Рішення

від 11.10.2013 по справі 914/3327/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2013 р. Справа № 914/3327/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Рівне;

до відповідача: Товариства з обмежено відповідальністю «Енергетичні ресурси природи», м. Червоноград;

про: стягнення 11 000 грн. 00 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою господарського суду від 29.08.2013 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «Енергетичні ресурси природи» про стягнення 11 000 грн. 00 коп. Розгляд справи призначено на 02.10.2013 року.

У судове засідання 02.10.2013 року сторони явки представників не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подав телеграму про відкладення розгляду справи і виконання вимог попередньої ухвали суду в наступному судовому засіданні. Судом відкладено розгляд справи на 11.10.2013 року.

У судовому засіданні 11.10.2013 року представники сторін повторно не з'явилися, жодних клопотань не подавали, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Про час і місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 N 18).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 11.10.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором транспортного експедирування. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю «Енергетичні ресурси природи» з вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 11 000 грн. 00 коп.

На виконання умов договору транспортного експедирування ТОВ «Енергетичні ресурси природи» (надалі по тексту рішення - відповідач, клієнт згідно з договором) доручає, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - позивач, експедитор згідно з договором) надає за плату і за рахунок клієнта транспортно-експедиторські послуги. Позивач надав послуги, обумовлені договором, однак відповідач своїх зобов'язань по оплаті не виконав належним чином.

Відповідач, вчасно та належно повідомлений про порушення провадження у справі, явки представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, клопотань не заявляв, докази спростування чи оплати боргу не надав.

У процесі розгляду справи суд встановив. 29 лютого 2012 року між сторонами укладено договір про транспортне експедирування № 04 (надалі по тексту рішення - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору експедитор зобов'язався надати клієнту за його плату і рахунок транспортно-експедиторські послуги з організації та забезпечення міжнародних та міжміських перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з п. 3 договору розмір вартості міжнародного перевезення та суми, яка належить експедитору, відображається у відповідній заявці клієнта і в акті виконаних робіт за надання транспортно-експедиторських послуг. Розрахунки за цим договором здійснюються на підставі виставлених експедитором рахунків протягом 7 банківських днів з моменту отримання клієнтом належним чином оформлених оригіналів документів: рахунків, актів виконаних робіт, товарно-транспортної накладної (CMR).

Клієнт подав експедитору заявку на перевезення вантажним транспортом від 25.02.2013 року по маршруту м. Ковель, Волинська область - Німеччина, D-14823, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Протягом лютого-березня 2013 року відповідачу надавалися транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 16 000 грн., що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних № 687153 від 18.02.2013 року та № 688552 від 28.02.2013 року та актами № РН-0000008 від 18.02.2013 року та № РН-0000014 від 27.02.2013 року здачі-прийняття наданих експедиційних послуг згідно з договором транспортного експедирування № 04.

У зв'язку з наданими послугами відповідачу виставлялися рахунки-фактури № СФ-0000008 від 18.02.2013 року на суму 8 000 грн. та № СФ-0000014 від 27.02.2013 року на суму 8 000 грн.

Відповідачем всупереч умовам договору, а саме п. 3.2, договору не здійснено відповідної оплати наданих послуг, так як протягом лютого-березня 2013 року, як стверджує позивач, перераховано на рахунок позивачу лише 5 000 грн. за надані послуги.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом вище встановлено, що сторони уклали договір про транспортне експедирування № 04 від 29 лютого 2012 року, який став підставою виникнення цивільних прав і обов'язків між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 7 наведеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами про договір транспортного експедирування, що містяться у Цивільному кодексі України та Господарському кодексі України, та положеннями укладеного договору.

Згідно зі ст. 929 названого кодексу за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначається у ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором сторони визначили умови та порядок розрахунків, які відповідач порушив, не оплативши рахунки протягом семи днів з моменту їх отримання.

Докази часткового/повного погашення заборгованості у матеріалах справи відсутні.

Беручи до уваги положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд вважає наявність боргу відповідача доведеною, а права відповідача на отримання плати за належно надані послуги порушеними. Відтак право позивача підлягає захисту шляхом стягнення суми боргу з відповідача у повному розмірі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Енергетичні ресурси природи» (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Забузька, 9, код ЄДРПОУ 37591930) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідн. код НОМЕР_1) 11 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 720 грн. 50 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 14.10.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв