cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
09 жовтня 2013 року 13:37 № 826/13142/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Профмет" до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2013 р. за участю представників сторін:
від позивача: Жила А. А., довіреність б/н, від 25.01.13 р.;
від відповідача: Шевченко Я.А., довіреність №14.1/6-16/3670, від 22.08.13 р.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Профмет", (надалі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, (надалі - відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог, про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2013 р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем подано всі документи і дотримані всі умови, визначені ст. 53 Митного кодексу України, необхідні для визначення митної вартості за основним методом, відтак, у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваного рішення, в силу чого, прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, зокрема зазначав про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що стало підставою для коригування заявленої митної вартості ввезених товарів за резервним методом, оскільки додатково надані позивачем документи також не підтверджували задекларовану митну вартість товару.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.
Між ТОВ "Виробниче підприємство "Профмет", (як покупцем), та Компанією "Jiaxing Chiayo Import and Export CO., LTD." (КНР), (як продавцем), було укладено зовнішньоекономічний контракт від 19.06.2012 р. №19/2012, (далі - Контракт), згідно з яким продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар згідно інвойсів, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1 Контракту ). Ціни на товар встановлені в інвойсах в доларах США на умовах FOB Шанхай (п.3.1 Контракту). Ціна на товар включає вартість упаковки, пакування матеріалів та маркування товару (п.3.3 Контракту). Загальна сума контракту складає 5000000,00 дол. США. Покупець платить передплату чи 10% передплати та 90% балансового платежу відповідно до інвойсу протягом 15 днів з дати коносамента (п.4 Контракту).
Згідно з інвойсом №12CY010390 від 20.04.2013 р. до вказаного Контракту, продавець зобов'язувався продати покупцю товар на загальну суму 34592,82 дол. США.
На виконання умов вказаного Контракту до Київської регіональної митниці представником позивача було подано митну декларацію від 11.06.2013 р. №100250000/2013/015467 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару - виробів з чорних металів з різьбою (гвинти самонарізні, саморізи для гіпсокартону, голівка ріжкова, шуруп універсальний для дерева).
Вказана партія товару надійшла безпосередньо від виробника Компанії "Jiaxing Chiayo Import and Export CO., LTD." (КНР).
Згідно з гр. 44 митної декларації від 11.06.2013 р. №100250000/2013/015467, для митного оформлення було подано наступні документи: Контракт, інвойс №12CY010390 від 20.04.2013 р., сертифікат походження ССРІТ1211582003 від 10.05.2013 р., Договір на транспортно-експедиторське обслуговування №01/04/2013 від 01.04.2013 р., коносамент SZSCN1304101 від 21.04.2013 р., міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №71660/1 від 05.06.2013 р., платіжні доручення від 29.04.2013 р. №112 та від 30.05.2013 р. №119.
Митна вартість була визначена за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються. Митна вартість становить 35604,33 $ (284585,41 грн.). При цьому митна вартість товарів за кодом УКТ ЗЕД 7318149990 становила 17631,50 $ (140928,57 грн.), за кодом УКТ ЗЕД 7318149190 - 17281,14 $ (138128,18 грн.), за кодом УКТ ЗЕД 7318129090 - 691,69 $ (5528,66 грн.).
Під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме, порушені умови зовнішньоекономічного контракту від 19.06.2012 р. № 19/2012, а саме п.4 Контракту, в якому зазначено, що покупець здійснює 10% передплати за інвойсом, а 90% сплачується протягом 15 днів з дати коносамент. Разом з тим оплата 10% здійснена лише 29.04.2013 р. платіжним дорученням №112, що пізніше ніж дата відправки вантажу, а саме 21.04.2013 р. Крім того в інвойсі від 20.04.2013 р. № 12CY010390 зазначено що 10% вже сплачено перед виробництвом. Дата коносаменту 21.04.2013 р. Таким чином, 90% ТОВ «Виробниче підприємство «ПРОФМЕТ» повинно було сплатити не пізніше 22.05.2013 (приймаючи до уваги банківські робочі дні). 09% вартості поставленого товару оплачено платіжним дорученням від 30.05.2013 р. №119. У платіжних дорученнях відсутнє посилання на інвойс, що не дає можливість ідентифікувати здійснені проплати даною поставкою. За договором про транспортно-експедиційне обслуговування від 01.04.2013 р. № 01/04/2013 не надано відповідно до п.4.1.1. та 4.1.2 узгодження переліку та вартості послуг. Крім того підприємство не надало банківський платіжний документ на сплату рахунку за транспортування, який повинен бути здійснений до виходу контейнеру з порту.
Відповідачем було запропоновано позивачу для підтвердження заявленої митної вартості надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскурант (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини..
Судом встановлено, що позивачем були надані наступні додаткові документи: прайс-лист виробника від 21.12.2012 р., видаткові накладні від 11.02.2013 р., митну декларацію країни відправлення, висновок КНДІСЕ від 29.01.2013 р. №572/13-53/573/13-54, інформацію Лондонської біржі металів за грудень 2012 року та за квітень, червень 2013 року.
Рішенням Київської регіональної митниці від 21.06.2013 р. №100250000/2013/000003/2 митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом, а саме, було визначено митну вартість товарів за кодом 7318149990 в розмірі 32097,01 $ (256551,40 грн.), за кодом 7318149190 - 31736,84 $ (253672,56 грн.), за кодом 7318129090 - 1067,14 $ (8529,65 грн.).
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Митного кодексу України (далі - МК України).
Згідно ст. 49 МК України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст.ст. 51, 53 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд не може погодитись з доводами відповідача про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості з огляду на виявлені невідповідності у поданих позивачем документах.
Суд також не погоджується з твердженнями відповідача про наявність розбіжностей в поданих позивачем документах виходячи з наступного.
Так, є необґрунтованими доводи відповідача про неможливість ідентифікувати здійснені проплати за поставку у зв'язку з відсутністю у платіжних дорученнях, згідно яких здійснювалася оплата товару, посилання на інвойс, оскільки у платіжних дорученнях вказано посилання на контракт, а в самому інвойсі констатується порядок його оплати згідно до умов контракту.
Відносно тверджень відповідача про відсутність документів про транспортні витрати суд звертає увагу, що позивачем окрім договору були надані Додаткова угода №7892 від 27.05.2013 р. до Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №01/04/2013 від 01.04.2013 р., рахунок на оплату №381 від 10.06.2013 р., Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №358 від 11.06.2013 р.
Суд критично відноситься до тверджень відповідача, що з Висновку КНДІСЕ від 29.01.2013 р. №572/13-53/573/13-54 вбачається, що при дослідженні використовувався Митний кодекс України від 11.07.2002 р., який втратив чинність, оскільки з Листа КНДІСЕ від 19.08.2013 р. №9985-13 вбачається, що у Висновку від 29.01.2013 р. №572/13-53/573/13-54 було помилково вказано «Митний кодекс України від 11.07.2002 р.», позаяк використовувався Митний кодекс України від 13.03.2012 р.
Також суд звертає увагу, що позивач звертався до компанії-постачальника товарів з проханням про перенесення терміну оплати до 31.05.2013 р. (включно) у зв'язку із тривалими святковими та вихідними днями, та отримав відповідь від компанії постачальника про погодження сплати платежу до вказаної дати. Відтак, сплата позивачем товару пізніше, ніж це було визначено контрактом, приймаючи до уваги надання компанією-виробником відстрочки платежу, не може бути розцінено як розбіжності в документах та як підстава для коригування митної вартості товарів.
Враховуючи викладене, суд не може погодитись з доводами відповідача про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості з огляду на виявлені невідповідності у поданих позивачем документах, оскільки всі подані позивачем разом з митною декларацією документи оформлені належним чином та є достатніми для визначення митної вартості товару за першим методом.
Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої митної вартості товарів, судом не встановлено.
Оскільки відповідачем не було допустимими доказами спростовано твердження позивача, що надані позивачем в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та підтверджують правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару за ціною договору є заниженою чи необ'єктивною, відсутні.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого Рішення від 21.06.2013 р. №100250000/2013/000003/2 про коригування митної вартості товарів, позивачем надано достатні докази в обгрунтування позовних вимог, в силу чого, вимоги щодо скасування зазначеного рішення є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Профмет" задовольнити повністю.
2. Скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товарів від 21.06.2013 р. № 100250000/2013/000003/2.
3. Судові витрати в сумі 609,04 грн. (шістсот дев'ять гривень чотири копійки) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Профмет" (ідентифікаційний номер 37688799) за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 09.10.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 14.10.2013 р.
Суддя Ю.Т. Шрамко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2013 |
Оприлюднено | 15.10.2013 |
Номер документу | 34096113 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шрамко Ю.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні