Рішення

від 07.10.2013 по справі 910/16101/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16101/13 07.10.13

За позовом: Приватного підприємства НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ»

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СТАЛЬ»

про : стягнення 23.630,09 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Каратєєв А.Л. - за довіреністю від 01.08.2013 № 385;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне підприємство НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СТАЛЬ» про стягнення з останнього 23.630,09 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СТАЛЬ» поставило приватному підприємству НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ» товар на суму 22.115,40 грн, який позивач оплатив в повному обсязі.

Проте в отриманому позивачем товарі виявилися недоліки.

Згідно висновків Науково-дослідної лабораторії фізико-механічних випробувань Сумського державного університету поставлений відповідачем товар не відповідає узгодженим сторонами характеристикам.

Отже, за таких підстав, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість товару, який поставлений із недоліками в сумі 22.115,40 грн; збитки, які складаються з: оплати послуг з доставки неналежного товару в сумі 596,69 грн та оплати робіт з випробувань на відповідність хімічного складу товару в сумі 918,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2013 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/16101/13.

Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженому представнику відповідача поштових відправлень суду.

Повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, відповідач про поважні причини нез'явлення його представника суд не повідомив.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представникам позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялося у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 07.10.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно досягнутих між приватним підприємством НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СТАЛЬ» (далі - відповідач) домовленостей з приводу поставки товару, останній виставив позивачеві рахунок-фактуру від 30.01.2013 № СФ-0000281 на оплату товару, загальна вартість якого складає 22.115,40 грн. Позивач, у свою чергу, оплатив товар, згідно вказаного рахунку, в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 31.01.2013 № 239.

Позивач отримав від відповідача металопродукцію (далі - товар) на загальну суму 31.323,72 грн, а саме:

- за видатковою накладною від 04.02.2013 № 0000026 позивач отримав «круг 140, сталь марки 40х» на суму 9.208,32 грн;

- за видатковою накладною від 04.02.2013 № 0000027 позивач отримав « 1) круг 220, сталь марки 20х30; 2) круг 240 сталь марки 30х13; 3) круг 240, сталь марки 20х13» на загальну суму 22.115,40 грн.

Поставка товару здійснювалася за рахунок позивача на підставі договору-заявки про надання транспортних послуг від 05.02.2013 № 05/02 укладеного між останнім та фізичною особою-підприємцем Автинюком Олександром Анатолійовичем (далі - перевізник). Як вбачається з акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.02.2013 № 2104 вартість транспортних послуг складає 1.500,00 грн, які позивач оплатив перевізникові в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення від 07.02.2013 № 312.

Засвідчені копії наведених вище первинних бухгалтерських документів містяться в матеріалах даної справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ст. 639 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частини другої статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Поставка позивачем товару відповідачеві та прийняття останнім - свідчить про виникнення між сторонами даного спору відносин з поставки товару, відтак, згідно ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет (товар) та ціна, які узгоджені сторонами спору у рахунку-фактурі від 30.01.2013 № СФ-0000281.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Спір між сторонами даного судового процесу виник внаслідок того, що відповідачем поставлено за видатковою накладною від 04.02.2013 № 0000027 товар, який не відповідає узгодженим сторонами технічним характеристикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Пунктом 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, передбачено, що акт про скриті недоліки товару має бути складено на протязі 5-ти днів з моменту виявлення недоліків, однак не пізніше 4-х місяців з дня поставки продукції на склад отримувача, який виявив скриті недоліки.

Частиною 1 статті 688 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Позивач повідомив відповідача своїм листом від 20.02.2013 № 155 про виявлені недоліки в отриманому за видатковою накладною від 04.02.2013 № 0000027 товарі та просив відповідача направити до позивача у триденний строк свого уповноваженого представника для складання відповідного акту. Проте, відповідач жодним чином на прохання позивача викладене в листі останнього від 20.02.2013 № 155 не відреагував, уповноваженого представника до позивача не направив.

За замовленням позивача, Науково-дослідною лабораторією фізико-механічних випробувань Сумського державного університету (далі - Лабораторія) здійснено дослідження отриманої позивачем металопродукції за видатковою накладною від 04.02.2013 № 0000027, на предмет автентичності марки сталі, яка вказана у названій видатковій накладній.

За результатами проведених досліджень, які оформлені протоколом від 23.05.2013, Лабораторією встановлено, що отриманий позивачем товар відповідає сталі марки 40Х. Згідно актів здачі-приймання робіт від 03.04.2012 № 4 та від 23.05.2013 № 5 загальна вартість виконаних Інститутом випробувань на відповідність хімічного складу товару складає 918,00 грн, які відповідач оплатив в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи): від 09.04.2013 № 698, від 24.05.2013 № 821.

Таким чином, відповідачем поставлено позивачеві товар, який не відповідає узгодженим сторонами характеристикам зазначених у видатковій накладній від 04.02.2013 № 0000027.

У відповідності до ч. 1 ст. 671 Цивільного кодексу України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

У разі якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 672 Цивільного кодексу України).

Позивач 29.05.2013 надіслав відповідачеві лист-претензію від 29.05.2013 № 327, згідно з яким вимагав останнього повернути сплачені за товар, отриманий за видатковою накладною від 04.02.2013 № 0000027, грошові кошти в сумі 22.115,40 грн.

Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак вказана вище вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту повернення відповідачем позивачеві грошових коштів за оплачений останнім товар, який не відповідає обумовленим сторонами характеристикам, в сумі 22.115,40 грн, сторонами спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт поставки відповідачем товару із недоліками позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача коштів в сумі 22.115,40 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім вказаної вище позовної вимоги, позивачем заявлено вимогу про відшкодування відповідачем завданих позивачеві збитків, які складаються з: витрат по оплаті транспортних послуг з доставки товару за видатковою накладною від 04.02.2013 № 0000027 в сумі 596,69 грн та витрат по оплаті проведених Інститутом випробувань на відповідність хімічного складу товару в сумі 918,00 грн.

Відповідно до статті 22 ЦК України та частини 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

В силу положень ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: додаткові витрати (вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Також ч. 1 ст. 226 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Отже, суд вважає, що в діях відповідача присутній склад цивільного правопорушення, яке виразилося у поставці позивачеві товару із недоліками і така протиправна поведінка відповідача є наслідком спричинених позивачеві збитків, які полягають витратах по оплаті останнім транспортних послуг з поставки неналежного товару в сумі 596,69 грн, а також по оплаті проведених Інститутом випробувань на відповідність хімічного складу товару в сумі 918,00 грн. Таким чином, виходячи з наведеного, вимоги позивача про відшкодування відповідачем збитків підлягають задоволенню.

Таким чином, з огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СТАЛЬ» (02166, м. Київ, Деснянський район, вул. Курчатова, буд. 15; ідентифікаційний код 38293886, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ» (40020, м. Суми, Ковпаківський район, вул. Ковпака, буд. 4; ідентифікаційний код 31209190, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 22.115,40 (двадцять дві тисячі сто п'ятнадцять) грн 40 коп. - основного боргу; 596,69 (п'ятсот дев'яносто шість) грн 69 коп. - витрат по оплаті транспортних послуг; 918,00 (дев'ятсот вісімнадцять) грн 00 коп. - витрат по оплаті робіт з випробувань на відповідність хімічного складу товару; 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по оплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 жовтня 2013 року.

Суддя С.В. Балац