Рішення

від 10.10.2013 по справі 914/3441/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2013 р. Справа № 914/3441/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Ділай М.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт», Львівська область, м. Трускавець,

до відповідача: Приватного підприємства «Трускавець Тур», Львівська область, м. Трускавець,

про: стягнення 2 353 грн. 90 коп. заборгованості зі сплати орендної плати та експлуатаційних витрат, 277 грн. 44 коп. пені та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Смук О.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» до Приватного підприємства «Трускавець Тур» про стягнення 2 353 грн. 90 коп. заборгованості зі сплати орендної плати та експлуатаційних витрат, 277 грн. 44 коп. пені та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.09.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 24.09.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28 (докази в матеріалах справи).

Судове засідання 24.09.2013 року відкладено на 10.10.2013 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду у справі.

Представник позивача в судове засідання 10.10.2013 року з'явився, позовні вимоги (зменшені) підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії - у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.

Спір розглядається у відповідності до поданої 23.09.2013 року позивачем заяви (вх. №39004/13) про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи повторну неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 30322940, знаходиться за адресою: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Біласа, буд. 13, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРЮО та ФОП серії АА №720718 та Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АЄ №243083 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Приватне підприємство «Трускавець Тур» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 37587175, знаходиться за адресою: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, буд. 19, кв. 9 (докази в матеріалах справи).

01.01.2012 року між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» та Приватним підприємством «Трускавець Тур» укладено Договір оренди №172-03 (надалі - договір), відповідно до умов якого Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» (надалі - позивач, орендодавець) зобов'язався передати, а Приватне підприємство «Трускавець Тур» (надалі - відповідач, орендар) прийняти у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 13,80 м. кв. вартістю 1072 грн. 91 коп. розміщеного в будівлі ЗАТ «Трускавецькурорт» «Санаторій «Берізка» згідно з поверховим планом на другому поверсі будівлі, розташованої у м. Трускавець по вул. Шевченка, буд. 1 (далі - приміщення).

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно приписів частини 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.

Розділом 2 договору встановлено плату за користування майном та інші платежі.

Так, згідно пункту 2.1. договору плата за користування майном є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що плата за користування майном на підставі розмірів орендної плати, затверджених Радою Директорів ЗАТ ЛОЗ «Трускавецькурорт» і становить 1 035 грн. 00 коп. без ПДВ за місяць. На суму плати за користування майном проводиться нарахування ПДВ. У плату за користування майном не входять витрати орендодавця на оплату комунальних послуг та інших експлуатаційних витрат.

Відповідно до пункту 2.7. договору обов'язок орендаря зі сплати плати за користування майном виконується за перший та останній місяць користування майном шляхом авансової оплати за кожен місяць в розмірі не менше розміру плати за користування майном, вказаної у пункті 2.2. договору протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку; за другий та кожен наступний, крім останнього, місяць користування майном - шляхом щомісячної, до десятого числа поточного місяця, авансової плати в розмірі не менше розміру плати за користування майном, вказаної у пункті 2.2. договору.

Згідно пункту 2.8. договору орендар сплачує орендодавцю витрати на комунальні послуги та інші експлуатаційні витрати (на утримання та експлуатацію приміщень, за електроенергію, теплову енергію, водопостачання та водовідведення, послуги радіо, утримання пожежної сигналізації, вивіз сміття, дезінсекцію, утримання ліфтів, підйомників та інше) відповідно до розрахунку експлуатаційних витрат (додаток 2 до договору) шляхом перерахування орендодавцю суми цих витрат окремо на підставі виставленого орендодавцем рахунку чи його факсокопії: якщо сума таких витрат визначена в розрахунку експлуатаційних витрат за перший та останній місяці користування майном - протягом трьох банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку чи його факсокопії; за другий та кожен наступний, крім останнього, місяці користування майном - до десятого числа поточного місяця. Якщо сума таких витрат визначається згідно з показниками лічильників - до десятого числа наступного за звітним місяця.

Відповідно до пункту 2.9. договору плата за користування майном, а також сума витрат, визначена згідно з пунктом 2.8. договору, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягають індексації та сплаті орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 2 відсотки від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Пеня за несвоєчасне виконання орендарем цього обов'язку нараховується до моменту його виконання.

Розділом 3 договору встановлено права та обов'язки орендодавця, розділом 4 - права та обов'язки орендаря.

Так, згідно пункту 3.1. договору орендодавець, серед іншого, зобов'язувався впродовж трьох днів з моменту підписання договору передати орендарю майно згідно з розділом 1 договору за актом приймання-передання. в якому зазначається технічний стан майна на момент передачі його орендарю; забезпечувати функціонування опалення, електропостачання, водопроводу та каналізації в орендованому приміщенні; забезпечити вільний вхід в орендоване приміщення осіб, визначених Орендарем.

Відповідно до пункту 4.1. договору орендар зобов'язаний прийняти майно за актом приймання-передання і використовувати його виключно за призначенням згідно з пунктом 1.1. договору; забезпечити збереження майна, дбайливо поводитися з ним, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати його у належному технічному стані, дотримуватися санітарних норм, правил техніки безпеки, здійснювати заходи протипожежної безпеки, охорони праці, а також своєчасно і в повному обсязі сплачувати плату за користування майном та обов'язкові платежі відповідно до розділу 2 договору.

Пунктом 6.1. договору сторони дійшли згоди про те, що цей договір укладено строком на один рік, що діє з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року включно.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, актом приймання-передачі від 01.01.2012 року до договору передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 13,80 м. кв., розміщеного в будівлі ЗАТ «Трускавецькурорт» «Санаторій «Берізка» згідно з поверховим планом на другому поверсі будівлі, розташованої у м. Трускавець по вул. Шевченка, буд. 1 (належним чином завірена копія акту приймання-передачі в матеріалах справи). Окрім того, позивач Актами наданих послуг від 31.01.2012 року №305 за січень 2012 року на суму 1 641 грн. 70 коп., від 29.02.2012 року №1486 за лютий 2012 року на суму 1 643 грн. 68 коп., від 31.03.2012 року №703 за березень 2012 року на суму 1 642 грн. 69 коп., від 30.04.2012 року №1161 за квітень 2012 року на суму 1 510 грн. 33 коп., від 31.05.2012 року №1486 за травень 2012 року на суму 1 320 грн. 58 коп., від 30.06.2012 року №1750 за червень 2012 року на суму 1 320 грн. 58 коп., від 31.07.2012 року №2204 за липень 2012 року на суму 1 321 грн. 78 коп., від 31.08.2012 року №2351 за серпень 2012 року на суму 1 321 грн. 18 коп., від 30.09.2012 року №2828 за вересень 2012 року на суму 1 321 грн. 18 коп., від 31.10.2012 року №3144 за жовтень 2012 року на суму 1 321 грн. 18 коп., від 30.11.2012 року №3455 за листопад 2012 року на суму 1 787 грн. 46 коп., від 31.12.2012 року №38890 за грудень 2012 року на суму 1 701 грн. 56 коп. передав, а відповідач прийняв послуги з оренди, надання комунальних послуг та сплати експлуатаційних витрат на загальну суму 17 853 грн. 90 коп. Вказані акти підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін за договором (належним чином завірені копії актів долучена до матеріалів справи).

Відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконав, сплатив 15 500 грн. 00 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість із сплати орендної плати, вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат в розмірі 2 353 грн. 90 коп. (розрахунок суми заборгованості в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору позивач Претензією від 12.04.2013 року вих. №619 звертався до відповідача із вимогою про сплату заборгованості зі сплати орендної плати, вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат в розмірі 4 353 грн. 90 коп. Відповідачем вказану претензію залишено без відповіді та реагування (належним чином завірена копія Претензії та доказів її надсилання на адресу відповідача в матеріалах справи).

Так, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати, відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат становить 2 353 грн. 90 коп., доказів її погашення станом на момент розгляду справи в суді сторонами суду не заявлено та не подано.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 353 грн. 90 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приписами статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло між сторонами з господарського Договору оренди від 01.01.2012 року №172-03.

Частиною 2 статті 175 ГК України передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми - юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Приписами статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нормою частини третьої вказаної статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002 року №2921-111, передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищенаведеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім стягнення суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 277 грн. 44 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за період з вересня 2012 року по листопад 2012 року включно, нарахованої у відповідності до пункту 2.9. договору (розрахунок суми пені в матеріалах справи).

Відповідно до статті 4 -3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, суд оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов (зменшений) документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 720 грн. 50 коп., оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань зі сплати орендної плати та інших передбачених договором платежів.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32 - 34 43, 44, 49, 75, 77, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов (зменшений) задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Приватного підприємства «Трускавець Тур» (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, буд. 19, кв. 9; код ЄДРПОУ 37587175) на користь стягувача: Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Біласа, буд. 13; код ЄДРПОУ 30322940) 2 353 грн. 90 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат, 277 грн. 44 коп. пені та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

10.10.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 14.10.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.