Рішення

від 07.10.2013 по справі 901/2867/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.2013 Справа № 901/2867/13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Морський»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Байт Крим»

про стягнення 3 056 915,18 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача - Федорова Н. І., представник, довіреність № 25/16 від 07.05.2013.

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Банк «Морський» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Байт-Крим» про стягнення 3 056 915,18 грн. заборгованості за кредитним договором, у тому числі 2 994 000,00 позичкової заборгованості, 46 950,13 грн. заборгованості по відсоткам та 15 965, 05 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.09.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення умов кредитного договору № 610511-КЮ від 20.05.2011 не сплачує проценти за користування кредитними коштами, що в силу умов договору є підставою для звернення з вимогою про дострокове стягнення кредиту. Обґрунтовані позовні вимоги посиланням на статті 526, 1054 Цивільного кодексу України, статті 173, 193 Господарського кодексу України.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, відзив на позов не надав, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, за адресою зазначеною на веб-сайті Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр», на якому відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011 відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2011 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Морський» (банк за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Байт-Крим» (позичальник за договором) укладено кредитний договір № 610511-КЮ (далі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого банк надає позичальнику на умовах даного Договору, а позичальник зобов'язується прийняти, використовувати, повернути банку грошові кошти, видані у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії для ведення фінансової, господарської та іншої статутної діяльності, в тому числі на поповнення оборотних коштів, у сумі 3 500 000,00 грн. (а.с. 6-8).

Відповідно до пункту 1.2 Договору, кредит надається позичальнику на строк 36 місяців та повинен бути погашений не пізніше 20.05.2014 року.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що за використання кредиту позичальник сплачує банку проценти в порядку та розмірах згідно з нижчевикладеним:

- проценти за користування кредитом розраховуються в розмірі 18 % річних;

- проценти за користування кредитом розраховуються за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку на позичковому рахунку;

- при розрахунку процентів враховувати перший день користування кредитом та не враховувати останній день користування кредитом;

- відсотки нараховуються використовуючи метод «факт-факт», коли для розрахунку береться фактична кількість днів в місяці і в році (365 або 366 днів);

- при здійсненні першого строкового платежу по зобов'язанням позичальника відсотки розраховуються за період від дня отримання окремих сум по кредиту до початку його погашення. При наступних платежах проценти розраховуються на залишок заборгованості за період від попереднього платежу;

- у випадку не надходження платежу від позичальника у встановленому цим договором строки суми непогашених в строк платежів переносяться на рахунок прострочених кредитів (процентів);

- проценти за користування кредитом нараховуються кожний місяць за період з 1 числа поточного місяця (чи з дати фактичної видачі коштів по кредитному договору) по останній день поточного місяця включно чи по дату фактичного погашення кредиту;

- сторони дійшли згоди, що процентна ставка за користуванням кредитом за даним Договором, встановлена пунктом 1.4.1 Договору, може бути змінена кредитором у випадку недотримання позичальником строків виконання, передбачених цим договором, а також, у випадку зміни облікової ставки Національного банка України, ставок залучення банком фінансових ресурсів та/чи у випадку неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за даним договором.

Пунктом 2.2.4 Договору встановлено, що банк має право вимагати дострокового погашення позичальником кредиту протягом 30 днів, уплати нарахованих процентів та штрафних санкцій, зокрема, у разі: прострочення уплати процентів за користування кредитом понад 10 днів; невиконання позивальником вимог Договору та додаткових угод до нього.

Пунктом 2.3 Договору позичальник зобов'язався, зокрема, забезпечити своєчасну оплату нарахованих процентів та повернути кредит не пізніше 20.05.2014, здійснюючи чергові платежі з погашення у відповідності до графіку зниження ліміту кредитної лінії (додаток № 1), який є невід'ємною частиною Договору, а у разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати заподіяні збитки.

Пунктом 2.3.3 Договору встановлений обов'язок Позичальника виплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із ставки, передбаченої в пункті 1.4.1 даного Договору з 01 по 10 число включно наступного місяця.

За порушення взятих на себе обов'язків з повернення суми кредиту та уплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми неоплаченого платежу, за кожний день прострочення. Пеня стягується за весь час затримки розрахунків за цим договором, але не більше, ніж за три роки (пункт 3.2 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків (пункт 6.1 Договору).

За твердженням позивача, відповідач не сплачує щомісяця проценти за користування кредитними коштами, чим порушує пункти 2.3.1, 2.3.3 Договору, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 3 056 915,18 грн., у тому числі 2 994 000,00 грн. простроченої заборгованості та 46 950,13 грн. заборгованості по відсоткам.

За твердженням позивача, 01.03.2013 позивач листом № 788/04 надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою дострокового погашення заборгованості.

У зв'язку тим, що відповідач не виконав вимоги позивача щодо погашення заборгованості, Публічне акціонерне товариство «Банк «Морський» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.

Правовідносини, що виникли з приводу неналежного виконання умов кредитного договору в частині сплати кредитних коштів, процентів за користування ними, а також порушення інших умов договору, регулюються положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом спору є вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 2 994 000,00 грн., 46 950,05 грн. заборгованість по відсотках та 15 965,05 грн. пені.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.3 Договору передбачений обов'язок позичальника, зокрема, забезпечити своєчасну оплату нарахованих процентів та повернути кредит не пізніше 20.05.2014, здійснюючи чергові платежі з погашення у відповідності до Графіку зниження ліміту кредитної лінії (додаткова угода № 1).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Однак, на даний час, як стверджується позивачем за відповідачем залишилася непогашеною сума основної заборгованості в розмірі 2 994 000,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовим рахункам за період з 20.05.2011 по 24.04.2013, наданими позивачем.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача простроченої заборгованості, а також передбачене пунктом 2.2.4 Договору право Банку вимагати дострокового погашення позичальником кредиту протягом 30 днів, уплати нарахованих процентів та штрафних санкцій, зокрема, у разі: прострочення уплати процентів за користування кредитом понад 10 днів; невиконання позивальником вимог Договору та додаткових угод до нього, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Байт-Крим» 2 994 000,00 грн. заборгованості по кредиту.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 46 950,13 грн. заборгованості по відсоткам.

Суд вважає, що такі вимоги також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 1052 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 1 статті 1048 зазначеного кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 2.3.3 Договору встановлений обов'язок Позичальника виплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із ставки, передбаченої в пункті 1.4.1 Договору з 01 по 10 числа включно наступного місяця.

Так, позивачем наданий розрахунок про нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами, розмір яких становить 46 950,13 грн.

З огляду на викладене, враховуючи положення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а також те, що відповідачем не надано доказів оплати заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 15 965,05 грн. пені по простроченим відсоткам за період з 01.03.2013 по 24.04.2013.

Суд вважає, що дані вимоги також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що за порушення взятих на себе обов'язків з повернення суми кредиту та уплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми неоплаченого платежу, за кожний день прострочення. Пеня стягується за весь час затримки розрахунків за цим договором, але не більше, ніж за три роки.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок, який складений вірно, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про стягнення 15 965,05 грн. пені.

Таким чином, суд вважає позивні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оплату судового збору суд, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача.

В судовому засіданні 07.10.2013 оголошені вступна та резолютивні чистині рішення. Повне рішення складено 14.10.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бай-Крим»

(вул. Севастопольська, 31, м. Сімферополь, АР Крим, ЄДРПОУ 36972940) на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» (вул. Брестська, 18А, м. Севастополь, 99001, п\р 2909090061 в ПАТ Банк «Морський», МФО 324742, ЄДРПОУ 20748213) 2 994 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 46 950,13 грн. заборгованості по відсоткам, 15 965,05 грн. пені та 61 138,30 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас