Рішення

від 09.10.2013 по справі 905/5858/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 09.10.2013                                                                                                      Справа № 905/5858/13                                Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Виробничого багатогалузевого кооперативу «Тайфун», м. Єнакієве, Донецька область до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдомнаремонт»,                           м. Єнакієве, Донецька область про стягнення 69  399 грн. 58коп. за участю представників: від позивача: представник не з'явився від відповідача: представник не з'явився   Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України. У судовому засіданні 09.10.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал. №3) для прийняття рішення. СУТЬ СПОРУ: Позивач, Виробничий багатогалузевий кооператив «Тайфун», м. Єнакієве, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдомнаремонт», м. Єнакієве, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором про надання послуг автомобільними кранами №208-77 від 06.10.2008р. у сумі 66  387грн. 91коп., пені у сумі 1  079грн. 29коп. та          3 % річних у сумі 1  932грн. 38коп., всього 69  399 грн. 58коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати наданих послуг. Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 615, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України. До прийняття рішення по справі, позивач 10.09.2013р. через канцелярію суду надав  письмові пояснення, в яких зазначив про оплату відповідачем суми основної заборгованості за договором №208-77 від 06.10.2008р. у розмірі 66  387грн. 91коп., в підтвердження чого надав відповідне платіжне доручення №1099 від 22.08.2013р. З огляду на викладене, позивач просив суд припинити провадження у справі на підставі п. 1-1                ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач про судові засідання 04.09.2013р., 17.09.2013р., 01.10.2013р. та 09.10.2013р. був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 20.08.2013р., 10.09.2013р., 19.09.2013р. та 03.10.2013р., однак у жодне засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив. З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку                       ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представника позивача, суд – ВСТАНОВИВ: Між Виробничим багатогалузевим кооперативом «Тайфун» (далі – виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдомнаремонт» (далі – замовник) був укладений договір про надання послуг автомобільними кранами №208-77 від 06.10.2008р. (далі – договір), умовами якого, в редакції п. 1 Додаткової угоди №4 до договору від 01.04.2010р. передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання власними силами, на свій ризик та в строк, визначений договором надати завантажувально-розвантажувальні послуги автомобільними кранами КС 6471 та КС 5473, краном-манипулятором «Камаз», а також навантажувачем «Анкадор 330» (далі – вантажопід`ємні механізми) при виконанні будівельно-монтажних робіт на об'єкті доменна піч №3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Єнакіївський металургійний завод». Місце надання послуг, відповідно до п. 1.2 договору, Донецька область,                         м. Єнакієве, пр. Металургів, 9, будівельна площадка доменної печі №3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Єнакіївський металургійний завод». Вартість послуг, згідно п. 2.1 Додаткової угоди №4 від 01.04.2010р. складає: автомобільним краном КС 6471 – 430грн., в т.ч. ПДВ – 20% за 1 машино/час, автомобільним краном КС 5473 – 162грн., в т.ч. ПДВ – 20% за 1 машино/час, краном-манипулятором «Камаз» - 148грн. 80коп., в т.ч. ПДВ – 20% за 1 машино/час, навантажувачем «Анкадор 330» - 162грн., в т.ч. ПДВ – 20%, за 1 машино/час надання послуг. Вподальшому, як вбачається з матеріалів справи, сторонами було змінено вартість послуг та укладено Додаткову угоду №7 від 17.01.2012р. до договору, за умовами п. 2.1 якої вартість послуг складає: автомобільним краном КС 6471 – 430грн., в т.ч. ПДВ за 1 машино/час, автомобільним краном КС 5473 – 349грн. 15коп., в т.ч. ПДВ за 1 машино/час, МАН манипулятором - 148грн. 80коп., в т.ч. ПДВ за 1 машино/час, навантажувачем «Анкадор 330» - 249грн. 65коп., в т.ч. ПДВ, за 1 машино/час надання послуг. Загальна вартість послуг визначається на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг), що передбачено п. 2.3 договору, Оплата проводиться замовником відповідно до п. 2.4 договору в наступному порядку: - протягом першого місяця надання послуг замовник на підставі рахунку виконавця здійснює попередню оплату в розмірі 20  000грн.; - протягом другого та наступних місяців надання послуг замовник на підставі рахунку виконавця здійснює щомісячну попередню оплату в розмірі 30% вартості наданих послуг за попередній місяць; - замовник на підставі рахунку виконавця щомісячно протягом 10 банківських операційних днів з дати підписання акта виконаних робіт без заперечень здійснює оплату наданих послуг в розмірі 70 % вартості фактично наданих послуг з врахуванням попередньої оплати, сплаченої у виконання попередніх пунктів договору. Як вбачається з матеріалів справи, у виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором, позивачем були виконані роботи на загальну суму 92  086грн. 56коп. з ПДВ, за наслідком чого сторонами були підписані наступні акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг): від 30.12.2011р. на суму 3  907грн. 20коп., у т.ч. ПДВ 651грн. 20коп., від 30.04.2012р. на суму 1  747грн. 54коп., у т.ч. ПДВ 291грн. 26коп., від 30.04.2012р. на суму 13  948грн. 75коп., у т.ч. ПДВ 2  324грн. 79коп., від 30.04.2012р. на суму 10  002грн. 36коп., у т.ч. ПДВ 1  667грн. 06коп., від 30.04.2012р. на суму 34  199грн. 57коп., у т.ч. ПДВ 5  699грн. 93коп., від 25.05.2012р. на суму 13  616грн. 84коп., у т.ч. ПДВ 2  269грн. 47коп., від 25.06.2012р. на суму 5  237грн.25коп., у т.ч. ПДВ 872грн. 87коп., від 20.06.2012р. на суму 9  427грн. 05коп.,у т.ч. ПДВ 1  571грн. 18коп. Дані акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, з огляду на що суд дійшов висновку, що вказані роботи були виконані позивачем належним чином та відповідачем прийняті в повному обсязі. В свою чергу, відповідачем у виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором на користь позивача в якості оплати наданих послуг були перераховані грошові кошти у сумі 25  698грн. 65коп., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №120842 від 11.05.2012р. Решта вартості наданих послуг за договором №208-77 від 06.10.2008р. у сумі 66  387грн. 91коп. на момент звернення позивача з позовною заявою до суду відповідачем сплачена не була, що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом. Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати наданих послуг в повному обсязі на підставі актів виконаних робіт впродовж 10 банківських операційних днів з дати підписання актів наданих послуг, як визначено п. 2.4 договору, тобто, за актами від 30.04.2012р. у сумі 3  907грн. 20коп., від 30.04.2012р. у сумі 34  199грн. 57коп. до 14.05.2012р., від 25.05.2012р. у сумі 13  616грн. 84коп. до 08.06.2012р., від 25.06.2012р. у сумі 5  237грн. 25коп. до 10.07.2012р., від 20.06.2012р. у сумі 9  427грн. 05коп. до 06.07.2012р. включно. Невиконання відповідачем прийнятого за договором обов'язку зі сплати повної вартості наданих послуг розцінюється судом як порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2013р. позивач звернувся до суду з поясненнями, в яких зазначив про оплату відповідачем заборгованості у повному обсязі у сумі 66  387грн. 91коп., вказане підтверджується доданим до пояснень платіжним дорученням №1099 від 22.08.2013р. Отже, судом встановлено, що решта вартості наданих послуг була оплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду. Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання за договором про надання послуг автомобільними кранами №208-77 від 06.10.2008р. з оплати наданих послуг на час розгляду справи судом відповідачем виконані в повному обсязі. При цьому, враховуючи добровільне погашення відповідачем існуючої на час звернення позивача з даним позовом до суду заборгованості за договором в розмірі 66  387грн. 91коп., предмет спору між сторонами в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором у сумі 66  387грн. 91коп. на час прийняття рішення по суті є відсутнім, з огляду на що провадження по справі в зазначеній частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1  932грн. 38коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд виходить з наступного. Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши розрахунок 3% річних у сумі 1  932грн. 38коп. за періоди з 18.05.2012р. по 14.06.2013р., з 09.06.2012р. по 14.06.2013р., з 06.07.2012р. по 14.06.2013р. та з 11.07.2012р. по 14.06.2013р., здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є методологічно невірним, що пов'язано з неправомірним включення позивачем до періоду нарахування 06.07.2013р., а також неврахуванням того, що 2012 рік є високосним, тобто, містить 366, а не 365 днів. Як встановлено судом, фактично розмір 3% річних за періоди, заявлені позивачем становить 1  923грн. 52коп., у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 3% річних у сумі 08грн. 86коп. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 1  079грн. 29коп. за період з 06.07.2012р. по 05.01.2013р. (за актом здачі-приймання виконаних робіт від 20.06.2012р. на суму 9  427грн. 05коп.) та за період з 11.07.2012р. по 10.01.2013р. (за актом здачі-приймання виконаних робіт від 25.06.2012р. на суму 5 237грн. 25коп.), оцінюючи правомірність яких суд зазначає наступне. Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею). Аналогічні норми містяться в ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно з якими  штрафом/пенею визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, в разі прострочення виконання. Пунктом 6.2 договору №208-77 від 06.10.2008р. передбачено, що у випадку порушення строків оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочки. Перевіривши розрахунок пені за період з 06.07.2012р. по 05.01.2013р. та за період з 11.07.2012р. по 10.01.2013р., суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є методологічно невірним, що пов'язано з неправомірним включення позивачем до періоду нарахування 06.07.2013р. Фактично розмір пені за період з 07.07.2012р. по 05.01.2013р. та за період з 11.07.2012р. по 10.01.2013р., виходячи з розміру пені 0,04% за кожний день прострочення, складає 1  075грн. 52коп., на підставі чого суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення пені у сумі 03грн. 77коп. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Вказаний розрахунок пені судом було здійснено за допомогою програмного забезпечення ЛІГА: ЗАКОН. Витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193, ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, – ВИРІШИВ: Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдомнаремонт» (86429, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Сталеварів, 37/2, ідентифікаційний код 35443160) на користь Виробничого багатогалузевого кооперативу «Тайфун» (86404, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Довженко, 27, ідентифікаційний код 20385657) пеню у сумі                 1  075грн. 52коп., 3 % річних у сумі 1  923грн. 52коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 713грн. 28коп. В задоволенні позовних вимог Виробничого багатогалузевого кооперативу «Тайфун» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдомнаремонт» 3% річних у сумі 8грн. 86коп. та пені у сумі 03грн. 77коп. відмовити. Провадження у справі за позовом Виробничого багатогалузевого кооперативу «Тайфун» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдомнаремонт» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг автомобільними кранами №208-77 від 06.10.2008р. у сумі 66  387грн. 91коп., припинити. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано. Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У судовому засіданні 09.10.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2013р. Суддя                                                                                               Ю.С. Мельниченко