Рішення

від 09.10.2013 по справі 757/6200/13-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6200/13-ц

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Волкової С.Я.,

при секретарі - Поклад А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні майном,

В С Т А Н О В И В :

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс» 22.03.2013 р. звернувся до суду із вимогами до відповідачки, які протягом розгляду справи скорегував та остаточно просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 наступне майно: копіювальний апарат НР, 2008 р.випуску, вартістю 4205,60 грн., монітор Philips 17, 2006 р.випуску, вартістю 1665,08 грн., монітор Philips 19, 2006 р.випуску, вартістю 1483,12 грн., монітор Philips 19, 2008 р.випуску, вартістю 1172,50 грн., принтер МФУ НР 28, 2010 р.випуску, вартістю 1387,20 грн., принтер НР с каб.Інтернет, 2006 р.випуску, вартістю 6412,43 грн., сервер Athlon 64, 2007 р.випуску, вартістю 569,56 грн., системний блок, 2008 р.випуску, вартістю 1520,00 грн., системний блок, 2008 р.випуску, вартістю 2236,50 грн., системний блок, 2010 р.випуску, вартістю 3706,80 грн., сейф, 2007 р.випуску, вартістю 1402,50 грн., сейф, 2008 р.випуску, вартістю 1239,20 грн., тумбу ролетну, 2008 р.випуску, вартістю 2485,75 грн., тумбу ролетну, 2008 р.випуску, вартістю 3728,20 грн., шафу, 2008 р.випуску, вартістю 1155,00 грн., та оригінали фінансово-бухгалтерських документів: звітність до контролюючих органів за період 1994-2012 рр. - п'ять папок, звітність по цінним паперам за період 2009-2012 рр. - одну папку, накази, листи, розпорядження за період 1994-2012 рр. - одну папку, розрахунки з покупцями (рахунок 361) за період 1994-2012 рр. - три папки, банк (рахунок 311) за період 1994-2012 рр. - чотири папки, каса (рахунок 301) за період 1994-2012 рр. - дві папки, зарплата (рахунок 661) за період 1994-2012 рр. - одну папку, витрати на бензин (рахунок 203) за період 2011-2012 рр. - одну папку, облік основних фондів (рахунок 10,11,12) за період 2002-2012 рр. - дві папки, договори за період 1994-2012 рр. - одну папку, податкові накладні за період 1998-2012 рр. - дві папки, податкові накладні (для корегування) за період 2007-2010 рр. - одну папку, податкові накладні (що запізнились) за період 2007-2012 рр. - одну папку, списання товарно-матеріальних цінностей (рахунок 13,20,28,372) за період 2003-2012 рр. - дві папки, розрахунки з постачальниками послуг (рахунок 3771,6851,6852) за період 1994-2012 рр. - три папки, розрахунки з постачальниками (рахунок 631) за період 1994-2012 рр. - три папки; робочу будівельну документацію «Реконструкція дитячого оздоровчого табору під дитячий комплекс сімейного типу за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149»; папки виконаних будівельних робіт по корпусам будівництва за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149, посилаючись на те, що 23.09.2003 р. між товариством та ОСОБА_2 було укладено договір оренди приміщення загальною площею 5 кв.м. під офіс за адресою: АДРЕСА_1 й за умовами договору якщо якась із сторін договору за один місяць до звершення строку оренди письмово не заявить про своє рішення про його розірвання, договір автоматично продовжується на один календарний рік, а 6.06.2008 р. зазначена квартира була ОСОБА_2 подарована відповідачці ОСОБА_1, тому дня неї почали діяти умови договору оренди. На підставі рішення суду від 11.09.2012 р. товариство 27.12.2012 р. було виселено з приміщення квартири, його майно та документи були вивезені відповідачкою у невідомому напрямку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс», просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс» та пояснила, що відповідачку ОСОБА_1 взагалі ніхто не повідомляв про наявність договору оренди її квартири, ніхто ніколи не сплачував їй орендну плату за користування орендованим приміщенням, що відповідачка ніколи не мала жодних намірів заволодіти майном, переліченим в позові, ніколи таким майном не володіла і на даний час майна, про яке повідомляє позивач, в неї не має. Представник ОСОБА_4 звернула увагу на те, що, наскільки відомо ОСОБА_1, на сьогоднішній день відкрито декілька кримінальних проваджень різними правоохоронними органами стосовно діяльності, що здійснювалась підприємствами, які безпосередньо знаходились або місцезнаходження яких було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 межах таких кримінальних проваджень було проведено ряд процесуальних дій, внаслідок яких описано та вилучено предмети та документи, які там знаходились.

В судове засідання третя особа: ОСОБА_2 не з'явився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вивчивши письмові докази, вислухавши учасників судового розгляду, допитавши свідка, вважає, що в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс» слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що протягом серпня 2012 р. - грудня 2012 р. в провадження Печерського районного суду м. Києва знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Київгума», товариства з обмеженою відповідальністю «МАС», товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс» про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення. Позивачка ОСОБА_1, звертаючись до суду із зазначеними вимогами, свої вимоги обґрунтовувала тим, що їй стало відомо, що належна їй на праві власності квартира безпідставно використовується відповідачами для розміщення в ній офісів, згідно даних Єдиного державного реєстру, отриманих на його веб-сайті (http://irc.gov.ua), адреса квартири є юридичною адресою товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс», хоча місцезнаходженням закритого акціонерного товариства «Київгума» та товариства з обмеженою відповідальністю «МАС» згідно даних Єдиного державного реєстру є Автономна Республіка Крим, проте, фактично, їхні керівні органи знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується численними посиланнями в Інтернеті, 13.06.2012 р. вона через свого представника звернулася до відповідачів з листом, яким запропонувала укласти з нею, як власником, договір оренди квартири, про результати розгляду свого листа просила повідомити її у строк до 20.06.2012 р., проте станом на день подачі позовної заяви жодної відповіді не свій лист не отримала.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2012 р., яке набуло чинності, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено та виселено з кв.АДРЕСА_1 закрите акціонерне товариство «Київгума» (код 31812283), товариство з обмеженою відповідальністю «МАС» (код 30576214), товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс» (код 21643340). При винесенні рішення суд вважав встановленим що у матеріалах справи відсутні будь-які договори, що давали б відповідачам право знаходитися у квартирі та розміщати у ній свої офіси; у матеріалах справи містяться докази звернення позивачки через свого представника до відповідачів з пропозицією щодо укладення договору оренди квартири, відповіді на звернення позивачки відповідачі не надали, та суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, виходив із того, що вона, як власник квартири, має право користуватися своєю власність на власний розсуд, у тому числі, використовувати дане житло для особистого проживання та проживання членів своєї родини. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва, відхиляючи апеляційну скаргу представника закритого акціонерного товариства «Київгума», та, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, в судовому рішенні зазначила, що відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів в підтвердження правомірності користування спірною житловою площею, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивачки.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс», звертаючись 22.03.2013 р. до суду із вимогами про усунення перешкод у користуванні майном, витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 комп'ютерів (монітори та системні блоки), сейфи, меблі та документи, в обґрунтування своїх вимог надав: договір оренди приміщення під офіс, укладений 23.09.2003 р. між ОСОБА_2 (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс» (орендар), яким орендарю було передано приміщення загальною площею 5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 строком до 31.12.2004 р., доповнення №1 від 24.09.2003 р. до договору оренди, «витяг із зведеної відомості по основним засобам 2012 р.», «перелік документів, що залишилися в офісі», наказ директора товариства «Укрінформсервіс» №4/ОФ від 3.01.2012 р. «Про організацію роботи офісу», при цьому ані позивачем товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс», ані його представником ОСОБА_3 не надано жодного доказу, що всі предмети та документи, які позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1, належать товариству на праві власності. Крім того, надані суду документи свідчать про те, що в межах декількох кримінальних проваджень, відкритих різними правоохоронними органами, було проведено ряд процесуальних дій й у лютому, березні 2013 р. в ході таких дій було описано та вилучено предмети і документи, які знаходились за спірною адресою.

Суд погоджується із відповідачкою ОСОБА_1 в тій частині, що наданий суду договір оренди не міг створювати будь-яких наслідків для неї.

Так, позивач товариство «Укрінформсервіс», звертаючись із вимогами до відповідачки про усунення перешкод у користуванні майном, свої вимоги обґрунтовує тим, що укладений договір оренди від 23.09.2003 р. передбачає продовження дії договору на один календарний рік у випадку відсутності заяви однієї із сторін про розірвання договору (п.6.3 договору), й позивач стверджує, що весь подальший час товариство користувалося приміщенням квартири на підставі договору оренди й, вважаючи, що після того, як спірна квартира на підставі договору дарування стала власністю ОСОБА_1, до останньої перейшли права та обов'язки за договором оренди.

При цьому згідно ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором, тому, враховуючи, що відповідно до п.6.1 наданого позивачем договору оренди договір був укладений на строк з 23.09.2003 р. до 31.12.2004 р., тому зі змісту угоди вбачається, що вона була укладена на строк понад один рік.

Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст.793 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент укладення договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи викладене, наданий суду договір оренди, що був підписаний його сторонами в простій письмовій формі, є нікчемним, і, відповідно, не створював жодних наслідків для сторін, зокрема, у товариства не було жодних підстав для знаходження в приміщенні квартири офісу та розміщення будь-якого майна, зазначений договір не міг створювати будь-яких наслідків і для ОСОБА_1 Зазначені обставини знайшли своє підтвердження в рішенні Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2012 р. у справі позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Київгума», товариства з обмеженою відповідальністю «МАС», товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс» про усунення перешкод у користування власністю шляхом виселення, оскільки виселення товариств відбулось саме у зв'язку з тим, що вони знаходилися у квартирі ОСОБА_1 без будь-яких правових підстав.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3,4,10,11,60,169,209,212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ