Рішення

від 26.09.2013 по справі 905/4833/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.2013 Справа № 905/4833/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ТОРГ», м. Донецьк

до відповідача : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення 20347,68 грн.

Суддя Мальцев М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Ігнатушина М.І., за довіреністю №1-08/2013 від 01.08.2013

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ТОРГ», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення 20347,68 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію дистриб'юторського договору №024 від 22.03.2010р. з додатками, розрахунок позовних вимог, копію видаткової накладної №ЛТ-0002225 від 03.11.2010р., копію податкової накладної, копію претензійного листа №127 від 17.04.2013р., невиконання відповідачем умов договору.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Донецької області від 14.08.2013р. справу №905/4833/13 передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

22.08.2013р. позивач надав клопотання про забезпечення позову №22-08/2013 від 22.08.2013р.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Донецької області від 10.09.2013р. справу №905/4833/13 передано на розгляд судді Мальцеву М.Ю.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними документами.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

22.03.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений дистриб'юторський договір №024 (надалі Договір), відповідно до умов якого Компанія (позивач) зобов'язується поставляти та передавати у власність Дистриб'ютору (відповідачу) окремими партіями Товар, а Дистриб'ютор зобов'язується приймати та оплачувати поставлений Товар (п.2.1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою дистриб'юторський договір №024 від 22.03.2010р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до п.8.3 Договору, розрахунки за Товар, що відпускається, здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Компанії або шляхом внесення грошових коштів в касу останньої. Дистриб'ютор зобов'язується оплатити кожну отриману відповідно до положень цього Договору партію Товару не пізніше 15 (п'ятнадцятого) календарного дня з моменту її отримання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, позивачем було надіслано на адресу відповідача претензійний лист №127 від 17.04.2013р. з вимогою оплатити суму заборгованості.

Направлення вказаного вище листа підтверджується копіями опису вкладення до листа та фіскального чеку, які додані до матеріалів справи.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується доданою до матеріалів справи копією видаткової накладної №ЛТ-0002225 від 03.11.2010р. з відміткою відповідача про отримання.

Факт отримання товару відповідачем не спростовується.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Внаслідок несвоєчасної оплати товару з боку відповідача виник борг у сумі 13419,08 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 13419,08 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Відповідно до п.10.2 Договору, позивач вимагає стягнення з відповідача суми пені у розмірі 5184,61 грн. за період з 19.11.2010р. по 31.05.2013р.

Вказана вимога позивача підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем не вірно визначений період нарахування пені, а саме не додержано вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 1037,13 грн. за період з 19.11.2010р. по 19.05.2011р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 1020,22 грн. за період з 19.11.2010р. по 31.05.2013р. та суми інфляції у сумі 723,77 грн. за період з 19.11.2010р. по 01.06.2013р.

Таким чином, позовні вимоги позивача в сумі 20347,68 грн. підлягають частковому задоволенню у сумі 16200,20 грн.

Клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, тому клопотання позивача про забезпечення позову суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на вищенаведене.

Крім того слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів в підтвердження сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у відповідному розмірі та порядку, таким чином, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено наслідків неподання доказів сплати названого збору в установленому порядку і розмірі, господарський суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за правилами статті 49 ГПК у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 66, 67, 75, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 629, 615, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67, 193 Господарського кодексу України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ТОРГ», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення 20347,68 грн. задовольнити частково у сумі 16200,20 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ТОРГ», м. Донецьк: 13419,08 грн. - основного боргу, 1037,13 грн. - пені, 1020,22 грн. - 3%, 723,77 грн. - суми інфляції, 1369,81 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ТОРГ», м. Донецьк на користь державного бюджету 1720,50 грн. - судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання ).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 26.09.2013 р.

Повне рішення складено 01.10.2013 р.

Суддя М.Ю. Мальцев

Надруковано 3 примірника:

1 - позивачу;

1- відповідачу;

1- у справу

Вик.Лізенко Г.В.