Рішення

від 03.10.2013 по справі 910/12059/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12059/13 03.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Октагон-Аутдор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВІН777 "

про стягнення 268364,13 грн.

Судді: Васильченко Т.В. (головуючий)

Капцова Т.П.

Бондарчук В.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Осипенко О.М. довіреність №14/01.13 від 14.01.2013;

від відповідача - не з'явилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВІН777" про стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 268892,32 грн., з яких 169748,08 грн. основний борг, 84874,04 грн. штраф, 2383,07 грн. 3 % річних та 11887,13 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору про надання послуг з проведення рекламної кампанії №349-12 від 01.11.2012 надав відповідачу визначені договором послуги по розміщенню рекламних матеріалів, втім відповідач, в порушення умов даного договору свої зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2013 продовжено строк вирішення спору на 15 днів та у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 29.08.2013.

В судовому засіданні 29.08.2013 суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 29.08.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/12059/13 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Капцова Т.П., Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2013 справу №910/12059/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Капцова Т.П., Марченко О.В. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.10.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/12059/13 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Капцова Т.П., Бондарчук В.В. у зв'язку з перебуванням судді Марченко О.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2013 справу №910/12059/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Капцова Т.П., Бондарчук В.В. та призначено справу до розгляду.

28.08.2013 позивач, через відділ діловодства суду, подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача 268364,13 грн. заборгованості за договором про надання послуг з проведення рекламної кампанії № 349-12 від 01.11.2012 з яких: 169748,08 грн. основний борг, 11447,17 грн. пеня, 84874,04 грн. - штраф та 2294,84 грн. - 3 % річних.

В судовому засіданні 03.10.2013 представник позивача підтримав подану ним через відділ діловодства суду заяву про уточнення позовних вимог, просив задовольнити.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Подана позивачем заява про уточнення позовних вимог за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог, яка подана з дотриманням вимог ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду - новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 268364,13 грн., з яких: 169748,08 грн. основний борг, 11447,17 грн. пеня, 84874,04 грн. - штраф та 2294,84 грн. - 3 % річних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, в редакції заяви про уточнення позовних вимог, підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином; про причини неявки представника суд не повідомив, клопотань або заяв до суду не надіслав.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВІН777" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор» (виконавець) укладено договір про надання послуг з проведення рекламної (их) кампанії (й), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується протягом строку дії договору професійно і якісно надавати послуги з проведення рекламної (их) кампанії (й) для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених згідно акту резервування поверхнях, а замовник зобов'язується прийняти та вчасно й у повному обсязі оплатити роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним договором (п. 2.1 договору).

За умовами п. п. 2.2, 5.1 договору всі необхідні умови проведення кожної окремої рекламної кампанії визначаються сторонами в акті резервування, який є невід'ємною частиною договору після його підписання сторонами та містить вартість послуг за договором.

Ціна даного договору визначається загальною сумою вартості послуг по проведенню рекламних кампаній замовника за актами резервування і відповідач зобов'язаний в силу вимог п.3.2.6 договору оплачувати послуги та роботи виконавця особисто, вчасно та у повному обсязі відповідно до умов даного договору та угод до нього.

Зокрема, у відповідності до п. 5.3 договору оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту резервування, замовник здійснює передоплату у розмірі 100 % від вартості першого місяця рекламної кампанії, якщо інше не зазначено в акті резервування, а в подальшому розмір передоплати за кожний місяць рекламної кампанії складає 100 % місячної вартості рекламної кампанії, та має бути сплачений не менше ніж за 5 календарних днів до початку поточного місяця рекламної кампанії, якщо інше не зазначено в акті резервування.

При цьому, в п. 5.6 договору сторони визначили, що під час проведення рекламної компанії, зазначеної в акті резервування, сторони щомісячно підписують акт здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Даний договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року включно, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених даним договором, а також актами резервування, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 6.4 договору).

Сторонами не оспорювалась правомірність зазначеного договору, а тому в силу встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, цей договір про надання послуг є дійсним, а його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.

На виконання умов даного договору, згідно актів резервування №121102.0001 від 02.11.2012, №121102.0002 від 02.11.2012; № 121126.0289 від 26.11.2012; №121210.0004 від 10.12.2012 позивач надав відповідачу послуги по розміщенню рекламних матеріалів замовника на узгоджених сторонами поверхнях на загальну суму 169748,08 грн., що підтверджується підписаними без заперечень та скріпленими печатками актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №5111.001 від 30.11.2012 на суму 22000,00 грн.; № 5112.001 від 07.11.2012 на суму 1350,00 грн.; №5734.001 від 31.12.2012 на суму 120000,00 грн. та №5709.001 від 31.12.2012 на суму 26398,08 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання послуг з рекламної кампанії.

Натомість, відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання в частині оплати наданих послуг своєчасно не виконав, виставлені йому позивачем рахунки на оплату № 5111 від 06.11.2012 на суму 22000,00 грн.; №5112 від 06.11.2012 на суму 1350,00 грн.; №5734 від 12.12.2012 на суму 120000,00 грн. та №5709 від 07.12.2012 на суму 26398,08 грн. не оплатив, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 169748,08 грн.

26.04.2013 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №1649 з вимогою сплатити заборгованість за договором №349-12 від 01.11.2012, втім відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а за умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами договору послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 169748,08 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктами 7.1.2, 7.1.4 договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати вартості робіт та послуг, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми боргу за кожен день порушення строку оплати, а в разі, якщо прострочення оплати наданих виконавцем послуг триває більше 20 (двадцяти) банківських днів, замовник на вимогу виконавця додатково виплачує останньому штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) відсотків від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, які не можна ототожнювати і одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. №06/5026/1052/2011.

Оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за надані йому послуги, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. п. 7.1.2, 7.1.4 договору позивачем нараховано за кожним актом надання послуг та заявлено до стягнення пеню в сумі 11447,17 грн., яка згідно розрахунку позивача нарахована за період з 12.11.2012 по 27.05.2013 та штраф в сумі 84874,04 грн.

Окрім того, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3 % річних, які нараховані за кожним актом надання послуг за період з 12.11.2012 по 27.05.2013 в сумі 2294,84 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, то вони підлягають задоволенню частково в сумі 11277,71 грн., згідно наведеного нижче розрахунку, оскільки позивач, в порушення вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування пені по актах №121102.0001 та №121102.0002 від 02.11.12 здійснив більше ніж за шість місяців, а по акту №121210.0004 від 10.12.12 не вірно визначив початок періоду прострочення. (Пеня по актах №121102.0001 та №121102.0002 від 02.11.2012 на загальну суму 23350 грн. за період з 12.11.2012 по 31.12.2012 = 478,48 грн. (23350*2*7,5/100/366*50), а за період з 01.01.2013 по 12.05.2013 = 1266,66 грн. (23350*2*7,5/100/365*132); по акту №121126.0289 від 26.11.2012 на суму 26398,08 за розрахунком позивача = 1594,73 грн.; по акту №121210.0004 від 10.12.2012 на суму 120000 грн. за період з 18.12.2012 по 31.12.2012 = 688,52 грн. (120000*2*7,5/100/366*14), а за період з 01.01.2013 по 27.05.2013 = 7249,32 грн. (120000*2*7,5/100/365*147).

Частковому задоволенню підлягають і вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, оскільки позивачем при їх розрахунку по актах №121102.0001 та №121102.0002 від 02.11.12 не враховано, що в 2012 році було 366 днів, а не 365, а по акту №121210.0004 від 10.12.12 не вірно визначено початок періоду прострочення. За розрахунком суду 3% річних за заявлений позивачем період складають 2284,33 грн. (по актах №121102.0001 та №121102.0002 від 02.11.2012 на загальну суму 23350 грн. за період з 12.11.2012 по 31.12.2012 = 95,70 грн. (23350*3/100/366*50), а за період з 01.01.2013 по 27.05.2013 = 282,12 грн. (23350*3/100/365*147); по акту №121126.0289 від 26.11.2012 на суму 26398,08 за розрахунком позивача = 318,95 грн.; по акту №121210.0004 від 10.12.2012 на суму 120000 грн. за період з 18.12.2012 по 31.12.2012 = 137,70 грн. (120000*3/100/366*14), а за період з 01.01.2013 по 27.05.2013 = 1449,86 грн. (120000*3/100/365*147).

Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 11277,71 грн., а 3% річних - 2284,33 грн. в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних позивачу належить відмовити.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку оплатити надані позивачем послуги.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, відповідно п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зменшення розміру позовних вимог згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення зайво сплаченої суми судового збору.

Отже, оскільки позивач в процесі розгляду справи зменшив свої позовні вимоги до 268364,13 грн. судовий збір в сумі 10,57 грн. підлягає поверненню позивачу, оскільки при поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в сумі 5377,85 грн.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВІН777" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41; ідентифікаційний код 38406357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, 10 поверх, ідентифікаційний код 34729203) 169748 (сто шістдесят дев'ять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 08 коп. основного боргу, 11277 (одинадцять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 71 коп. - пені, 84874 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 04 коп. - штрафу, 2284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 33 коп. - 3% річних та 5363 (п'ять тисяч триста шістдесят три ) грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3 . В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, 10 поверх, ідентифікаційний код 34729203) з Державного бюджету України 10 (десять) грн. 57 коп. судового збору, перерахованого платіжним дорученням №31604 від 29.05.2013, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.10.2013.

Головуючий суддя: Т.В.Васильченко

Судді: Т.П.Капцова

В.В. Бондарчук