Рішення

від 26.09.2013 по справі 905/4791/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.2013 Справа № 905/4791/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Решетилівський маслозавод», смт.Решетилівка, Полтавська область

до відповідача : Приватного підприємства «Владис», м. Слов'янськ, Донецька область

про стягнення 331743,37 грн.

Суддя Мальцев М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Сопільняк Т.М., за довіреністю б/н від 18.07.2013

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Решетилівський маслозавод», смт.Решетилівка, Полтавська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Владис», м. Слов'янськ, Донецька область про стягнення 331743,37 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору поставки №9 від 04.01.2012р., копію додаткової угоди №1 від 17.01.2013р., копії видаткових накладних №TF2PM3-543 від 10.03.2013р., №TF2PM3-544 від 10.03.2013р., №TF2PM3-1958 від 24.05.2013р., №TF2PM3-1954 від 24.05.2013р., №TF2PM3-1960 від 24.05.2013р., №TF2PM3-1959 від 24.05.2013р., №TF2PM3-2424 від 29.05.2013р., №TF2PM3-2425 від 29.05.2013р., №TF2PM3-2426 від 29.05.2013р., копії довіреностей, невиконання відповідачем умов договору.

02.07.2013р. позивач надав заяву про забезпечення позову, якою просив суд накласти арешт на грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Донецької області від 14.08.2013р. справу №905/4791/13 передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Донецької області від 10.09.2013р. справу №905/4791/13 передано на розгляд судді Мальцеву М.Ю.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними документами.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

04.01.2012р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №9 (надалі Договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується у встановлений Договором строк передати Товар у власність Покупця (відповідача), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього плату на умовах цього Договору (п.1.1 Договору з урахуванням Додаткової угоди №1 від 17.01.2013р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки №9 від 04.01.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до п.5.5 Договору, Покупець сплачує Постачальнику вартість партії Товару за відповідною накладною протягом чотирнадцяти календарних днів від дати поставки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується доданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних №TF2PM3-543 від 10.03.2013р., №TF2PM3-544 від 10.03.2013р., №TF2PM3-1958 від 24.05.2013р., №TF2PM3-1954 від 24.05.2013р., №TF2PM3-1960 від 24.05.2013р., №TF2PM3-1959 від 24.05.2013р., №TF2PM3-2424 від 29.05.2013р., №TF2PM3-2425 від 29.05.2013р., №TF2PM3-2426 від 29.05.2013р. з відміткою відповідача про отримання та копіями довіреностей.

Факт отримання товару відповідачем не спростовується.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Як зазначає позивач, відповідачем було частково здійснено оплату за поставлений товар.

Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати товару з боку відповідача виник борг у сумі 321278,12 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 321278,12 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Відповідно до п. 9.1.5 Договору, позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача суми пені у розмірі 2256,79 грн. за період з 25.03.2013р. по 12.06.2013р.

Згідно п.9.1.6 Договору, позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача суми 20% річних у розмірі 3009,05 грн. за період з 25.03.2013р. по 12.06.2013р. та згідно п.9.1.7 Договору - суми штрафу у розмірі 5199,41 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача в сумі 331743,37 грн. підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, тому клопотання позивача про забезпечення позову суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на вищенаведене.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 66, 67, 75, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 629, 615, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67, 193 Господарського кодексу України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Решетилівський маслозавод», смт.Решетилівка, Полтавська область до Приватного підприємства «Владис», м. Слов'янськ, Донецька область про стягнення 331743,37 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Владис», м. Слов'янськ, Донецька область (84108, Донецька область, м. Слов'янськ, вул.Молодогвардійська,67, код ЄДРПОУ 30708766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Решетилівський маслозавод», смт.Решетилівка, Полтавська область (38400, Полтавська область, смт.Решетилівка, вул.Шевченка,11, код ЄДРПОУ 00446836): 321278,12 грн. - основного боргу, 2256,79 грн. - пені, 20% річних - 3009,05 грн., штрафу - 5199,41 грн., 6634,87 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання ).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 26.09.2013 р.

Повне рішення складено 01.10.2013 р.

Суддя М.Ю. Мальцев

Надруковано 3 примірника:

1 - позивачу;

1- відповідачу;

1- у справу

Вик.Лізенко Г.В.