Постанова

від 09.10.2013 по справі 810/5030/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 року 810/5030/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін

від позивача: Голубничий О.В. (за довіреністю)

від відповідача: Матяш О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Стара Ферма» Бориспільського управління Державної казначейської служби визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стара Ферма» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовм до Бориспільського управління Державної казначейської служби( далі - відповідач) про визнання протиправними дій Бориспільського управління Державної казначейської служби України в утриманні та не перерахуванні коштів у розмірі 579 672,58 грн. та зобов'язання Бориспільського управління Державної казначейської служби України, де знаходиться рахунок Відділу Державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції, перевести грошові кошти у розмірі 579 672,58 грн. на рахунок та ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Стара Ферма».

У судовому засіданні представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просив: визнати протиправними дії Бориспільського управління Державної казначейської служби України в утриманні та не перерахуванні коштів у розмірі 579 672,58 грн. на рахунок та ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Стара Ферма».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Бориспільське управління Державної казначейської служби неправомірно утримувало на власному рахунку кошти у сумі 579 672,58 грн., що належать ТОВ «Стара Ферма» відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 21 травня 2013 року №911/1042/13, відтак зазначені дії порушують права та законні інтереси позивача щодо володіння, користування та розпорядження майном.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову обґрунтовано заперечував, зазначивши що Бориспільське управління Державної казначейської служби України при здійсненні обслуговування державного та місцевих бюджетів діяло на підставі та у спосіб передбачений Законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21 травня 2013 року у справі №911/1042/13 було задоволено позов ТОВ «Стара Ферма», яким вирішено стягнути з Приватного підприємства «Спрінт-К» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стара Ферма» суми попередньої оплати у розмірі 559 071,60 грн. та суми судового збору у розмірі 20 600,98 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 липня 2013 року у справі №911/1042/13 рішення Господарського суду Київської області від 21 травня 2013 року було залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Київської області від 21 травня 2013 року державним виконавцем Бориспільського міськрайонного управління юстиції було відкрите виконавче провадження №38859719 щодо примусового стягнення з ПП «Спрінт-К» 579 672,58 грн.

Розпорядженням Відділу Державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції №38859719/21 від 30 липня 2013 року зазначені кошти вирішено перерахувати на користь ТОВ «Стара Ферма»

Відповідно до листа Бориспільського відділення Державної казначейської служби від 24 вересня 2013 року №02-17/523 кошти у розмірі 579 672,58 грн. були перераховані на рахунок позивача 20 вересня 2013 року у повному обсязі.

Не погоджуючись із строками, в межах яких відповідачем були перераховані кошти на рахунок ТОВ «Стара Ферма» позивач звернувся до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані від 21.04.1999 № 606-XIV, Положенням про Державну казначейську службу України затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, Порядком казначейського обслуговування державного бюджету, затвердженого Міністерством фінансів України від 24.12.2012 за № 1407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 р. за № 130/22662, Положенням про єдиний казначейський рахунок затвердженого Наказом Державної казначейської служби № 122 від 26.06.2002 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 р. за № 594/6882.

Згідно із положенням статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Частиною 3 статті 45 «Про виконавче провадження» Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Відповідно до підпункту 11.2.1 Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року міністерство юстиції України, регіональні управління юстиції мають реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України для зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам. Розрахунки зі стягувачами з даних рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі.

Підпунктом 11.2.7. Інструкції встановлено, що не пізніше двох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (в тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.

Копії платіжних доручень про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.

Відповідно до підпункту 11.2.9. Інструкції при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів із спеціальних реєстраційних рахунків з обліку депозитних сум здійснюється на підставі платіжних доручень, підписаних начальником відповідного органу державної виконавчої служби.

Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 460/2011 (далі Положення) встановлено, що Державна казначейська служба України є центральним органом , виконавчої влади , діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України.

Відповідно до пункту 4 Положення Казначейство України здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів

Згідно пункту 1.1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету, затвердженого Міністерством фінансів України від 24.12.2012 за № 1407, Порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської служби (далі - орган Казначейства), розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 4 Порядку Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю.

Пунктом 2 Положення про єдиний казначейський рахунок затвердженого Наказом Державної казначейської служби № 122 від 26.06.2002р. визначено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Відповідно до пункту 11.1. Порядку казначейського обслуговування державного бюджету органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів.

Згідно пункту 11.3 Порядку органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

Платіжні доручення подаються до органів Казначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Форма, обов'язкові реквізити, строк дії платіжних доручень та вимоги до заповнення розрахункових документів на паперових носіях визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976.

Пунктом 11.7 зазначеного порядку встановлено, що подані розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються органами Казначейства щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам. За правильність оформлення та достовірність інформації, наведеної у платіжному дорученні, відповідає розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів). У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у полі "Одержано банком" платіжного доручення на всіх примірниках обов'язково проставляються дата подання та підпис казначея.

Після проведення платежу на платіжних дорученнях, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено".

Враховуючи вищезазначене, суд звертає увагу позивача на те, що необхідною умовою для перерахування коштів на рахунки стягувача відповідно до виконавчого провадження є наявність платіжного доручення, виданого розпорядником коштів, та наявність на єдиному каначейському рахунку залишку вільних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання розпорядження №38859719/21 від 30 липня 2013 року, відповідно до якого грошові кошти, що надійшли від ПП «Спрінт-К» у сумі 579672,58 грн. внаслідок примусового виконання рішення Господарського суду Київської області у справі №911/1042/13, Відділом Державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції було видане платіжне доручення №788 від 31 липня 2013 року.

Кошти відповідно платіжного доручення №788 були зараховані на рахунок позивача 20 вересня 2013 року, про що свідчить відбиток штампу казначея Бориспільського управління Державної казначейської служби з відміткою «оплачено» на зазначеному платіжному дорученні (а.с. 43).

Суд не погоджується з твердженням позивача про наявність у діях Бориспільського управління Державної казначейської служби щодо незаконного утримання коштів на рахунку казначейства, оскільки кошти в сумі 579 672,58 переведені на рахунок позивача у повному обсязі, про що свідчить виписка з рахунку №37316001002737 за 20 вересня 2013 року. Зазначена обставина також не заперечується позивачем. Крім того, чинним законодавством на встановлені строки в межах яких Державна казначейська служба здійснює зарахування коштів на рахунки стягувача у виконавчому провадженні.

Посилання позивача на пункт 3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 в якості обґрунтування строків, протягом яких Державна казначейська служби повинна здійснити розрахунки за відповідними платіжними дорученнями судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки зазначений пункт передбачає строк дії власне платіжного доручення та не містить вказівку на конкретні строки, в межах яких відділенням Державної казначейської служби здійснюється зарахування коштів відповідно до платіжного доручення на рахунки стягувача.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що дії Бориспільського управління Державної казначейської служби України щодо зарахування коштів на рахунок позивача не містять порушень чинного законодавства України.

Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дії Бориспільського управління Державної казначейської служби України

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності,суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 14 жовтня 2013 року.