі № 2-0107/615/2012, які саме дії вчинено на виконання рішення суду, чи перераховані кошти боржником на користь ОСОБА_4 та з якої причини рішення суду до дійсного часу не виконано. Крім того, адвокат просив надати завірені копії відповідних постанов (про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на кошти, майно боржника та інш.).

До адвокатського запиту ОСОБА_2 додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 12) та копію ордеру по справі (а.с. 8).

На вказаний запит відповідач своїм листом від 09.08.2013 р. № 00/2-55/14/8213 повідомив позивача, що у зв'язку з відсутністю в Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим даних стосовно довіреності позивача на представлення інтересів громадянина ОСОБА_4, надати відомості щодо матеріалів виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 01.06.2012 р. по справі № 2-0107/615/2012 про стягнення з ТОВ «ТД Фаворіт» на користь ОСОБА_4 суми в розмірі 6760,00 грн. не представляється можливим.

Вказана відмова в наданні позивачу інформації та копій документів, витребуваних зазначеним адвокатський запитом, правомірність якої є предметом спору у цій справі, стала підставою для звернення ОСОБА_2 до суду.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог з наступних підстав.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076 (далі - Закон України № 5076).

Положеннями п. 1 ст. 1 Закон України № 5076 передбачено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Частиною першою ст. 12 Закону України № 5076 встановлено, що особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Професійні права адвоката закріплені статтею 20 Закону України № 5076.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 вказаного закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Згідно з абз. абз. 1, 2 ч. 1 ст. 24 Закону України № 5076 адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Суд зазначає, що норма, закріплена в частині першій вищевказаної статті, не підлягає розширеному тлумаченню, оскільки встановлює вичерпний перелік документів, що додаються до адвокатського запиту, а також імперативне правило-заборону вимагати будь-які інші документи.

З наявного в матеріалах справи листа Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим вбачається, що відповідачем відмовлено адвокату ОСОБА_2 у наданні інформації та копій документів виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 01.06.2012 р. по справі № 2-0107/615/2012 з огляду на відсутність довіреності на представлення інтересів клієнта (ОСОБА_4). Зазначене, в свою чергу, суперечить вищенаведеним нормам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки всі необхідні документи були долучені ОСОБА_2 до адвокатського запиту, а як вже зазначалося, вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Крім того, частиною другою ст. 24 Закону України № 5076 встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідь на адвокатський запит була датована 09.08.2013 р., проте фактично направлена позивачеві 21.08.2013 р., що підтверджується відповідним поштовим конвертом, тобто з порушенням встановленого частиною другою ст. 24 Закону України № 5076 п'ятиденного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності дій щодо ненадання інформації та копій документів згідно адвокатського запиту від 31.07.2013 р. № 6, а також своєчасності направлення відповіді на вказаний запит, у зв'язку з чим, вказані дії Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим підлягають визнанню протиправними.

Однак, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання нечинним рішення відповідача про відмову в наданні інформації та копій документів згідно адвокатського запиту, з огляду на наступне.

Так, згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, суд зазначає, що під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкту (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

В свою чергу, наявний в матеріалах справи лист, яким позивачу відмовлено в отриманні запитуваних відомостей, безпосередньо не породжує права та обов'язки у позивача, носить лише інформаційний характер, не може бути розцінений в якості рішення суб'єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії).

Виходячи з вищезазначеного, суд доходить висновку щодо відсутності достатніх підстав для віднесення листа Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим від 09.08.2013 р. № 00/2-55/14/8213 до правового акту індивідуальної дії та визначення його як самостійного предмету оскарження в адміністративному суді.

Крім того, суд зазначає, що позивачем заявлені вимоги про визнання нечинним рішення про відмову у наданні інформації та документів на адвокатський запит, однак при цьому не зазначені реквізити цього рішення (дата, номер тощо), у зв'язку з чим, враховуючи, що лист Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим від 09.08.2013 р. № 00/2-55/14/8213 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також суд звертає увагу на те, що заявою від 19.09.2013 р. позивач уточнив п. 4 прохальної частини позовної заяви та просить суд зобов'язати відповідача надати відповідь на адвокатський запит №6 від 31.07.2013 р. із зазначенням вичерпної інформації та надати копії відповідних документів у встановлений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" строк.

Як вже було зазначено вище, частиною 2 статті 24 вищевказаного Закону передбачено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Таким чином, строк надання відповіді на адвокатський запит в будь-якому разі не може перевищувати двадцяти робочих днів з моменту отримання запиту.

Отже, враховуючи, що адвокатський запит був отриманий відповідачем 02.08.2013 р., строк надання відповіді на нього вже сплинув, у зв'язку з чим зобов'язати відповідача надати відповідь на запит в строк, передбачений статтею 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" неможливо, а тому суд не вбачає правових підстав для встановлення строку надання Відділом ДВС відповіді на запит.

З урахуванням цього, позов підлягає частковому задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача. Саме така правова позиція викладена в Листі від 21.11.2011 р. N 2135/11/13-11 Вищого адміністративного суду України.

За таких обставин, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 34,11 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим.

Стосовно клопотання позивача про постановлення окремих ухвал суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 16 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Таким чином, винесення окремою ухвали є правом суду, яке реалізується ним самостійно, незалежно від наявності або відсутності відповідних клопотань учасників судового процесу.

Аналіз спірних правовідносин не дає підстави свідчити про необхідність постановлення окремої ухвали, у зв'язку з чим клопотання позивача задоволенню не підлягає. При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення право складати протокол про вчинення порушення, склад якого визначений статтею 212-3 КпАП, на яку посилається позивач, належить голові ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або уповноваженому радою члену ради адвокатів.

В судовому засіданні 03.10.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 08.10.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим щодо ненадання адвокату ОСОБА_2 інформації та копій документів згідно адвокатського запиту від 31.07.2013 р. № 6.

3. Зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим надати адвокату ОСОБА_2 інформацію та копії документів згідно адвокатського запиту від 31.07.2013 р. № 6.

4. Визнати протиправними дії Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим щодо направлення відповіді на адвокатський запит від 31.07.2013 р. № 6, викладеної в листі від 09.08.2013 р. № 00/2-55/14/8213, з порушенням п'ятиденного строку, встановленого статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

5. В іншій частині в позові відмовити.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одну копійку) судового збору шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (95000, вул. 60 р. Жовтня, б. 21, м. Сімферополь, АР Крим, ідентифікаційний код 35053779).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України обов'язок стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до

Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.