Рішення

від 10.10.2013 по справі 902/1315/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2013 р. Справа № 902/1315/13

Провадження № 15/902/25/13

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Надійність" (вул. Хмельницьке шосе, 2, офіс.400-а, м. Вінниця, 21036)

до : Публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321)

про стягнення 27 805,73 грн. заборгованості

Головуючий суддя Лабунська Т.І.

Секретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники сторін:

позивача: Люлик Р.І., довіреність від 16.09.2013 року.

відповідача: не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Надійність" заявлено позов до публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" про стягнення 27 805,73 грн., з яких 6 193,75 грн. - основного боргу, 21 611,98 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 19.09.2013 року за вказаним позовом порушено провадження № 15/902/25/13 у справі № 902/1315/13 та призначено її до розгляду на 10.10.2013 року.

10.10.2013 року в судове засідання з"явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд про їх задоволення.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 08-65/8450/2013 від 04.10.2013 року.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи № 902/1315/13, дослідивши письмові докази, заслухавши позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступне.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Надійність" та публічним акціонерним товариством "Ладижинський завод силікатної цегли" договору № 16/13-А від 21.03.2013 року на проведення аудиту фінансової звітності, додатку № 1 "Протокол погодження цін до договору № 16/13-А від 21.03.2013 року" від 21.03.2013 року, акту прийому-передачі робіт від 30.04.2013 року, позивач як виконавець взяв на себе зобов"язання здійснити аудит фінансової звітності станом на 31.12.2012 року відповідача-замовника з терміном виконання: початок 22.04.2013 року, закінчення 30.04.2013 року.

За погодженням сторін вартість аудиторських послуг становить 8 193,75 грн., яка підлягає сплаті в наступному порядку: 50% суми договору - попередня оплата (проводиться протягом 2-ох робочих днів після підписання договору) та решта 50% (проводиться протягом 1 - го робочого дня після підписання акту виконаних робіт).

Однак, як слідує з матеріалів справи відповідач всупереч умовам договору розрахувався з позивачем за надані йому послуги аудиту фінансової звітності в якості попередньої оплати лише частково на суму 2 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 291 від 29.04.2013 року.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 6 193,75 грн., що включає в себе 2 096,87 грн. - часткова заборгованість в якості попередньої оплати за договором від 21.03.2013 року; 4 096,88 грн. - остаточний розрахунок за надані послуги, який підлягав сплаті до 01.05.2013 р..

Разом з тим, судом встановлено, що ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" не розрахувавшись належним чином з позивачем 30.05.2013 р. видав ТОВ "Аудиторська фірма "Надійність" гарантійний лист № 929-1 від 30.05.2013 р. про відстрочення оплати послуг з підготовки фінансової звітності згідно договору № 16/13-А від 21.03.2013 року в сумі 6 193,75 грн. та зобов'язався провести оплату до 20.06.2013 року.

Проте, незважаючи на прийняття позивачем вказаної умови, відповідач в порушення прийнятих на себе договірних зобов'язань та гарантійному листу у встановлені строки так і не сплатив решту боргу в розмірі 6 193,75 грн., що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів розрахунків на зазначену суму.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем виконувались свої договірні зобов'язання по наданню послуг належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Зважаючи на наведені правові приписи та встановлені обставини справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 6 193,75 грн. заборгованості є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне відмітити, що згідно відомостей, які містяться в Базі даних "Діловодство спеціалізованого суду" суддею господарського суду Вінницької області Лабунською Т.І. здійснюється провадження у справі № 902/79/13-г за заявою Лисенка М.М. до ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" про визнання банкрутом.

В силу п.1-1 ч.1 Розділу Х "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення вказаного Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення даного Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Провадження у справі № 902/79/13-г здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року).

Застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справах про банкрутство є пріоритетним перед будь-якими іншими законами.

На даний час провадження у справі № 902/79/13-г перебуває на стадії процедури розпорядження майном боржника. Триває розгляд заяв конкурсних кредиторів в окремих судових засіданнях.

П. 54 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 15 зазначає, що Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і Господарський процесуальний кодекс України не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено ст. 62 Господарського процесуального кодексу України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.

Провадження у справі про банкрутство № 902/79/13-г порушено 15.01.2013 року.

12.06.2013 року в газеті "Голос України" № 108 здійснена публікація оголошення про порушення судом справи про банкрутство ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли".

Фактичні обставини справи № 902/1315/13 свідчать про те, що заборгованість ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" перед ТОВ "Аудиторська фірма "Надійність" у розмірі 6 193,75 грн. виникла після порушення провадження у справі № 902/79/13-г про банкрутство ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" (після 15.01.2013 року), тому є поточною.

Ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) встановлено, що кредитором у справі про банкрутство є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Поточні вимоги до боржника - це ті вимоги, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Тоді як позивач звернувся до господарського суду Вінницької області із позовною заявою до ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" 18.09.2013 року та на час перебування справи № 902/79/13-г про банкрутство ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" на стадії процедури розпорядження майном боржника.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення 21 611,98 грн.. Розглянувши дану вимогу, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.01.2013 року у справі №902/79/13-г про банкрутство ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, в задоволенні позову в частині стягнення 21 611,98 грн. пені слід відмовити.

За ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

За ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ст. 36 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ).

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати, пов"язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній до 19.01.2013 року), Розділом Х "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013 року), ст.ст. 4-1, 4-5, 32 - 36, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", код ЄДРПОУ 00294020 (вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Надійність", код ЄДРПОУ 32473281 (вул. Хмельницьке шосе, 2, офіс.400-а, м. Вінниця, 21036) 6 193,75 грн. - основного боргу, 383,24 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою судового збору.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 21 611,98 грн. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення суду складено та оформлено 14 жовтня 2013 р.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Хмельницьке шосе, 2, офіс.400-а, м. Вінниця, 21036)

3 - відповідачу (вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321)