Рішення

від 08.10.2013 по справі 904/6683/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.13р. Справа № 904/6683/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Текнікал Сервіс", смт. Макарів, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові Енергетичні Системи", м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 675, 00 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Текнікал Сервіс", смт. Макарів, Київська область - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові Енергетичні Системи", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 11 599,50грн. на підставі умов довгострокового договору № SR 0323/09 від 23.03.2009року Додатком до нього за №1 у вигляді Специфікації, на технічне обслуговування, діагностику та ремонт всіх машин та агрегатів відповідача, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання на скріплення печатками сторін - далі по тесту - Договір.

Додатково, на підставі п.9.2 умов вищеназваного договору, а саме за прострочку оплати наданих послуг за період з 26.01.2012року по 29.07.2013року позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 836,93грн. із розрахунку подвійної ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 216,96 грн. та 22,91грн. інфляційних.

Посилаючись на те, що даний спір до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1 720,50грн. судового збору покласти у повному обсязі на відповідача.

Крім цього, позивач просить суд у якості забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти позивача без зазначення суми арешту, найменування майна і саме на яку суму накласти арешт на майно, а на яку суму - арешт на грошові кошти

За результатами розгляду позовної заяви вх. № 6308 від 28.08.2013року ухвалою суду від 30.08.2013року було порушено провадження по справі та призначено справу до слухання на 12.09.2013року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.03.2009року між позивачем та відповідачем, шляхом підписання на скріплення печатками сторін, укладено договір № SR 0323/09 від 23.03.2009року з Додатком до нього за №1 у вигляді Специфікації, на технічне обслуговування, діагностику та ремонт всіх машин та агрегатів відповідача, відповідно до п.4.1 умов якого відповідач зобов`язався оплатити виконані позивачем роботи на протязі 10-ти банківських дні після підписання сторонами Акта виконаних робіт і надання позивачем відповідачеві Рахунку-фактури та Податкової накладної

Виконуючи п.п.1.1, 2.1-2.5 умов вищеназваного договору, позивач в період з 26.01.2012року по 19.12.2012року надав відповідачеві обумовлені договором послуги з технічного обслуговування, діагностики та ремонту всіх машин та агрегатів відповідача, на загальну суму 11 991,60грн., що підтверджується Актами виконаних робіт, а саме:

- Акт виконаних робіт № 209-jh від 26.01.2012року на суму 534,00грн.;

- Акт виконаних робіт № 243-jh від 19.12.2012року на суму 11 457,60грн., які відповідач прийняв без жодних зауважень щодо їх вартості, якості та своєчасності виконаних робіт, у зв`язку з чим позивач відповідно до вимог п.4.1 умов вищеназваного договору разом з даними Актами виконаних робіт надав відповідачеві Податкові накладні та Рахунки на оплату № 209-jh від 26.01.2012року на суму 534,00грн та № 243-jh від 19.12.2012року на суму 11 457,60грн. на підставі чого відповідач перерахував на рахунок позивача 798 грн., з яких 405,90 гривень пішли на оплату заборгованості за виконані роботи (акт зг.рах № 205 від 25.01.12 року), а залишок від суми коштів в розмірі 392,10 гривня, що становить 3,26% від загальної суми виконаних робіт, було зараховано-як попередня оплата за послуги зазначені в Договорі і як наслідок у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного Договору виникла заборгованість у сумі 11 599,50грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов вищеназваного Договору та чинного законодавства України своєчасно не оплатив виконані позивачем роботи позивач 11.03.2013року звернувся до відповідача з претензією за № 57 про сплату боргу у сумі 11 599,50грн. яку відповідач отримав, але залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 11 599,50грн.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Враховуючи положення п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд надсилав ухвали про рух справи відповідачу на адресу повідомлену позивачем, яка співпадає з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак на адресу господарського суду поверталися конверти з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання". Враховуючи все вищевикладене, господарський суд вважає, що відповідач повідомлений судом про час і місце розгляду справи належним чином.

Враховуючи те, що відповідача належним чином судом було тричі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від: 30.08.2013року, від 12.09.2013року та від 24.09.2013року замовленою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з ЄДРЮО та ФОП, з адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач двічі: 02.10.2013року та 12.10.2013року власноручно отримавши ухвали суду не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні, з клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була , надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

12.09.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 24.09.2013року, у зв`язку з тим, що ні позивач ні відповідач у судове засідання не з`явилися та позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

24.09.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 08.10.2013року, у зв`язку з тим, що ні позивач ні відповідач у друге судове засідання не з`явилися та позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

08.10.2013року справу було розглянуто без участі повноважних представників сторін та за письмовим клопотанням позивача у якому він просить суд розглянути справу без його участі, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання, в обґрунтування своїх позовних вимог та залучених у копіях, належним чином завірених, до матеріалів справи. Відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні прийнято рішення.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2009року між позивачем та відповідачем, шляхом підписання на скріплення печатками сторін, укладено договір № SR 0323/09 від 23.03.2009року з Додатком до нього за №1 у вигляді Специфікації, на технічне обслуговування, діагностику та ремонт всіх машин та агрегатів відповідача, відповідно до п.4.1 умов якого відповідач зобов'язався оплатити виконані позивачем роботи на протязі 10-ти банківських дні після підписання сторонами Акта виконаних робіт і надання позивачем відповідачеві Рахунку-фактури та Податкової накладної, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог та не заперечується відповідачем.

Виконуючи п.п.1.1, 2.1-2.5 умов вищеназваного договору, позивач в період з 26.01.2012року по 19.12.2012року надав відповідачеві обумовлені договором послуги з технічного обслуговування, діагностики та ремонту всіх машин та агрегатів відповідача, на загальну суму 11 991,60грн., що підтверджується Актами виконаних робіт, а саме:

- Акт виконаних робіт № 209-jh від 26.01.2012року на суму 534,00грн.;

- Акт виконаних робіт № 243-jh від 19.12.2012року на суму 11 457,60грн. які відповідач прийняв без жодних зауважень щодо їх вартості, якості та своєчасності виконаних робіт, у зв'язку з чим позивач відповідно до вимог п.4.1 умов вищеназваного договору разом з даними Актами виконаних робіт надав відповідачеві Податкові накладні та Рахунки на оплату № 209-jh від 26.01.2012року на суму 534,00грн та № 243-jh від 19.12.2012року на суму 11 457,60грн. на підставі чого відповідач перерахував на рахунок позивача 798 грн., з яких 405,90 гривень пішли на оплату заборгованості за виконані роботи (акт зг.рах № 205 від 25.01.12 року), а залишок від суми коштів в розмірі 392,10 гривня, що становить 3,26% від загальної суми виконаних робіт, було зараховано-як попередня оплата за послуги зазначені в Договорі і як наслідок у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного Договору виникла заборгованість у сумі 11 599,50грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог та не заперечується відповідачем.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов вищеназваного Договору та чинного законодавства України своєчасно не оплатив виконані позивачем роботи позивач 11.03.2013року звернувся до відповідача з претензією за № 57 про сплату боргу у сумі 11 599,50грн. яку відповідач отримав, але залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 11 599,50грн. на підставі умов довгострокового договору № SR 0323/09 від 23.03.2009року Додатком до нього за №1 у вигляді Специфікації, на технічне обслуговування, діагностику та ремонт всіх машин та агрегатів відповідача, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання на скріплення печатками сторін - далі по тесту - Договір.

Додатково, на підставі п.9.2 умов вищеназваного договору, а саме за прострочку оплати наданих послуг за період з 26.01.2012року по 29.07.2013року позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 836,93грн. із розрахунку подвійної ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 216, 96 грн. та 22,91грн. інфляційних.

Посилаючись на те, що даний спір до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1 720,50грн. судового збору покласти у повному обсязі на відповідача.

Крім цього, позивач просить суд у якості забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти позивача без зазначення суми арешту, найменування майна і саме на яку суму накласти арешт на майно, а на яку суму - арешт на грошові кошти

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально було частково доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, отже обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього, а оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини ( умислу або необережності ), якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.1 п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, у зв'язку з чим позивач повинен був нарахувати пеню від суми боргу за останні шість місяців перед зверненням до суду з позовною заявою.

Відповідно до вимог ч.1п.1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу.пені).

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996року № 543/96-ВР: пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань або затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку-одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної ставки Національного банку України , що діяла у цей період, за який нараховувалась пеня. Сума зменшення розміру пені відносить на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджету, - на зменшення їх фінансування.

З метою правильного застосування даного Закону на всій території України щодо договірних правовідносин між платниками та одержувачами грошових коштів під час нарахування до стягнення з винної сторони пені Вищий Господарський суд України в своєму Інформаційному листі від 21.11.2011року та Верховний суд України у своїй Ухвалі від 15.12.2010року зазначили, що розмір пені за порушення грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної ставки Національного банку України.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 11 599,50грн. на підставі умов довгострокового договору № SR 0323/09 від 23.03.2009року Додатком до нього за №1 у вигляді Специфікації, на технічне обслуговування, діагностику та ремонт всіх машин та агрегатів відповідача, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання на скріплення печатками сторін, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не протирічащих чинному законодавству України та не оспорених відповідачем, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача, на підставі п.9.2 умов вищеназваного договору, а саме за прострочку оплати наданих послуг за період з 26.01.2012року по 29.07.2013року в яких позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 836,93грн. із розрахунку подвійної ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки, слід визнати обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 691,02грн.., оскільки нарахування пені позивачем було проведено з грубим порушенням вимог ст. вимог ч.1п.1 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Додаткові вимоги позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, в яких позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 216,96грн. та 22,91грн. інфляційних, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача у яких позивач просить суд у якості забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти позивача без зазначення суми арешту, найменування майна і саме на яку суму накласти арешт на майно, а на яку суму - арешт на грошові кошти, слід визнати необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 573,50грн.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,193,258,525,526,614,625,629,530,638,610,625 Цивільного кодексу України, ст. 193,230,232 Господарського кодексу України, ст.ст.33,34,36,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові Енергетичні Системи" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 3; код ЄДРПОУ 33185376) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Текнікал Сервіс" (08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Першотравнева, 67, код ЄДРПОУ 33016190) 11 599, 50 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять грн. 50 коп.) - сума основного боргу; 691, 02 грн. (шістсот дев`яносто одна грн. 02 коп.) - пені; 216, 96 грн. (двісті шістнадцять грн. 96 коп.) - 3% річних; 22, 91 грн. (двадцять дві грн. 91 коп) - інфляційні; 1 573, 50 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят три грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 11.10.13р.