Рішення

від 09.10.2013 по справі 914/3335/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2013 р. Справа № 914/3335/13

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Захід", м. Львів до відповідача:Приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірми „Едельвейс" про:стягнення 156805,73 грн. Суддя Артимович В.М.

Секретар Савчин І.О.

Представники сторін:

від позивача: Пилипчук І.І. - представник;

від відповідача : не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Захід", м. Львів, надалі - позивач, до Приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірми „Едельвейс", м. Рава- Руська, Жовківський район, надалі - відповідач, про стягнення 156805,73 грн., з яких 146547,41 грн. основного боргу та 10258,32 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 30.08.2013 р. порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 11.09.2013 р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач всупереч ст. 193 Господарського кодексу України не провів оплати за поставлений згідно видаткових накладних товар. Згідно ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов"язання позивач просить стягнути штраф у розмірі 7% за прострочення виконання зобов"язання понад тридцять днів.

18.09.2013 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до прохальної частини якої позивач просить стягнути з відповідача 145918,85 грн. основного боргу та 10214,32 грн. штрафу.

У зв"язку з перебуванням судді Артимовича В.М. на лікарняному судове засідання, призначене на 19.09.2013 р., не відбулось.

Ухвалою суду від 23.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 09.10.2013 р.

09.10.2013 р. через канцелярію на розгляд суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до прохальної частини якої позивач просить стягнути з відповідача 145918,85 грн. основного боргу та 9458,62 грн. пені.

В засідання суду 09.10.2013 р. з"явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 09.10.2013 р. Відповідач явку представника в засідання суду не забезпечив.

Розглянувши заяву про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно п. п. 3.10, 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

У даному випадку позивач просить суд зменшити позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та заявляє нову вимогу про стягнення пені. Проте, право позивача на зміну предмета позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні заяви в частині, що стосується стягнення пені та розглядає по суті раніше заявлену позовну вимогу про стягнення штрафу у розмірі 10214,32 грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 18.09.2013 р.). Одночасно, суд приймає до розгляду заяву про уточнення позовних вимог в частині зменшення розміру основного боргу та стягнення 145918,85 грн.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову та клопотання відповідача про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначених клопотань у зв"язку з їх безпідставністю.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне:

22.02.2011 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 13. Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товари медичного призначення в асортименті, а покупець прийняти та оплатити отриманий товар за ціною та у терміни, визначені цим договором.

Товар, що є предметом договору, передається покупцю партіями на його замовлення (п. 1.2).

У відповідності до п. 3.1 договору ціна окремої партії та одиниці товару встановлюється за погодженням сторін в гривнях і вказується в накладних, що додаються до кожної партії товару. Про згоду покупця із ціною окремої партії та одиниці товару свідчить підпис уповноваженої особи покупця в накладній.

Покупець здійснює стовідсоткову передоплату товару. За домовленістю з продавцем та при наявності достатньої кількості товару на складі покупець може взяти товар з відстрочкою в оплаті до 45 календарних днів. Оплата за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту його продажу покупцем третім особам (п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору).

У відповідності до п. 5.2 договору у разі порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми оплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення платежу.

На підствердження поставки товару до матеріалів справи позивачем долучено належним чином завірені копії видаткових накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін спору.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов"язків (господарських зобов"язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов"язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст. 526 ЦК України.

Якщо у зобов"язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, господарське зобов'язання, яке виникло між сторонами на підставі договору поставки № 13 від 22.02.2011 р. в частині оплати за поставлений товар виконано частково. На день розгляду спору в суді сума основного боргу становить 145918,85 грн. і в силу вищенаведених норм закону та договірних умов правомірно підлягає до стягнення з відповідача.

Частина 1 ст. 548 ЦК України встановлює, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зі змісту договору № 13 від 22.02.2011 р. вбачається, що у разі порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми оплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення платежу.

За таких обставин вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 7% від простроченої заборгованості є безпідставною та задоволенню не підлягає, оскільки укладеним між сторонами спору договором не передбачено стягнення з відповідача штрафу за прострочення оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що враховуючи клопотання позивача від 09.10.2013 р., яким останній зменшив позовні вимоги в частині основного боргу, судовий збір у розмірі 13,44 грн. слід повернути позивачу з Державного бюджету України як зайво сплачений.

Відповідно до п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).

Відтак, судовий збір, який підлягає до сплати в дохід Державного бюджету України за подання позову згідно уточнених позовних вимог становить 3122,67 грн. Позивачем при поданні позову сплачено 3136,11 грн. Отже, поверненню з державного бюджету України підлягає сума в розмірі 13,44 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову відмовити.

2. Уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Захід", м. Львів, задоволити частково.

3. Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми „Едельвейс" (Львівська область, Жовківський район, м. Рава - Руська, вул. Калнишевського, 5; код ЄДРПОУ 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Захід" (79017, м. Львів, вул. Тарнавського, 13/5; код ЄДРПОУ 34857625) 145918,85 грн. основного боргу та 2918,38 грн. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Захід" (79017, м. Львів, вул. Тарнавського, 13/5; код ЄДРПОУ 34857625) з Державного бюджету України 13,44 грн. судового збору, про що після набрання рішенням законної сили винести відповідну ухвалу.

6. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 14.10.2013 р.

Суддя Артимович В.М.