Рішення

від 26.09.2013 по справі 905/5434/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.2013 Справа № 905/5434/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРА-М», м. Донецьк

до відповідача : Торгово-виробничого колективного підприємства аптека №140, м. Єнакієве, Донецька область

про стягнення 10221,63 грн.

Суддя Мальцев М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Ткаченко І.Д., за довіреністю б/н від 25.09.2013

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРА-М», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Торгово-виробничого колективного підприємства аптека №140, м. Єнакієве, Донецька область про стягнення 10221,63 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору поставки товару №247 від 30.07.2012р., розрахунок позовних вимог, копії товарно-транспортних накладних №496183 від 25.12.2012р., №476907 від 11.12.2012р., №476906 від 11.12.2012р., №478791 від 12.12.2012р., копії банківських виписок, невиконання відповідачем умов договору.

Позивач заявами від 12.09.2013р. та 26.09.2013р. зазначив, що відповідач в процесі розгляду справи оплатив суму основного боргу у розмірі 9290,18 грн. та в підтвердження оплати надав відповідні банківські виписки.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними документами.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

30.07.2012р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки товару №247 (надалі Договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується систематично постачати та передавати у власність Покупця (відповідача) лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та ін. (надалі - товар), а Покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах дійсного Договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №247 від 30.07.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до п.3.1 Договору, сума кожної поставки, строк оплати поставленого товару та розмір націнки вказуються у товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Товарно-транспортними накладними №496183 від 25.12.2012р., №476907 від 11.12.2012р., №476906 від 11.12.2012р., №478791 від 12.12.2012р. передбачено строк оплати 20 днів з моменту одержання товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується доданими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних №496183 від 25.12.2012р., №476907 від 11.12.2012р., №476906 від 11.12.2012р., №478791 від 12.12.2012р. з відміткою відповідача про отримання.

Факт отримання товару відповідачем не спростовується.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Внаслідок несвоєчасної оплати товару з боку відповідача виник борг у сумі 9290,18 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В процесі розгляду справи відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 9290,18 грн., про що свідчать відповідні банківські виписки, копії яких додані до матеріалів справи.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що спір між сторонами в цій частині є врегульованим, а тому провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу підлягає припиненню.

Відповідно до п.5.2 Договору, позивач вимагає стягнення з відповідача суми пені у загальному розмірі 759,21 грн., а саме: по накладній №476906 від 11.12.2012р. за період з 01.01.2013р. по 23.07.2013р. - 302,02 грн.; по накладній №476907 від 11.12.2012р. за період з 01.01.2013р. по 23.07.2013р. - 198,56 грн.; по накладній №478791 від 12.12.2012р. - 152,91 грн.; по накладній №496183 від 25.12.2012р. за період з 15.01.2013р. по 23.07.2013р. - 105,72 грн.

Але, дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивачем невірно вказаний період нарахування пені, а тому, вказана вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 688,67 грн. (накладна №476906 від 11.12.2012р. за період з 01.01.2013р. по 01.07.2013р. - 271,09 грн.; накладна №476907 від 11.12.2012р. за період з 01.01.2013р. по 01.07.2013р. - 178,22 грн.; накладна №478791 від 12.12.2012р. за період з 02.01.2013р. по 02.07.2013р. - 137,89 грн.; накладна №496183 від 25.12.2012р. за період з 15.01.2013р. по 15.07.2013р. - 101,47 грн.).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача 3% річних у сумі 153,67 грн. за період з 01.01.2013р. по 23.07.2013р., а також вимагає стягнення з відповідача суми інфляції у розмірі 18,57 грн. за період з 01.01.2013р. по 23.07.2013р.

Але, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми інфляції у розмірі 18,57 грн. підлягає частковому задоволенню, оскільки перевіривши арифметичний розрахунок суми інфляції за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд дійшов висновку щодо його невірності. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми інфляції підлягає задоволенню у сумі 9,26 грн. за період з 01.01.2013р. по 23.07.2013р.

Таким чином, позовні вимоги позивача у сумі 10221,63 грн. підлягають частковому задоволенню у сумі 851,60 грн.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п.1-1 ст.80, ст. ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРА-М», м. Донецьк до Торгово-виробничого колективного підприємства аптека №140, м. Єнакієве, Донецька область про стягнення 10221,63 грн. задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 9290,18 грн.

Стягнути з Торгово-виробничого колективного підприємства аптека №140, м. Єнакієве, Донецька область (86420, Донецька область, м. Єнакієве, вул.Комуністична,24, код ЄДРПОУ 20365028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРА-М», м. Донецьк (83023, м. Донецьк, пр.Полеглих Комунарів,95-Б, р/р26004208 в ДОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076, код ЄДРПОУ 20322326): 688,67 грн. - пені, 3% річних - 153,67 грн., 9,26 грн. - суми інфляції, 1707,06 грн. - витрати по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання ).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 26.09.2013 р.

Повне рішення складено 01.10.2013 р.

Суддя М.Ю. Мальцев

Надруковано 3 примірника:

1 - позивачу;

1- відповідачу;

1- у справу

Вик.Лізенко Г.В.