Рішення

від 07.10.2013 по справі 905/5289/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2013 Справа № 905/5289/13

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (юридична адреса: 84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11, адреса для листування: 83001, місто Донецьк, вулиця Постишева, будинок № 99-А; код ЄДРПОУ - 00131268)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто» (83009, місто Донецьк, проспект Партизанський, будинок № 70, квартира № 82; код ЄДРПОУ - 25578214)

за участю третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «М-Транс» (65029, місто Одеса, вулиця Князівська, будинок № 16, квартира № 3; код ЄДРПОУ - 32896416)

за участю третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Яценко Ганни Олександрівни (83009, місто Донецьк, проспект Партизанський, будинок № 70, квартира № 3; реєстраційний номер - 3378300329)

про розірвання договору про постачання електричної енергії № 6007 від 20 серпня 2007 року

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Калитвянська С.О. (довіреність № 354-13 «Д» від 22.01.2013)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи-1: Зима Д.Л. (довіреність б/н від 20.08.2013)

від третьої особи-2: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

У липні 2013 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить розірвати укладений між публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто» договір про постачання електричної енергії № 6007 від 20 серпня 2007 року.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що в період дії договору про постачання електричної енергії № 6007 від 20 серпня 2007 року змінилися обставини, які товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто» не має можливості усунути після їх виявлення. Такою обставиною, позивач вважає зміну власника об'єкту, розташованого за адресою: місто Донецьк, вулиця Таманська, будинок № 18, що, на його думу, є підставою для розірвання договору про постачання електричної енергії № 6007 від 20 серпня 2007 року.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані статтями 651, 652 Цивільного кодексу України, статтями 179, 188 Господарського кодексу України та Правилами користування електричною енергією.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 липня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 08 серпня 2013 року, та з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «М-Транс».

07 серпня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшов відзив на позовну заяву б/н, в якому товариство з обмеженою відповідальністю «М-Транс» просить відмовити в позові.

Відзив вмотивовано тим, що наведені у позовній заяві обставини, не є підставою для розірвання договору про постачання електричної енергії № 6007 від 20.08.2007.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08 серпня 2013 року розгляд справи відкладено на 22 серпня 2013 року у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів та залученням в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Яценко Ганни Олександрівни.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22 серпня 2013 року розгляд справи відкладено на 11 вересня 2013 року у зв'язку з неявкою третьої особи-2.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11 вересня 2013 року за клопотанням представника відповідача продовжено строку вирішення спору на 15 днів (до 08 жовтня 2013 року), та розгляд справи відкладено на 30 вересня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30 вересня 2013 року розгляд справи відкладено на 07 жовтня 2013 року у зв'язку з неявкою третьої особи-2, представників відповідача та третьої особи-1.

Представник позивача Калитвянська С.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та просила їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Зима Д.Л. в судовому засіданні вважав позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Яценко Г.В. в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Заслухавши уповноважених представників позивача та третьої особи-1, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія ПКЕЕ поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

20 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (далі по тексту - позивач або постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто» (далі по тексту - відповідач або споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 6007 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 131,8 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (а.с. 17-22).

Додатком № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до Договору об'єктом споживання електричної енергії визначено адміністративну будівлю, розташовану за адресою: місто Донецьк, вулиця Таманська, будинок № 18 (а.с.23).

На підтвердження права власності на нерухоме майно, відповідачем було надано копію договору купівлі-продажу підприємства (єдиного майнового комплексу) від 25 червня 2004 року та копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВС № 328300 (а.с. 24-26).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

26 квітня 2011 року у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року № 514-VI здійснено реорганізацію організаційно-правової форми відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

30 березня 2012 року державним реєстратором Виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», у відповідності до якого відбулась зміна найменування юридичної особи - публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2009. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.5 Договору).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення дії Договору, та представниками сторін підтверджується, що вказані заяви не надсилались, господарський суд приходить до висновку, що строк дії Договору було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та на момент виникнення спірних відносин Договір був чинним.

Позивач зазначає, що до нього звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю «М-Транс» (далі по тексту - третя особа-1) з проханням оформити договірні правовідносини щодо енергопостачання на об'єкт, розташований за адресою: місто Донецьк, вулиця Таманська, будинок № 18 (а.с. 31-32).

На підтвердження права власності на об'єкт, третьою особою-1 надано витяги Бюро технічної інвентаризації міста Донецька про державну реєстрацію прав серії СЕЕ № 757181 та серії СЕЕ № 757182, згідно яких третя особа-1 є власником приміщень з прибудовами, розташованими за адресою: місто Донецьк, вулиця Таманська, будинок № 18 (а.с. 33-34).

У листах за вихідними № 23.1/2413 від 21 лютого 2013 року та № 23.1/2956 від 04 березня 2013 року, направлення яких підтверджується наявними у справі доказами, позивач просив відповідач підтвердити право власності чи користування на об'єкт, розташований за адресою: місто Донецьк, вулиця Таманська, будинок № 18 (а.с. 27-28).

Матеріали справи не містять доказів надання позивачу відповіді на вказані листи.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до господарського суду та просить розірвати в судовому порядку договір про постачання електричної енергії № 6007 від 20 серпня 2007 року.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, господарський суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки і сторони досягли істотних умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні статей 638, 714 ЦК України, та вимог статей 180, 181, 265, 266, 268 ГК України він вважається укладеним, оскільки подія та прагнення сторін на його укладення - відбувались.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) майново-господарських зобов'язань, і, відповідно до статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

У Цивільному кодексі України спірному договору присвячено лише одна стаття (стаття 714 ЦК України). Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються ГК України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною першою статі 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Дослідивши та надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, господарський суд вважає доводи позивача обґрунтованими, виходячи з наступного.

20 серпня 2007 року між сторонами цього спору укладено договір про постачання електричної енергії № 6007. Об'єктом споживання електричної енергії визначено адміністративну будівлю, розташовану за адресою: місто Донецьк, вулиця Таманська, будинок № 18.

Господарським судом встановлено, що до позивача звернулася третя особа-1 з проханням укласти договір про постачання електричної енергії на об'єкт, розташований за адресою: місто Донецьк, вулиця Таманська, будинок № 18.

На підтвердження права власності на об'єкт, позивачу та господарському суду надано витяги Бюро технічної інвентаризації міста Донецька про державну реєстрацію прав серії СЕЕ № 757181 та серії СЕЕ № 757182, а також копію рішення господарського суду Донецької області від 17 листопада 2011 року у справі № 44/62пн, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 11 червня 2012 року (а.с. 79-109).

Підпунктом 8 пункту 5.4 ПКЕЕ встановлено, що для укладання договору про постачання електричної енергії заявник (споживач тощо) має надати відповідній організації серед інших документів й копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (уразі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта).

Отже, усі наведені документи, що містяться в матеріалах справи підтверджують право власності за третьою особою-1 на об'єкт, розташований за адресою: місто Донецьк, вулиця Таманська, будинок № 18.

Статтею 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Листом за вихідним № 23.1/5019 від 15 квітня 2013 року, отримання якого підтверджується наявним повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, позивач направив на адресу відповідача, підписаний з боку позивача проект додаткової угоди від 12 квітня 2013 року про розірвання Договору (а.с. 29-30).

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що додаткову угоду про розірвання договору відповідачем підписано не було, внаслідок чого сторони не дійшли згоди щодо розірвання договору за домовленістю сторін.

Частиною четвертою статті 188 ГК України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі недодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу потового обігу, заінтересована особа має право передати спір на вирішення суду.

Крім того недотримання позивачем вимог статті 188 ГК України, щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору не позбавляє права позивача звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верхового Суду України від 01.12.2008 у справі № 50/101-08 та інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.01.2010 № 01-08/12).

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі, є вимога публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про розірвання договору № 6007 від 20 серпня 2007 року, яка нормативно обґрунтована частиною другою статті 652 ЦК України.

В силу статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Абзацом другим пункту 9.5 Договору сторонами визначено, що договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України (пункт 5.23 ПКЕЕ).

Частиною першою та другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

За змістом пункту 6.18 ПКЕЕ, у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

При цьому, положеннями ПКЕЕ для розірвання договору не вимагається наявність одночасно обох зазначених фактів - звільнення займаного приміщення і припинення користування електричною енергією, тобто достатньою підставою для розірвання договору є наявність принаймні однієї з таких обставин.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ визначено, що споживач електричної енергії - це юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. Електрична енергія - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

В обґрунтування своєї правової позиції щодо розірвання договору позивач зазначає, що на момент укладення Договору, сторони виходили з того, що відповідач є власником об'єкту, розташованого за адресою: місто Донецьк, вулиця Таманська, будинок № 18, та зміна цих обставин не настане. Зміна обставин зумовлена зміною власника об'єкту та відсутністю підтвердження правомірним користуванням, які відповідач не в змозі усунути.

З огляду на те, що об'єкт, розташований за адресою: місто Донецьк, вулиця Таманська, будинок № 18 вже не є власністю товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто», останній не є споживачем електричної енергії в розумінні пункту 1.2 ПКЕЕ.

Слід відзначити, що внаслідок набуття третьою особою-1 права власності на вказаний об'єкт, істотно змінились обставини, якими сторони договору керувались при укладенні Договору, і подальша дія Договору порушила б співвідношення майнових інтересів сторін - позивача та відповідача. Настання таких обставин, з огляду на те, що вони виникли після укладення Договору, не могло бути передбачене сторонами.

Твердження відповідача стосовно того, що він продовжує споживати електричну енергію за спірним договором залишається поза увагою суду, оскільки вказане не спростовує того факту, що спірний об'єкт належить товариству з обмеженою відповідальністю «М-Транс».

Частиною п'ятою статті 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За змістом частини другої статті 202 ГК України та частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведені їх переконливості, що відповідачем зроблено не було.

Сукупність вищевикладених обставин спростовує наявні заперечення відповідача, що, в свою чергу, тягне за собою їх відхилення та залишення поза увагою суду, а також розцінюються як намагання витлумачити законодавство виключно на свою користь.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку про фактичну зміну істотних обставин, якими керувались сторони спірного договору при його укладенні, у вигляді зміни власника об'єкту споживання електричної енергії, що в розумінні статті 652 ЦК України та пункту 6.18 ПКЕЕ є підставою для розірвання договору № 6007 від 20 серпня 2007 року про постачання електричної енергії, укладеного між публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто».

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до приписів статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Розірвати з моменту набрання рішенням законної сили договір про постачання електричної енергії № 6007 від 20 серпня 2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто» (83009, місто Донецьк, проспект Партизанський, будинок № 70, квартира № 82; код ЄДРПОУ - 25578214, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (юридична адреса: 84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11, адреса для листування: 83001, місто Донецьк, вулиця Постишева, будинок № 99-А; код ЄДРПОУ - 00131268, відомості про рахунки в установах банків відсутні) 1 147,00 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 07.10.2013 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2013.

Суддя С.М. Фурсова