Рішення

від 07.10.2013 по справі 904/5688/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.13р. Справа № 904/5688/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Галавтотранс", м. Черкаси

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 17 145 грн. 30 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Галкін О.М. -представник, дов. від 04.10.2013р. б/н;

Курочка Г.Г. - представник, дов. від 17.09.2013р. б/н (був присутній 18.09.2013р.);

Якобчук В.Т. - представник, дов. від 05.07.2013р. №24/3 (був присутній 02.10.2013р.);

від відповідача: ОСОБА_5- представник, дов. від 13.08.2013р. б/н.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 17 145 грн. 30 коп., що складає: 17 000 грн. 00 коп. - заборгованості за надані послуги відповідно до умов договору від 06.03.2013р. №0019/П про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні та 145 грн. 30 коп. - 3% річних.

Відповідач у відзиві (вх.№49756/13 від 15.08.2013р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав: - згідно пункту 1.1 Договору від 06.03.2013р. №0019/П про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні Експедитор зобов'язаний за рахунок Замовника здійснити підбір Перевізника; - у пункті 1.2 Договору зазначено, Експедитор оплачує послуги Перевізника коштами Замовника на умовах даного Договору; - при цьому відповідач (замовник) не отримав на цей час кошти за перевезення вантажу, оскільки, як зазначено у претензійному листі від 18.03.2013р. щодо порушення Перевізником умов перевезення вантажу, позивачем при транспортуванні вантажу було порушено температурний режим, визначений у договорі-заявці від 07.03.2013р. №96 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні як особливі умови - постійна температура у рефрижераторі - (мінус) 18 градусів; - при прийомці вантажу Замовником (ТОВ "Івекс") було визначено факт порушення температурного режиму - середня температура вантажу під час розвантаження складала - (мінус) 9 градусів; - згідно пункту 4.2.1. Договору поставка автомобіля, непридатного для виконання умов перевезення, обумовлених в заявці вважається неподанням автомобілю; - в пункті 4.2.4 Договору чітко визначено, що у разі псування вантажу Перевізник зобов'язаний відшкодувати Замовнику його витрати, але після подання Експедитором претензії; - Перевізником не було вжито заходів щодо вирішення питання про відшкодування Замовнику витрат, пов'язаних із псуванням вантажу через порушення Перевізником температурного режиму.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2013р. між відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як експедитором, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Галавтотранс", як перевізником, було укладено договір №0019/П про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого експедитор зобов'язується за винагороду (плату) і за рахунок замовника, здійснити пошук та підбір перевізників (або їх довірених осіб), з метою здійснення перевезення автомобільним вантажним транспортом у міжнародному та міжміському сполучення.

Перевізник, в межах даного договору, доставляє ввірені йому експедитором вантажі, а експедитор, сплачує послуги перевізника коштами замовника на умовах цього договору (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 1.5 Договору конкретні умови, кількість та рід вантажу, маршрути, вантажовідправники та вантажоотримувачі, графік подачі транспорту, суми перевезення оговорюються разовими заявками, що є невід'ємною частиною цього договору, додатково перед кожним перевезенням.

Вартість послуг за перевезенням визначається заявкою, яка узгоджується та підписується сторонами за кожним перевезенням окремо (пункт 3.1 Договору).

Як вбачається 07.03.2013р. сторонами було підписано Договір-заявку №96 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, у якому було визначено істотні умови перевезення автомобілем Рено НОМЕР_2/НОМЕР_3 у сполучені м. Сміла (Україна)- м. Санкт-Петербург (Росія).

На виконання умов Договору та Договору-заявки позивачем було здійснено перевезення, про що свідчить міжнародна товарно-транспортна накладна СМR №182100 з відповідними відмітками.

Згідно пункту 3.3. Договору підставою для оплати експедитором суми за виконані перевезення є надання оригіналів рахунків, акта виконаних робіт, CMR (ТТН).

У пункті 3.4 Договору сторонами погоджено, що оплата за умовами Договору здійснюється на розрахунковий рахунок перевізника протягом 15-ти днів після отримання оригіналів документів, відповідно до чинного законодавства України.

Згідно Договору-заявки сума та порядок розрахунку: 17 000 грн. 00 коп., без гот. розрахунок протягом 5-7 банк. днів за оригіналами документів, CMR, копії заявки з мокрою печаткою.

Як вбачається рахунок від 15.03.2013р. №СФ-0000106 на суму 17 000 грн. 00 коп., акт від 15.03.2013р. №ОУ-0000104 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та CMR №182100 були отримані відповідачем 05.04.2013р., про що свідчить рекомендоване повідомлення №1800204262004 про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу та не спростовано відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи умови Договору щодо строку оплати за виконані послуги за перевезення та відсутності у вказаному Договорі умов щодо можливості встановлення у заявці інших строків оплати суд вважає, що відповідач повинен був оплатити послуги з перевезення вантажу до 20.04.2013р.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, після перерахунку річні становлять 115 грн. 97 коп. (з 21.04.2013р. по 12.07.2013р.).

При цьому слід зазначити, що суд вважає помилковим посилання відповідача на неподачу автомобіля, як на підставу звільнення його від оплати позивачу послуг з перевезення, оскільки:

- згідно з пунктом 4.2.1. Договору поставка несправного автомобіля або автомобіля не придатного для виконання умов перевезення (відсутність необхідних дозволів, невідповідність вантажопідйомності та інше), обумовлених у заявці, вважається неподачею автомобіля;

- як вбачається з матеріалів справи автомобіль було подано позивачем та завантажено відповідачем, доказів в підтвердження подачі несправного автомобіля, а також доказів в обґрунтування підстав для завантаження несправного автомобіля відповідачем на вимогу суду не надано;

- відповідно до пункту 4.2.4. Договору у випадку втрати або пошкодження вантажу перевізник зобов'язаний за письмовою заявкою експедитора відшкодувати замовнику (володільцю вантажу) понесені витрати та штрафні санкції ;

- проте, акти приймання продукції по якості, про псування вантажу та про повернення вантажу, докази в підтвердження того, що порушенням теплового режиму було спричинено псування вантажу, відповідачем також не надано (в матеріалах справи відсутні).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, відповідачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

При цьому, слід зазначити, що понесення замовником витрат у зв'язку з порушенням позивачем при транспортуванні вантажу температурного режиму не виключає обов'язку оплати експедитором перевізнику наданих послуг, а може бути предметом окремого провадження.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі у частині судового збору слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Що стосується витрат на послуги адвоката, то слід зазначити, що:

- статтею 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат віднесено, у тому числі, оплати послуг адвоката;

- відповідно до пункту 6.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; за тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг; вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову; у зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи; так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо; докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат;

- як вбачається 29.05.2013р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Галавтотранс", як клієнтом, та Адвокатським об'єднанням „Сфера Закону", як адвокатом, було укладено договір №01-05-ЮЛ про надання правової допомоги та супроводження фінансово-господарської діяльності підприємства (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого клієнт звернувся з проханням до адвоката прийняти доручення брати участь у роботі по юридичному супроводженні бізнес-процесів клієнта, а саме оформлення та/або експертиза господарських договорів, підготовки висновків про їх юридичну спроможність; організація та ведення претензійної роботи за матеріалами, підготовленими клієнтом, за додатковою домовленістю - захист та представництво інтересів підприємства у суді; консультування, та довідки з правових питань, що виникають у діяльності клієнта; аналіз та узагальнення норм законодавства, що регулює відносини в галузі вантажних перевезень та логістичного комплексу в міжнародних та внутрішньодержавних сполученнях, судової практики розгляду господарських спорів в сфері транспортного експедирування;

- позивачем було сплачено за договором від 02.01.2012р. №2 про надання адвокатських послуг у розмірі 4 000 грн. 00 коп., про що свідчить довідка від 12.07.2013р. №09-д про виплату за договором надання правової допомоги від 29.05.2013р. №01-05-ЮЛ (виписка з клієнт-банку);

- з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, враховуючи ціну позову, а також рівень складності справи, суд вважає за можливе покласти їх на відповідача у розмірі 860 грн. 00 коп.;

- до того ж адвокат ОСОБА_4 приймав участі тільки у одному судовому засіданні, що відбулося у господарському суді Дніпропетровської області по розгляду даної справи, а саме 02.10.2013р.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Галавтотранс" (18005, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 409, кв.65; ідентифікаційний код 35955746) 17 000 грн. 00 коп. - заборгованості, 115 грн. 97 коп. - річних, 1 720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору та 860 грн. 00 коп. - витрат на послуги адвоката.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„14„ жовтня 2013р.