Рішення

від 07.10.2013 по справі 914/3480/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 р. Справа № 914/3480/13

За позовом : Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Телсатплюс», м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 2 398, 64 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Свідрик Г.Р. - представник за довіреністю № 502-4245/2 від 21.12.2012р.;

Від відповідача: не з`явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Приватного підприємства «Телсатплюс» про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії в розмірі 2 398, 64 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.09.2013р. прийнято справу до розгляду та призначено на 30.09.2013р. З підстав викладених в ухвалі суду від 30.09.2013р. розгляд справи відкладено на 07.10.2013р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві, з врахуванням поданої ним заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог (вх.№41156/13 від 07.10.2013р.). Просить стягнути з відповідача 2 159,53 грн. основного боргу, 150,88 грн. - пені, 1,04 грн. - інфляційних втрат та 36,21 грн. - 3% річних.

В судове засідання відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, відзив на позов не надав.

Поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі яка надіслана на адресу відповідача, повернулась до господарського суду з відміткою «неповна адреса».

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, відповідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Адреса відповідача відповідає зазначеній у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.09.2013р.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі наявних в матеріалах справи даних щодо поштової адреси та адреси місцезнаходження відповідача, та того даних щодо скерування ухвали про відкладення розгляду справи відповідачу, суд зазначає, що ухвали суду по даній справі скеровані відповідачу належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Справа розглядається у відповідності до поданої позивачем 07.10.2013р. заяви про зменшення розміру позовних вимог

У судовому засіданні 07.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії №50970 від 27. 09. 2010 року. (надалі - Договір).

Відповідно до п.1 Договору постачальник (позивач у справі) продає електричну енергію споживачу (відповідачу у справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії зазначена в додатку № 6 «Однолінійна схема».

Додатком №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» визначено перелік об'єктів і точок комерційного обліку споживача, а саме нежитлові приміщення у м. Львові, по вул. Сліпого Й.,22 та Чайковського, 31.

В обґрунтування правової позиції позивачем надано: Акт про використану електричну енергію, підписаний сторонами Договору, з показами приладів обліку по вул. Й.Сліпого, 22, по вул. Чайковського, 31 станом на квітень 2011р.; Акт за №170651 про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них по вул. Чайковського, 31 у м. Львові; Акт контрольного огляду засобів обліку №459541 з показами лічильника по вул. Чайковського, 31 у м. Львові; Завдання №3-3728 на зняття (закриття) електролічильника та пломби по вул. Й. Сліпого, 22 у м. Львові, виконано інспектором Подольчак Т.Г. 18.12.12р.

Позивачем надіслано належним чином рахунки № 303212/17555-1 та № 303304/34660-1 відповідно за активну енергію за грудень 2012 року на суму 2 159, 62 грн. з оплатою до 14.01.2013 року та за квітень 2013 року з оплатою до 03.05.2013 року на суму 2 196, 53 грн.

За неналежне виконання умов Договору позивач просить стягнути (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 150,88 грн. пені, 1,04 грн. - інфляційних втрат та 36,21 - 3% річних.

На момент розгляду справи в суді доказів погашення заборгованості сторонами не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу надання послуг постачання електричної енергії.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до ст.. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ч.1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2.3.3. Договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» Договору.

Таким чином, оскільки відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не подано доказів здійснення повної оплати електроенергії, спожитої за вказаний період, вимога позивача про стягнення 2 196,53 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягають до задоволення та підтверджуються матеріалами справи.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Відповідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов'язана його початок.

Суд здійснив перерахунок пені, з врахуванням того, що відповідно ст. 253 ЦК України початком нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Отже нарахування штрафних санкцій починається з 15.01.213р. та припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Отже, нарахована позивачем пеня в сумі 150,88 грн. підлягає стягненню в межах заявлених позовних вимогах.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Інформаційного листа від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012р. № 52/30 ).

Суд, здійснив перерахунок інфляційних нарахувань, встановив, що підлягає стягненню1,04 грн. інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимогах.

Суд, здійснивши порахунок 3% річних (з врахуванням ст.253 ЦК України), дійшов висновку, що стягненню підлягає 35,15 грн., а в частині стягнення 1,06 грн. 3% річних слід відмовити.

Згідно з статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 193, 216, 217, 230, 232, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 253, 254, 509, 525, 526, 599, 610-612, 625, 714 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Телсатплюс» (79014, місто Львів, вулиця Й.Сліпого, будинок 22; ідентифікаційний код 36873848) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3; ідентифікаційний код 00131587) 2 196,53 грн. - основного боргу, 150,88 грн. - пені, 1,04 грн. - інфляційні втрати, 35,15 грн. - 3% річних та 1 719,75 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.10.2013 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.