Ухвала

від 23.04.2013 по справі 9101/10081/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. справа № 2а/0470/13494/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

позивача: - Суханик Р. О. (дов. від 22.04.2013 р.)

- Єгоров В. В. (дов. від 22.04.2013 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Івас Груп»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року

у справі № 2а/0470/13494/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Івас Груп»

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

про визнання дій протиправними,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Івас Груп» звернулося до суду з позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, в якому просило визнати неправомірними дії відповідача стосовно проведення невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснення останнім правовідносин з ТОВ «СПРІНГФІЛД» щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ТОВ «ІВАС ГРУП», викладених в акті № 3471/230/35928047 від 31.05.11 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ІВАС ГРУП» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року».

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у відповідача підстав для проведення невиїзної документальної перевірки, оскільки позивачем у визначений законодавством строк були надані всі витребувані на запит відповідача документи та надані пояснення. Посилання відповідача на нікчемність укладених правочинів між позивачем та його контрагентом ТОВ «СПРІНФІЛД», не відповідають дійсності, зважаючи на той факт, що вказані операції підтверджені первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що дії відповідача щодо проведення перевірки є законними, здійснені у відповідності до чинного законодавства. Одночасно суд першої інстанції надав оцінку висновкам акту перевірки, встановив їх відповідність закону та обставинам, які встановлені відповідачем під час перевірки.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 05.05.2011 відповідачем на ім'я директора ТОВ «ІВАС ГРУП» направлений письмовий запит (лист № 11420/10/230) про надання документів з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Спрінгфілд» за період лютий 2011 року, мотивований положеннями ст.20, ст.78 Податкового кодексу України.

Означений запит отриманий позивачем 05.05.2011.

Як зазначено позивачем, на виконання вимог, викладених в запиті, позивач разом з супроводжувальним листом від 16.05.2011 надав пояснення та копії витребуваних документів.

13.05.2011 відповідачем відповідно до вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України видано наказ № 473 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ІВАС ГРУП», згідно якому прийнято рішення провести документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Спрінгфілд» за лютий 2011 року, яку розпочати 23.05.2011.

13.05.2011 відповідачем на адресу відповідача направлено повідомлення № 12101 про проведення перевірки.

31.05.2011 відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Спрінгфілд» (код за ЄДРПОУ 37213815) за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт №3471/230/35928047 від 31.05.2011.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з: ТОВ «Спрінгфілд» (код 00191129) - постачальник, ПАМ ММК «Ілліча» (код ЄДРПОУ 00191129) - покупець, ВАТ «ЦГЗК» (код ЄДРПОУ 00190977) - покупець, ТОВ «Желдоримпекс» (код ЄДРПОУ 24474599) - покупець, ПКП «Укрдоркомплект» (код ЄДРПОУ 31344284) - покупець, ВП Вінницька дистанція сигналізації та зв'язку (іпн 4713032641) - покупець, Херсонська дистанція сигналізації та зв'язку Одеської залізниці (іпн 10713115014) - покупець.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79 ПК України).

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України в якості обставин, за наявності яких проводиться перевірка, визначено наступне: якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Правовідносини із приводу підстав та організації направлення такого запиту і надання на нього відповіді визначені пп.73.3 ст.73 ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1245 від 27.12.2010.

Право органу державної податкової служби на отримання відповідної інформації від платника податків встановлено також п.20.1.6 ст.20 ПК України, за яким податковий орган має право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби у запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що позапланова невиїзна документальна перевірка позивача проведена відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України на підставі прийнятого відповідачем наказу №473 від 13.05.2011. Означений наказ та повідомлення про проведення перевірки №12101 від 13.05.201 отримані позивачем 13.05.2011 (а.с.187, 188).

Таким чином, законодавчо встановлені умови проведення позапланової невиїзної документальної перевірки відповідачем дотримані, відповідач, проводячи перевірку позивача, в даному випадку діяв у межах наданих повноважень та згідно чинного законодавства України, а відтак суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову з тих підстав, що дії щодо проведення перевірки є законними, здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.

Одночасно суд першої інстанції надав оцінку висновкам акту перевірки та встановив їх відповідність закону та обставинам, що встановлені відповідачем під час перевірки,

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Із змісту адміністративного позову вбачається, що позивач, оскаржуючи дії відповідача щодо проведення стосовно нього перевірки, оскаржує також висновки акту перевірки в частині встановлених такою перевіркою порушень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У свою чергу акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, оскільки акт перевірки є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а відтак акт перевірки та висновки, які в ньому містяться, самі по собі не породжують для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов'язки та законні інтереси у розумінні п. 1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010, акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За правилами п.7 р.IV вказаного Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, дій податкового органу, що здійснюються за таким актом перевірки, та впливають на права та законні інтереси платника податків.

За таких обставин колегія судів вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та, відповідно, для визнання протиправними дій податкового органу щодо викладення в акті перевірки відповідних висновків податкового органу.

Власне ж проведення перевірки з оформленням акта про її результати не призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, оскільки здійснення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Таким чином, складення відповідачем акту перевірки за наслідками проведеної ним перевірки не може вважатися неправомірною дією, оскільки це передбачено чинним законодавством.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Івас Груп» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року у справі № 2а/0470/13494/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко