Рішення

від 10.10.2013 по справі 905/6560/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.2013 Справа № 905/6560/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська промислова Компанія «Артем-Агро», м. Донецьк

до відповідача 1: Приватного підприємства «Техностандарт», м.Луганськ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех», м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 34 939,85 грн. з відповідача 1 та стягнення заборгованості за договором поруки з відповідача 2 у розмірі 500,00 грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача: Бєліченко С.С., за довіреністю;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська промислова Компанія «Артем-Агро», м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Техностандарт», м.Луганськ (далі-Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех», м. Донецьк (далі-Відповідач 2) про стягнення заборгованості у розмірі 34 939,85грн. з Відповідача 1 та стягнення заборгованості за договором поруки з Відповідача 2 у розмірі 500,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на:

- неналежне виконання Відповідачем 1 зобов'язань за договором поставки б/н від 09 лютого 2009 року, в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 34 939,85грн;

- неналежне виконання Відповідачем 2 зобов'язань за договором поруки б/н від 09 лютого 2009р., в частині виконання Відповідачем 2 своїх обов'язків, як поручителя перед Позивачем (Кредитор за договором), внаслідок чого утворилась заборгованість - 500,00грн.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 1 суму основного боргу у розмірі 34 939,85грн., та з Відповідача 2 - заборгованість за договором поруки у розмірі 500,00грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 11, 509, 530, 625, 629, 651, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173-175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на підтвердження позовних вимог надав суду (у копіях): договір поставки б/н від 09.02.2009р., видаткові накладні: №1089 від 17.08.2011р. на суму 11 921,22грн., №1090 від 17.08.2011р. на суму 1 847,98грн., №1120 від 23.08.2011р. на суму 12 507,64грн., №1121 від 23.08.2011р. на суму 2 854,92грн., №1173 від 31.08.2011р. на суму 9 706,73грн., №1174 від 31.08.2011р. на суму 3 865,72грн., №1205 від 06.09.2011р. на суму 10 347,16грн., №1253 від 14.09.2011р. на суму 10 226,87грн., №1254 від 14.09.2011р. на суму 3 043,97грн., №1293 від 21.09.2011р. на суму 9 876,48грн., №1294 від 21.09.2011р. на суму 4 498,43грн., №1329 від 27.09.2011р. на суму 9 502,39грн., №1380 від 05.10.2011р. на суму 8 534,21грн., №1381 від 05.10.2011р. на суму 3 058,42грн., №47 від 11.01.2012р. на суму 5 830,19грн., №324 від 15.02.2012р. на суму 4 767,55грн. , товарно-транспортні накладні до договору б/н від 09.02.2009р. на загальну суму 117 562,54грн., договір поруки №б/н від 09.02.2009р., Витяг з ЄДР АЖ №446745 від 23.07.2013р. стосовно реєстрації Відповідача 1, розрахунок суми боргу Відповідача 1 станом на 12.09.2013р., правоустановчі документи Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2013р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

24.09.2013р. Позивач до матеріалів справи долучив: оригінал заяви №70 від 19.09.2013р., у якій надав письмове підтвердження, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; оригінал Довідки з ЄДР серії АВ №781701 від 19.09.2013р., відповідно до якої Відповідач 1 не перебуває у процесі припинення; оригінал Довідки з ЄДР серії АВ №781702 від 19.09.2013р., відповідно до якої Відповідач 2 не перебуває у процесі припинення; копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 23.09.2013р. за період з 01.08.2011р. по 23.09.2013р. із підтвердженням його відправлення Відповідачу 1.

24.09.2013р. Позивач надав додаток до позовної заяви №37 від 12.09.2013р., а саме: копію видаткової накладної №1253 від 14.09.2011р. та копію товарно-транспортної накладної №000157 від 14.09.2011р.

Крім того, 02.10.2013р. та 10.10.2013р. представником Позивача до матеріалів справи надані копії податкових накладних на загальну суму 117 562,52грн.

24.09.2013р від Відповідача 2 надійшов відзив, у якому він не визнає позовні вимоги та вважає їх необґрунтованими. Крім того, надав докази відправлення відзиву з додатками Позивачу та Відповідачу 1, виписку з балансу №178 від 23.09.2013р. та клопотання № 78/1 від 23.09.2013р. про розгляд справи без його участі.

У зв'язку з неявкою Відповідача 1, з метою надання йому права на захист, розгляд справи відкладався судом з 26.09.2013р. на 10.10.2013р.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позовних вимог наполягав, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Представник Відповідача 1 у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався.

Представник Відповідача 2 у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача 1 за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська промислова Компанія «Артем-Агро», м. Донецьк (Продавець) та Приватним підприємством «Техностандарт», м.Луганськ (Покупець), укладено договір поставки №б/н (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити Товар (м'ясо).

Згідно п.1.2 Договору Товар поставляється Покупцю за цінами та в асортименті, попередньо узгодженому з Продавцем у заявці на отримання конкретної партії Товару.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що загальна сума Договору становить загальну суму усіх накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

За приписами п.2.1 Договору, Товар повинен бути поставлено протягом двох днів з моменту отримання заявки Продавцем на склад Покупця.

Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент підписання уповноваженими особами накладних, що свідчать про передачу товару (п.2.5 Договору).

Відповідно до п.6.1 приймання товару за кількістю та якістю, незалежно від способу його доставки Покупцю, здійснюється у відповідності до Інструкцій П-6, П-7.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розрахунок між Сторонами здійснюється у безготівковій формі шляхом банківського переказу.

Умови оплати, встановлені п.3.2 Договору, Товар оплачується на умовах відстрочки платежу протягом 7-ми календарних днів з дня фактичної поставки Товару Покупцю.

Згідно п.11.1. Договору, даний Договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2009р., а стосовно розрахунків - до здійснення повного розрахунку між Сторонами. У разі, якщо жодна зі Сторін за місяць до закінчення строку дії Договору не виказала у письмовій формі наміру про зміну або розірвання Договору, він вважається продовженим строком на один календарний рік.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного Договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов договору поставки б/н від 09.02.2009р. (а.с.47-48) укладеного між Позивачем та Відповідачем 1, за видатковими накладними №1089 від 17.08.2011р. на суму 11 921,22грн. (а.с.49), №1090 від 17.08.2011р. на суму 1 847,98грн. (а.с.51), №1120 від 23.08.2011р. на суму 12 507,64грн. (а.с.53), №1121 від 23.08.2011р. на суму 2 854,92грн. (а.с.55), №1173 від 31.08.2011р. на суму 9 706,73грн. (а.с.57), №1174 від 31.08.2011р. на суму 3 865,72грн. (а.с.59), №1205 від 06.09.2011р. на суму 10 347,16грн. (а.с.61), №1253 від 14.09.2011р. на суму 10 226,87грн. (а.с.114), №1254 від 14.09.2011р. на суму 3 043,97грн. (а.с.63), №1293 від 21.09.2011р. на суму 9 876,48грн. (а.с.65), №1294 від 21.09.2011р. на суму 4 498,43грн. (а.с.67), №1329 від 27.09.2011р. на суму 9 502,39грн. (а.с.69), №1380 від 05.10.2011р. на суму 8 534,21грн. (а.с.71), №1381 від 05.10.2011р. на суму 3 058,42грн. (а.с.73), №47 від 11.01.2012р. на суму 5 830,19грн. (а.с.75), №324 від 15.02.2012р. на суму 4 767,55грн. (а.с.77) Позивачем був поставлений товар Відповідачу 1 на загальну суму 117 562,54грн.

Таким чином, Відповідач 1 не мав правових підстав для ухилення від виконання обов'язків по оплаті поставленого товару, оскільки із матеріалів справи вбачається, що видаткові накладні були отримані та підписані останнім.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача 1, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини, у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки б/н від 09.02.2009р.

Договором поставки б/н від 09.02.2009р. передбачені умови оплати (п.3.2), відповідно до якого, товар оплачується на умовах відстрочки платежу протягом семи календарних днів з дня фактичної поставки товару Покупцю.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за товар Відповідачем 1 мав бути здійснений не пізніше таких дат:

- видаткова накладна №1089 від 17.08.2011р. на суму 11 921,22грн. - 25.08.2011р.;

- видаткова накладна №1090 від 17.08.2011р. на суму 1 847,98грн. - 25.08.2011р.;

- видаткова накладна №1120 від 23.08.2011р. на суму 12 507,64грн. - 30.08.2011р.;

- видаткова накладна №1121 від 23.08.2011р. на суму 2 854,92грн. - 30.08.2011р.;

- видаткова накладна №1173 від 31.08.2011р. на суму 9 706,73грн. - 07.09.2011р.;

- видаткова накладна №1174 від 31.08.2011р. на суму 3 865,72грн. - 07.09.2011р.;

- видаткова накладна №1205 від 06.09.2011р. на суму 10 347,16грн. - 13.09.2011р.;

- видаткова накладна №1253 від 14.09.2011р. на суму 10 226,87грн. - 21.09.2011р.;

- видаткова накладна №1254 від 14.09.2011р. на суму 3 043,97грн. - 21.09.2011р.;

- видаткова накладна №1293 від 21.09.2011р. на суму 9 876,48грн. - 28.09.2011р.;

- видаткова накладна №1294 від 21.09.2011р. на суму 4 498,43грн. - 28.09.2011р.;

- видаткова накладна №1329 від 27.09.2011р. на суму 9 502,39грн. - 04.10.2011р.;

- видаткова накладна №1380 від 05.10.2011р. на суму 8 534,21грн. - 12.10.2011р.;

- видаткова накладна №1381 від 05.10.2011р. на суму 3 058,42грн. - 12.10.2011р.;

- видаткова накладна №47 від 11.01.2012р. на суму 5 830,19грн. - 18.01.2012р.;

- видаткова накладна №324 від 15.02.2012р. на суму 4 767,55грн. - 22.02.2012р.

Крім того, Позивачем надані податкові накладні на загальну суму 117 562,52грн.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець (Відповідач 1) грошове зобов'язання перед Продавцем (Позивачем), в частині розрахунку за прийнятий товар, виконав частково (у розмірі 82 622,70грн.), вартість товару у сумі 34 939,84грн. у встановлені договором строки не сплачена.

Часткове виконання Відповідачем 1 своїх зобов'язань на суму 82 622,70грн. підтверджується:

- на суму 24 431,39грн., банківськими виписками АТ «Сбербанк Росії»;

- на суму 58 191,31грн., довідкою з ПАТ «Промінвестбанк» від 21.06.2013р. №20-2/1-12-1687 про рух грошових коштів на поточному рахунку Позивача, здійснених по Відповідачу 1.

22.07.2013р. Відповідачу 1 була направлена вимога про сплату боргу №22/07-13 від 22.07.2013р., у якій Позивач вимагає, сплатити заборгованість у сумі 34 939,85грн. в семиденний строк з моменту отримання Відповідачем 1 вимоги, натомість відповіді від Відповідача 1 не отримав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач 1 доказів погашення суми боргу у сумі 34 939,84грн. не надав, тому суд вважає позовні вимоги Позивача, у частині сплати суми заборгованості, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Одночасно, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 2 заборгованості за договором поруки б/н від 09.02.2009р. у розмірі 500,00грн.

09.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротех», м. Донецьк (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська промислова Компанія «Артем-Агро», м. Донецьк (Кредитор) укладено договір поруки №б/н (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов'язань Приватного підприємства «Техностандарт», м.Луганськ (Боржник), щодо сплати заборгованості за товар (м'ясо) за договором поставки товару (м'яса) від 09.02.2009р. №б/н (Основний Договір).

У випадку порушення Боржником обов'язку за Основним договором, боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п.1.2 Договору).

Згідно п.2.1 під терміном «Основний договір» в цьому Договорі розуміють Договір поставки товару (м'яса) б/н від 09.02.2009р. всі додаткові угоди та специфікації до нього, укладених між Кредитором (в Основному договорі іменується Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська промислова Компанія «Артем-Агро» «Продавець») та Боржником (в Основному договорі іменується Приватне підприємство «Техностандарт» «Покупець»).

У відповідності до п.3.1 зазначеного Договору Відповідач 2 (Поручитель) зобов'язаний у разі порушення Боржником обов'язку за основним договором (договір поставки б/н від 09.02.2009р.), самостійно виконати зазначений обов'язок Боржника перед Кредитором на суму, що не перевищує 500,00грн. на підставі письмової вимоги Кредитора в строк 5 (п'ять днів) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора, згідно з реквізитами зазначеними у вимозі.

У випадку виконання Поручителем обов'язку Боржника за Основним договором у повному обсязі, але на суму не більше 500,00грн., Кредитор зобов'язується передати Поручителю всі документи, що підтверджують обов'язок Боржника у 5-ти денний строк з дня виконання обов'язку (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.4.1 цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до моменту припинення поруки.

Відповідач 2 надав 24.09.2013р. відзив на позовну заяву №79 від 23.09.2013р., у якому не визнає позовні вимоги Позивача та вважає їх необґрунтованими, з огляду на те, що Позивачем до Відповідача 2 не виставлялась письмова вимога Кредитора про виконання обов'язку Боржника (згідно п.3.1. Договору).

Позивач у судовому засіданні зазначив, що письмова вимога, щодо виконання обов'язку Боржника (згідно п.3.1. Договору) у розмірі 500,00грн. Відповідачу 2 не виставлялася.

Доказів надсилання такої письмової вимоги Позивачем у матеріалах справи немає.

Суд дослідивши матеріали справи, з огляду на вищевикладене, дійшов висновку, що застосування відповідальності передбаченої п.3.1 договору поруки б/н від 09.02.2009р. є необґрунтованим та неправомірним, тому позовні вимоги Позивача у частині стягнення з Відповідача 2 заборгованості у розмірі 500,00грн. не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська промислова Компанія «Артем-Агро», м. Донецьк до Приватного підприємства «Техностандарт», м.Луганськ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 34 939,85 грн. з Відповідача 1 та стягнення заборгованості за договором поруки з Відповідача 2 у розмірі 500,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Техностандарт» (91055, місто Луганськ, Ленінський район, вул. Совєтская, буд. 40, офіс 503 Г, р/р 2600030110870, в філіалі ЛОУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 36255660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська промислова Компанія «Артем-Агро» (83086, Донецька область, місто Донецьк, Ворошиловський район, вул. Кобозева, будинок 12, код ЄДРПОУ 33257251, п/р 26002013002447 у АТ «Сбербанк Росії», Донецьке відділення №3, МФО 320627, ІПН 332572505623) суму основного боргу в розмірі 34 939 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять) грн., 84коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех», м. Донецьк заборгованості за договором поруки у розмірі 500,00грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Техностандарт» (91055, місто Луганськ, Ленінський район, вул. Совєтская, буд. 40, офіс 503 Г, р/р 2600030110870, в філії ЛОУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 36255660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська промислова Компанія «Артем-Агро» (83086, Донецька область, місто Донецьк, Ворошиловський район, вул. Кобозева, будинок 12, код ЄДРПОУ 33257251, п/р 26002013002447 у АТ «Сбербанк Росії», Донецьке відділення №3, МФО 320627, ІПН 332572505623) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 696 (одна тисяча шістсот дев'яносто шість) грн., 23 коп.

У судовому засіданні 10 жовтня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15 жовтня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик. Татькова Н.Г.

тел.(387-59-08)

Надруковано 4 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу 1;

1-відповідачу 2.