Рішення

від 11.10.2013 по справі 901/2894/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.2013 Справа № 901/2894/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілф»

до приватного підприємства «Фірма АБК»

про стягнення 50 961,12 грн.

Суддя Пєтухова Н.С.

Представники:

від позивача - Мищенко С.Є, довіреність № 17 від 17.09.2013, представник.

від відповідача - не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 50 961,12 грн. заборгованості, в тому числі 50 262, 95 гривень основного боргу, 698,17 грн. 3% річних, а також витрати пов'язані з сплатою судового збору у розміру 1720,50 грн.

Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем не виконані умови договору поставки № СИ/СТ-10 від 03 травня 2012 року та на даний момент приватне підприємство «Фірма АБК» без достатньої правової підстави володіє коштами Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілф» у сумі 50262,95 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В с т а н о в и в:

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

03 травня 2012 року між сторонами укладений договір № СИ/СТ-10 на поставку бетона.

Відповідно до пункту 1.1 даного Договору Постачальник(відповідач у справі) зобов'язується поставляти Покупцеві(позивач у справі), а Покупець(позивач у справі) - зобов'язується приймати і оплачувати бетон визначених Договором мазкий (далі по тексту - Товар) в порядку і на умовах визначених Договором. Постачання Товару здійснюється на об'єкт: «Будівництво торгового центру, кемпінгу, комплексу автотехобслуговування, з виділенням другій черзі будівництва торгового центру в м. Сімферополь, вул. Київська, 189-191.»

Згідно Договору Позивач перерахував на поточний рахунок Відповідача наступні суми згідно банківських виписок: 28.04.12 -29 597,04 грн., 04.05.12-50 000,00 грн., 10.05.12-29 992,00 грн., 11.05.12-59 994,00 грн., 14.05.12-59 999,40 грн., 16.05.12-59 994,00 грн., 18.05.12-59 994,00 грн., 22.05.12-59 994,00 грн., 24.05.12-59 994, 00 грн., 29.05.12-55 194,48 грн. Всього разом перераховано 524 752, 92 грн.

Згідно Договору замовлено та поставлено бетона на наступні суми згідно прибуткових накладних: 23.05.12-на310 830,92грн., 31.05.12-на 59 429, 47 грн., 19.06.12-на 104 229,58 грн. Всього разом на суму 474 489, 97 грн.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору «Графік поставка товару», на суму 50262,95 грн Покупець заявки не направляв і бетон не замовляв.

Таким чином, на даний момент Відповідач без достатньої правової підстави володіє коштами Позивача у сумі 50262,95 грн.

Своїм листом № 1 від 28.02.13 Відповідач підтвердив заборгованість перед Позивачем на суму 50 000,00 гривень та зобов'язалось повернути зазначені кошти по визначеному цим же листом графіку.(аркуш справи 23) Однак, це зобов'язання не виконане.

Крім того, зобов'язання про повернення заборгованості у сумі 50 000,00 гривень підтверджене директором ПП «Фірма АБК» у відповідному гарантійному листі.(аркуш справи 24)

Позивачем на адресу відповідача спрямована претензія про повернення коштів на суму 50262,95 грн. від 07.06.13р., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Зазначеною нормою строк повернення майна не встановлений.

Згідно із ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 50262,95 грн. боргу підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 08.03.2013р. по 23.08.2013р.(згідно розрахунку позивача)

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 289,18 грн. за період з 15.06.2013р. по 23.08.2013р., оскільки позивачем при розрахунку річних був невірно ухвалений період стягнення річних.

Вимога про повернення суми 50262,95грн. було заявлене Позивачем та отримане відповідачем 01.06.2013р.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на сторін відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 11.10.2013 були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 14.10.2013.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити часткове.

2. Стягнути з приватного підприємства «Фірма АБК» (95013, м. Сімферополь, вул. Кримської Правди, 53, ЄДРПОУ 36646632, р/р 26005060312346 в КРУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стілф» (01032, м. Київ, бульвар Шевченка 33, поверх 13, ЄДРПОУ 35033679, р/р 26008250642101 в АТ «Укрсіббанк» в м. Харків, МФО 351005) 50262,95 гривень основного боргу, 289,18 грн. 3% річних, 1706,74 грн. судового збору.

3. У частині стягнення 408,99 грн. 3% річних відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Н.С. Пєтухова