Рішення

від 04.10.2013 по справі 910/15722/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15722/13 04.10.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛ-2", м. Київ

про стягнення 100 292,01 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Балабанова О.В. - юрисконсульт

від відповідача: Гадалін В.І. - директор

СУТЬ СПОРУ: Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛ-2" про стягнення основної заборгованості з орендної плати в сумі 89 972,40 грн., 3 076,31 грн. боргу по сплаті податку на землю, 3 418,49 грн. боргу за спожиту електроенергію, пені в сумі 2 025,36 грн. та штрафу в сумі 1 799,45 грн. нарахованих за не виконання грошового зобов'язання згідно договору оренди № 2 нерухомого майна, що належить до державної власності та знаходиться на балансі Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України від 01.01.2012.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах. Відповідач позовні вимоги визнав.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України надав заяву про уточнення розміру своїх позовних вимог. Судом прийнято до уваги, що згідно пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що стаття 22 ГПК України передбачає право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Позивач збільшив розмір основної заборгованості з орендної плати на 2 473, 35 грн. (орендна плата за липень 2013 та серпень 2013) та повідомив суд про часткове погашення основної заборгованості в сумі 5 000 грн., отже основна заборгованість з орендної плати становить 87 445,75 грн. за весь період користування приміщенням за період з серпня 2012 року по серпень 2013 року. Позивач повідомив суд, що станом на 01.10.2013 відповідач розрахувався з боргом по Договору № 2 від 01.01.2008 та відшкодував витрати по сплаті податку за землю та по Договору № 8 від 01.02.2012 та компенсував витрати за спожиту електроенергію.

Додатково до прийняття рішення у справі позивач надав суду клопотання про відмову від позову у частині стягнення з відповідача 2% штрафу від суми простроченої заборгованості з орендної плати не менше ніж три місяця в розмірі 1 799,45 грн., передбаченого пунктом 3.7 Договору.

Матеріали справи підтверджують, що фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог, що відповідає вимогам ГПК України, у зв'язку з чим, ціна позову по даній справі дорівнює 89 471,11 грн. і складається із:

· суми основного боргу з орендної плати в розмірі 87 445,75 грн.;

· пені в сумі 2 025,36 грн.

Позов мотивовано тим, що 01.01.2012 між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІОЛ-2", далі Орендар, укладений договір оренди № 2 нерухомого майна, що належить до державної власності та знаходиться на балансі Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1 Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно, площею 185,7 кв.м., розміщене за адресою: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2. Майно було передано по акту приймання-передачі, який було складено 01.01.2012.

Згідно п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунків і порядку використання плати за оренду державного майна та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 01.10.95 № 786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна. Крім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю по розрахункам Орендодавця: відшкодування комунальних платежів; відшкодування податку на землю; витрат на утримання будинку та прилеглої території та інші витрати за окремими Договорами про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що орендна плата перераховується Орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.7 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.

Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.4 Договору).

Згідно п. 10.1 Договору Договір діє з 01 січня 2012 року по 30 грудня 2014 року.

Орендар свої зобов'язання за Договором не виконав, орендну плату не сплачував, на таких підставах, позивач намагається стягнути з відповідача основний борг в сумі 87 445,75 грн., який утворився за Орендарем за фактичне користування приміщенням за період з серпня 2012 року по серпень 2013 року.

01 січня 2008 року було укладено Договір № 2 на відшкодування витрат по сплаті податку на землю між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІОЛ-2", відповідно до якого ТОВ "ВІОЛ-2" прийняло на себе зобов'язання відшкодувати Інституту в повному обсязі витрати по сплаті податку на землю в сумі 5 278,72 грн. + 20% ПДВ.

01 лютого 2012 року було укладено Договір № 8 на компенсацію витрат за спожиту електроенергію між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІОЛ-2". Пунктами 2.3 та 3.1 цього Договору сторони домовились, що кожного місяця не пізніше 15 числа, наступного за звітним місяцем, відповідач відшкодовує позивачу витрати за фактично використану електроенергію, шляхом сплати отриманого рахунку.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Тому позивач намагається стягнути з відповідача пеню за період з 20.01.2013 по 30.06.2013 в сумі 1 774,06 грн.

Згідно п. 5.2 Договору № 2 на відшкодування витрат по сплаті податку на землю від 01.01.2008 за несвоєчасний розрахунок по платежам ТОВ "ВІОЛ-2" виплачує Інституту пеню в розмірі 0,3% суми недоїмки за кожен день прострочення. Тому позивач намагається стягнути з відповідача пеню за період з 15.01.2013 по 30.06.2013 в сумі 73,87 грн.

Пунктом 5.2 Договору № 8 на компенсацію витрат за спожиту електроенергію від 01.02.2012 за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, включаючи день оплати. Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 16.03.2013 по 31.07.2013 в сумі 177,43 грн.

Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за трьома договорами дорівнює 2 025,36 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди державного майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон.

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, як норм загальних, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а статтею 19 Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений Договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Позивач надав суду виписки з рахунків з урахуванням КЕКВ за 05.09.2013, що підтверджують оплату відповідачем боргу по сплаті податку на землю в сумі 3 076,31 грн. та боргу за спожиту електроенергію в сумі 3 418,49 грн.

Припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

· припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

· спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки перерахування боргу по сплаті податку на землю в сумі 3 076,31 грн. та боргу за спожиту електроенергію в сумі 3 418,49 грн. відбулося після звернення позивача з позовом, а тому провадження у справі щодо стягнення з відповідача боргу по сплаті податку на землю в сумі 3 076,31 грн. та боргу за спожиту електроенергію в сумі 3 418,49 грн. слід припинити за ознаками пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Крім того, подана заява про відмову від позову в частині стягнення 2 % штрафу в сумі 1 799,45 грн. є волевиявленням позивача, не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, - вона прийнята судом. Позивачеві роз'ясненні процесуальні наслідки його дій, а тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України, оскільки позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В процесі розгляду справи сторонами виконано вимоги ухвал суду щодо проведення між ними звірки розрахунків на час звернення позивача з позовом. Позивач надав суду акт звірки розрахунків, згідно якого основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.10.2013 складає 87 445,75 грн., акт підписаний обома сторонами.

Договір за заявою відповідача був розірваний 01 вересня 2013 року. Враховуючи те, що грошове зобов'язання з боку відповідача не виконано належним чином, останнім не надано суду належних і допустимих доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання. Беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, акт звірки розрахунків, рахунки на оплату оренди приміщення, які не оплачені відповідачем за період з серпня 2012 року по серпень 2013 року (включно), суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості з орендної плати обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 87 445,75 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договорами, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані, а наданий позивачем розрахунок пені в сумі 2 025,36 грн. відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог та в частині припинених позовних вимог за ознаками пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІОЛ-2", згідно ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.10.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 526, 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 232, 283, 286 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 55, п.п. 1-1, 4 ст. 80, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі за позовом Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛ-2" щодо стягнення з останнього боргу по сплаті податку на землю в сумі 3 076,31 грн. - припинити.

2. Провадження у справі за позовом Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛ-2" щодо стягнення з останнього боргу за спожиту електроенергію в сумі 3 418,49 грн. - припинити.

3. Провадження у справі за позовом Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛ-2" щодо стягнення з останнього 2% штрафу в сумі 1 799,45 грн. - припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛ-2", 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 32, кв. 32 код ЄДРПОУ 22936475, на користь:

- Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України, 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 05417377, основний борг з орендної плати в сумі 87 445,75 грн., пеню в сумі 2 025,36 грн. та судовий збір у розмірі 1 919,32 грн., видавши наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 09.10.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко