cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
09 жовтня 2013 року Справа № 913/2210/13
Провадження №26/913/2210/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Глобус», м.Дніпропетровськ
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м.Стаханов Луганської області
про стягнення 17028 грн. 00 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.
Секретар судового засідання Дрожанова О.В.,
у засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 17028 грн. 00 коп. за договором № 89 від 29.12.2009.
Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем умов договору в частині оплати отриманого товару.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.08.2013 суддею Отрош І.М. було порушено провадження у справі та справа призначена до розгляду.
В зв'язку з переведенням судді Отрош І.М. до іншого суду, 09.09.2013 був проведений повторний автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду у відповідності до вимог ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим дана справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.
У відповідності до п.п.3.8. п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі зміни складу суду розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.
02.09.2013 від позивача у справі надійшла заява від 30.08.2013 № 79-г про зміну підстав позову, відповідно до якої, підставою для стягнення боргу у сумі 17028 грн. 00 коп. по даній справі просить вважати договір поставки № 219 від 15.08.2011 та специфікацію № 1 від 13.02.2013.
За змістом ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Подана позивачем заява була розглянута судом в судовому засіданні 09.10.2013, встановлено, що вона не суперечить нормам чинного законодавства оскільки подана до початку розгляду справи по суті, на підставі чого в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, прийнята до розгляду, та подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням даної заяви.
Враховуючи вищевикладене, предметом та підставою розгляду справи є: вимога про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 17028 грн. 00 коп. за договором поставки № 219 від 15.08.2011.
Позивач в судове засідання 09.10.2013 не прибув, телеграмою від 08.10.2013 повідомив, що у зв'язку з тривалим лікарняним його представника, просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі та просить задовольнити позов. Дане клопотання було розглянуто судом та визнано таким, що підлягає задоволенню.
Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 9409500178408.
Як зазначено в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В п.3.9.2 вказаної постанови передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Глобус» (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Стахановський завод феросплавів» (покупець, відповідач) 15.08.2011 був укладений договір поставки № 219, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, зазначається в Специфікаціях (Додатках) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та здійснити його оплату в порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п.2.1. договору інформація щодо кількісних та якісний показників товару мається у специфікаціях (додатках) до договору.
Відомості про товар: повна назва, одиниця виміру, кількість кожного найменування (сорту, виду), загальна кількість, якісні показники, ціна кожного найменування (сорту, виду), загальна вартість, комплектність, фасування товару (при необхідності), передбачені в специфікаціях, які додаються до договору (п.2.2 договору).
Постачальник зобов'язується поставити товар покупцю у строки, визначені п.3.3 договору (п.3.2 договору).
Поставка товару здійснюється постачальником згідно п.3.1 договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець зазначає графік поставки, який містить об'єми та строки поставки товару в обсягах періоду поставки, який сторони зазначають в Специфікаціях (Додатках) до договору (п.3.3 договору).
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та скріплення їх печатками. Строк дії договору закінчується 31.12.2011, але не раніш повного виконання зобов'язань сторонами (п.11.1 договору).
Додатковою угодою від 30.12.2011, сторони подовжили дію договору № 219 від 15.08.2011, в пункті 4 якої передбачили, що його строк дії закінчується 31.12.2013, але не раніше повного виконання зобов'язання обома сторонами.
На виконання вищезазначених умов договору сторони підписали специфікацію № 1 від 13.02.2013 до договору № 219 від 15.08.2011, в якій узгодили найменування товару та його ціну (а.с.42).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, відповідно заявки № 445/58874 від 04.02.2013 (а.с.44), згідно видаткової накладної РН-0000028 від 13.03.2013 (а.с.12) та товарно-транспортної накладної № 59-0003345 від 13.03.2013 (а.с.43), здійснив поставку товару з доданими до нього документами відповідачу.
Відповідач, в свою чергу, отримав товар згідно довіреності № 130 від 04.03.2013 на ім'я Фомічової М.О. (а.с.14).
Відповідно до п.4.6 договору оплата здійснюються в національній валюті України за цінами даного договору шляхом перерахування грошових коштів покупця на розрахунковий рахунок постачальника. Форма розрахунків зазначається сторонами в Специфікаціях до договору.
В специфікації № 1 від 13.02.2013, сторони узгодили, що розрахунок здійснюється по факту поставки протягом 35 календарних днів з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлену продукцію, на рахунок в Приватбанку.
Відповідач прострочив виконання зобов'язання по сплаті позивачу вартості товару у сумі 17028 грн. 00 коп., чим порушив умови оплати товару, передбачені у Специфікації № 1 від 13.03.2013 до договору № 219 від 15.08.2011.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'заний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені приписи законодавства, умови договору поставки, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача про стягнення заборгованості у сумі 17028 грн. 00 коп., на підставі чого позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 09.10.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Глобус» до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» про стягнення заборгованості в сумі 17028 грн. 00 коп. задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», Луганська область, м.Стаханов, код ЄДРПОУ 00186513 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Глобус», м.Дніпропетровськ, вул.Білостоцького, б.114 кв.7, код ЄДРПОУ 36206393 заборгованість в сумі 17028 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 14.10.2013.
Суддя Т.В.Косенко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2013 |
Оприлюднено | 14.10.2013 |
Номер документу | 34085939 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Косенко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні