Рішення

від 07.10.2013 по справі 914/3068/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 р. Справа № 914/3068/13

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Фудс», м. Берегове Закарпатської обл.; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Акром», м. Львів; про:стягнення 17 071,75 грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача : не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового процесу не надходили.

СУТЬ СПОРУ:

08.08.2013р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Фудс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акром» про стягнення 17 071,75 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.09.2013р.

Ухвалою суду від 02.09.2013р. розгляд справи було відкладено на 24.09.2013р.

24.09.2013р. розгляд справи відкладено на 07.10.2013р., з підстав викладених у відповідній ухвалі.

Позивач в судове засідання 07.10.2013р. не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «Фрут Майстер Фудс».

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 14.06.2011р. між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу товару № 38/12. На виконання умов даного Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 287 184,13 грн., однак, відповідач всупереч умовам Договору поставлений товар оплатив лише частково, у розмірі 179 612,01 грн. У продовж дії Договору відповідач повернув частину товару на суму 49 616,64 грн., крім цього, сторонами Договору було проведено взаємозалік однорідних грошових вимог на загальну суму 40 883,73 грн. Відтак, до оплати відповідачем залишилося 17 071,75 грн.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 07.10.2013р. не забезпечив, вимог ухвал суду від 02.09.2013р. та від 24.09.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі повернулася на адресу суду 12.09.2013р. з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується відміткою на поштовому конверті, який знаходиться в матеріалах справи. Ухвали суду про відкладення розгляду справи від 02.09.2013р. та від 24.09.2013р. надсилалися на юридичну адресу відповідача (79005, м. Львів, вул. І. Франка, 15/10), що вказана у Витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 151114, який знаходиться в матеріалах справи, а також на адресу, яка була зазначена у договорі купівлі-продажу товару № 38/12 від 14.06.2012р. та позовній заяві: 79005, м. Львів, вул. Романчука, 9/4. Факт повідомлення відповідача про відкладення розгляду справи підтверджується реєстром № 1299 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 30.09.2013р. Господарського суду Львівської області.

Однак, на день слухання справи - 07.10.2013р. повідомлення про вручення поштових відправлень відповідачу до суду не надходило.

Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім цього, суд відмічає, що згідно положень ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позовна заява у даній справі поступила до господарського суду 08.08.2013р. Так як, ні позивачем, ні відповідачем клопотання про продовження строку розгляду спору не заявлялося, суд вважає, що спір підлягає вирішенню в даному судовому засіданні, адже суд обмежений строком розгляду справи.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.06.2012р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Фудс» (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акром» (надалі - Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу товару №38/12 (надалі - Договір).

Відповідно до положень п. 1.1. Договору постачальник (позивач) зобов'язується постачати (передавати) у власність покупцю (відповідачу) соки, нектари, соковмісні напої та овочеву консервацію окремими партіями (надалі-товар), а покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Асортимент товару, його ціна встановлюється постачальником у Специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін і діє до 31 грудня 2013р., при цьому, Договір в частині не виконаних сторонами фінансових зобов'язань, діє до повного виконання взятих на себе зобов'язань (п. 81. Договору).

Згідно п.п. 1.2., 1.3. Договору поставка товару за даним договором виконується окремими партіями на підставі замовлень покупця. Найменування (асортимент) та кількість товару кожної окремої партії визначається сторонами у відповідних замовленнях, на яких оформляються документи на відвантаження Товару згідно п. 6.1.

Товар у відповідності з даним договором постачається партіями у кількості, асортименті та у терміни, письмово погоджені сторонами у замовленнях покупця шляхом відвантаження товару автотранспортом за адресою вказаною у замовленні покупця, замовлення повинно бути підписане уповноваженими представниками сторін (підпис уповноваженого представника постачальника свідчить про приймання до виконання замовлення покупця та погодження викладених у ній умов поставки та асортименту товару) (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору приймання товару здійснюється уповноваженим представником покупця та оформляється документами, вказаними у п. 1.3. цього договору. З дати поставки товару постачальник вважається таким, що належним чином виконав свої зобов'язання, щодо поставки партії товару покупцю.

Положеннями п. 5.4.- 5.6. Договору встановлено, що покупець зобов'язаний провести оплату за поставлений товар в продовж 30 календарних днів з дати поставки партії товару. Оплату за отриманий товар покупець виконує шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати товару за даним договором є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальник або дата проведення взаємозаліку.

На виконання зобов'язань за Договором, а саме, в період з червня 2012 року по липень 2013 року, позивачем було поставлено відповідачу товар, загальною вартістю 287 184,13 грн.

Факт поставки товару позивачу та одержання його уповноваженим представником відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними.

Судом встановлено, що поставлений відповідачу товар був оплачений останнім лише частково, в розмірі 179 612,01 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було повернено позивачу частину товару на суму 49 616,64 грн., що підтверджується відповідними прибутковими накладними (повернення від покупця), а також проведено взаємозалік однорідних грошових вимог на суму 40 883,73 грн., в результаті, до сплати відповідачем залишилося 17 071,75 грн.

У зв'язку з тим, що сума боргу сплачена відповідачем не була, позивач звернувся до відповідача з претензією № 15 від 19.06.2013р., в якій просив оплатити заборгованість у розмірі 17 071,75 грн. та підписати долучений до претензії акт звірки. Однак, вказана претензія залишилась без задоволення.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України.

Нормами ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 5.4. Договору термін, кошти за поставлений товар сплачено не було, відтак, до стягнення з нього в судовому порядку підлягатиме 17 071,75 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акром» ( 79005, м. Львів, вул. І. Франка, 15/10; код ЄДРПОУ 38208277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Фудс» (90202, Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Б. Хмельницького, 163; код ЄДРПОУ 35771408) 17 071,75 грн. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акром» ( 79005, м. Львів, вул. І. Франка, 15/10; код ЄДРПОУ 38208277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Фудс» (90202, Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Б. Хмельницького, 163; код ЄДРПОУ 35771408) 1 720,50 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2013 р.

Суддя Крупник Р.В.