Рішення

від 07.10.2013 по справі 910/14530/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14530/13 07.10.13 За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМС ІНЖИНІРИНГ"

про стягнення 3 467 253,93 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Руснак І. В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМС ІНЖИНІРИНГ" безпідставно отриманих коштів за Договором № 01/12/01-12 від 27.01.2012 року про закупівлю інженерних послуг в розмірі 3 467 253,93 грн., в тому числі 3 401 909,56 грн. основного боргу, 13 617,83 грн. збитків від інфляції, 51 726,54 грн. 3 % річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ним на виконання умов договору № 01/12/01-12 від 27.01.2012 року було перераховано відповідачу 4 500 000,00 грн. авансового платежу. Оскільки відповідач після отримання вказаного авансового платежу не виконано в повному обсязі передбачених договором робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку ст. 1212 ЦК України грошові кошти у сумі 3 401 909,56 грн. Крім того, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 13 617,83 грн. інфляційних втрат та 51 726,54 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року порушено провадження по справі № 910/14530/13, розгляд справи призначено на 16.09.2013 року.

Ухвалою суду від 16.09.2013 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 07.10.2013.

В судове засідання 07.10.2013 з`явився представник позивача та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, що свідчать про отримання відповідачем ухвал суду 06.08.2013 та 25.09.2013.

Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважається врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.10.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.01.2012 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач, замовник) та ТОВ "ІМС ІНЖИНІРИНГ" (відповідач, виконавець) укладено договір № 01/12/01-12 про закупівлю інженерних послуг, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець в порядку та на умов договору зобов'язується надати комплекс інженерних послуг з технічної експертизи незавершеного будівництва І та ІІ черги Метрологічного центру в м. Боярка, згідно ДК 016-97 код 74.20.3 (перелік послуг зазначений в Додатку № 1 до цього договору) та здійснити відповідні організаційно-методичні заходи з їх проведення.

Виконавець зобов'язується у 2012 році за завданням замовника надати послуги (виконання комплексу інженерних послуг з технічної експертизи незавершеного будівництва І та ІІ черги Метрологічного центру в м. Боярка), зазначені в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору, за замовник - прийняти і оплатити зазначені послуги (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору зазначено, що договірна ціна визначена за результатами проведення процедури закупівлі та підтверджується кошторисом, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 2). Загальна вартість становить - 14982048,00 грн., в т. ч. ПДВ (20%) - 2497008,00 грн.

Термін дії договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 1 від 25.07.2012 становить десять місяців з моменту підписання договору, тобто по 27.11.2012, а в частині невиконання зобов'язань до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата здійснюється поетапно відповідно до «плану-графіку виконання та оплати інженерних послуг», який є невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу аванс у розмірі 4500000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 65 від 03.02.2012.

Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання в частині своєчасного виконання передбачених Договором та попередньо оплачених позивачем робіт належним чином не виконав, здійснивши підрядні роботи лише вартістю 1 098 090,44 грн., що підтверджується актами здачі-приймання послуг: № 1 від 31.08.2012, № 2 від 31.08.2012, № 3 від 31.08.2012, № 4 від 17.09.2012, № 5 від 17.09.2012, № 6 від 17.09.2012, № 7 від 17.09.2012, № 8 від 17.09.2012, довідкою про вартість виконаних робіт від 17.09.2012 та актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1, № 2, № 3, № 4, № 5.

За таких обставин, 02.07.2013 року позивачем направлено на адресу відповідача лист № 59/05-372 з вимогою про повернення суми невикористаного авансового платежу в розмірі 3401909,56 грн., проте залишений ним без відповіді та задоволення. На доказ надсилання листа позивач надав суду копію опису вкладення в цінний лист та копію фіскального чеку № 0042 від 02.07.2013.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач направляв відповідачу лист № 50/05-451 від 26.07.2013 про розірвання договору в односторонньому порядку, право на яку надано позивачу п. 6.4. Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 317 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно п. 12.2. Договору, термін дії Договору становить шість місяців з моменту підписання Договору, а в частині невиконаних зобов'язань до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Згідно з п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення прав та обов'язків сторін договірних зобов'язань.

Для договору підряду частиною 4 ст.849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

Судом встановлено, що 26.07.2013 позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору, скориставшись правами наданими законом та п.п. 6.4.1., 6.4.2. Договору, листом-вимогою №50/05-451 від 26.07.2013р. повідомив відповідача про розірвання Договору.

Лист-вимогу №50/05-451 від 26.07.2013р. позивачем відповідачу було направлено 26.07.2013р., що підтверджується фіскальним чеком від 26.07.2013р. та описом вкладення у цінний лист.

Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, встановлені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" № 1149 від 12.12.2007р., лист-вимога позивача №50/05-451 від 26.07.2013р. про розірвання Договору було отримано відповідачем не пізніше 29.07.2013р.

Разом з тим, в рішенні господарського суду м. Києва № 910/4112/13 від 14.04.2013, яке набрало законної сили встановлено факт порушення ТОВ "ІМС ІНЖИНІРИНГ" своїх господарсько-правових зобов'язань за договором №01/12/01-12 від 27.01.2012 року в частині належного та у повному обсязі виконання у встановлені договором строки обстежень об'єкту та складення комплексного технічного звіту. Відповідно до пункту 5.1 договору №01/12/01-12 від 27.01.2012 року (в редакції додаткової угоди №1 від 25.07.2012 року) строки виконання послуг первісним Відповідачем починаються з моменту підписання сторонами акту допуску виконавця на територію Метрологічного центру та закінчуються через 10 місяців з моменту підписання договору. Додаток №3 "План-графік" є невід'ємною частиною договору і визначає дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) послуг, передбачених договором. В матеріалах наявна копія акту-допуску на територію Метрологічного центу, підписаного представниками сторін у справі 01.02.2012 року. У той же час, у матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ "ІМС ІНЖИНІРИНГ" своїх зобов'язань у встановлені додатком №3 строки. З наявної у матеріалах справи копії листа ТОВ "ІМС ІНЖИНІРИНГ" №16 від 28.02.2013 року вбачається, що за його власною оцінкою ним виконано приблизно 30-40% встановленого договором об'єму робіт. В свою чергу, ТОВ "ІМС ІНЖИНІРИНГ" підтверджує факт перерахування ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 4,5 млн. грн., що приблизно складає 30% від встановленої договором загальної вартості робіт.

Таким чином, в рішенні суду № 910/4112/13 від 14.04.2013 встановлені факти порушення відповідачем істотних умов договору.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п.3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи, що одностороння відмова від договору підряду, з огляду на положення ч.4 ст. 849 Цивільного кодексу України, не потребує узгодження з відповідачем, а також, з огляду на те, що лист-вимога позивача №50/05-451 від 26.07.2013р. про розірвання Договору було отримано відповідачем не пізніше 29.07.2013р., суд приходить до висновку, що Договір №01/12/01-12 від 27.01.2012р. після 29.07.2013р. є припиненим.

Відповідно до п. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Виходячи з системного аналізу зазначеної норми, суд дійшов висновку, що для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов:

- збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого);

- відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Вищого господарського суду України від 12.03.2012р. у справі №9/112.

З огляду на те, що Договір №01/12/01-12 від 27.01.2012р. розірвано, а також враховуючи факт часткового виконання відповідачем попередньо оплачених позивачем підрядних робіт, суд дійшов висновку, що відповідач є особою, яка набула майно, а саме залишок невикористаного за Договором авансу у сумі 3 401 909,56 грн., на підставі, яка згодом відпала у розумінні ст. 1212 ЦК України, і, як наслідок, зобов'язана повернути потерпілому (позивачу) це майно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.04.2013р. у справі №35/5005/2157/2012.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також характер правовідносин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 401 909,56 грн. решти сплаченого за Договором авансу з підстав ст. 1212 ЦК України підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення основного боргу, просить стягнути з відповідача 13 617,83 грн. збитків від інфляції та 51 726,54 грн. 3 % річних нарахованих у період з листопада 2012 по травень 2013.

Проте, такі вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як визначено частино 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних є факт прострочення виконання грошового зобов'язання. Однак, умовами укладеного сторонами Договору не передбачено ані обов'язку відповідача повернути перераховану суму авансу у випадку невиконання робіт, обумовлених договором, ані строку, в який відповідач повинен здійснити таке повергнення.

За таких обставин, правові підстави для стягнення 3% річних, нарахованих позивачем у період з листопада 2012 по травень 2013, та стягнення інфляційних втрат, нарахованих позивачем у період з листопада 2012 по травень 2013, відсутні, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 51 726,54 грн. та 13 617,83 грн. збитків від інфляції задоволенню не підлягають.

Одночасно з цим, суд зазначає, що грошові кошти в розмірі 3401909,56 грн., отримані відповідачем за договором в якості авансу, підлягають поверненню відповідачу на підставі 1212 ЦК України, як такі, що отримані відповідачем на підставі, яка на час розгляду справи судом відпала.

Однак зобов'язання, які виникають внаслідок одержання майна без достатньої правової підстави, виключаючи можливість їх прострочення до набуття рішенням суду про повернення набувачем безпідставно набутих грошових коштів законної сили, оскільки саме суд встановлює факт безпідставно отриманих коштів.

Витрати по оплаті судового збору покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМС ІНЖИНІРИНГ" (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, код ЄДРПОУ 34717418) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 3401909,56 грн. (три мільйони чотириста одна тисяча дев'ятсот дев'ять гривень 56 копійок) безпідставно отриманих коштів, 67 523,01 грн. (шістдесят сім тисяч п'ятсот двадцять три гривні 01 копійок) судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення: 11.10.2013

Суддя О.А.Грєхова