Рішення

від 10.10.2013 по справі 115/5299/13-ц

САКСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 115/5299/13-ц

Провадження № 2/115/1893/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

"10" жовтня 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд АР Крим у складі головуючого - судді Власенка А.П. при секретарі Новогребелець К.В., за участі позивача ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2, представника відповідача - Першик Оксани Андріївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Клінічний санаторій «Полтава-Крим» про скасування наказу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Клінічний санаторій «Полтава-Крим» (далі - ПрАТ «Клінічний санаторій «Полтава-Крим») про скасування наказу та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що з 14 травня 2009 року позивач працювала в ПРАТ «Клінічний санаторій «Полтава-Крим» на посаді старшої покоївки служби готельного господарства у подальшому її було переведено на посаду супервайзера в службу готельного господарства. 29 липня 2013 року її було звільнено за власним бажанням, але основною причиною звільнення стало притягнення до дисциплінарного стягнення, яке було застосовано до позивача незаконно, що негативно вплинуло на її здоров'я. Посилаючись на те, що вона не вчиняла жодних винних дій, а оспорюваний наказ не містить зазначення обставин, які стали підставою для накладення дисциплінарного стягнення, позивач просить суд скасувати наказ генерального директора ПРАТ «Клінічний санаторій «Полтава-Крим» від 4 березня 2013 року № 43-л та відшкодувати моральну шкоду шляхом оголошення про скасування наказу на виробничій нараді робітників та стягнення моральної шкоди в розмірі 3 000 грн., завданої переживаннями внаслідок незаконного накладення дисциплінарного стягнення, підривом віри у встановлені Конституцією України гарантії працівників, емоційною пригніченістю та необхідністю докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали і просили суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити у ньому та пояснила, що наказ від 4 березня 2013 року був винесений 4 липня 2013 року, про що інспектором відділу кадрів було написано відповідну пояснювальну записку; догана була оголошена позивачу внаслідок порушення нею підпунктів 1.2, 2.6, 2.9, 11, пункту 3 посадової інструкції супервайзера; будинок, прибирання якого не було забезпечено позивачем, їй окремо не ввірявся, ключів від нього не надавалося, проте його чистота мала бути забезпечена за вказівкою безпосереднього керівника ОСОБА_1 - начальника служби (департаменту) готельного господарства.

Перевіривши доводи позовної заяви та заперечень на неї, вислухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази на підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з частинами 1, 2 статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14 травня 2009 року працювала в ПРАТ «Клінічний санаторій «Полтава-Крим» на посаді старшої покоївки служби готельного господарства у подальшому її було переведено на посаду супервайзера в службу готельного господарства (а.с. 10). 29 липня 2013 року її було звільнено за власним бажанням (а.с. 10). 4 березня 2013 року наказом генерального директора ПРАТ «Клінічний санаторій «Полтава-Крим» № 43-л за порушення трудової дисципліни до ОСОБА_1 було застосовано догану (а.с. 5).

Виходячи з того, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності мотивований неналежним виконанням службових обов'язків, проте не містить посилання на конкретні обов'язки, які не були виконані неналежно (чи принаймні на відповідні пункти посадової інструкції), суд позбавлений можливості досліджувати його обґрунтованість, а відтак і законність, виходячи лише з тверджень представника позивача про те, що ОСОБА_1 догана була оголошена за неналежне виконання підпунктів 1.2, 2.6, 2.9, 11, пункту 3 посадової інструкції супервайзера; доказів цій обставини представником відповідача надано не було, а згідно з частиною 4 статті 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких обставин оспорюваний наказ не може вважатися обґрунтованим і тому підлягає скасуванню.

Крім того, суд погоджується із твердженням позивача про те, що дата наказу про оголошення догани - 4 березня 2013 року не відповідає даті порушень, що ставляться у провину позивачу (а.с. 46, 65), і які мали місце 26 червня 2013 року.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже, виходячи з того, що на час розгляду справи відповідачем в установленому законом порядку (шляхом видання передбаченого частиною 4 статті 149 КЗпП України наказу) до наказу про оголошення догани зміни внесені не були, суд виходить з того, що його датою є 4 березня 2013 року, незважаючи на наявність пояснювальної записки інспектора відділу кадрів (а.с. 56), а тому в силу положень частин 1, 2 статті 148 КЗпП України він не може вважатися законним і підлягає скасуванню.

Суд також погоджується із твердженням позовної заяви про те, що ОСОБА_1 як супервайзеру ПРАТ «Клінічний санаторій «Полтава-Крим» для контролю чистоти не ввірялося приміщень того зрубу, за неналежне забезпечення чистоти в якому її було притягнено до дисциплінарної відповідальності. Сторонами визнається, а тому є встановленим судом на підставі частини 1 статті 61 ЦПК України фактом, що підставою для оголошення позивачу догани, є неналежне забезпечення прибирання зрубу, який не входить до номерного фонду ПРАТ «Клінічний санаторій «Полтава-Крим», а використовується для тимчасового проживання засновників санаторію, власників, членів їх сімей тощо (а.с. 36, 37); при цьому на території санаторію є зруб, який використовується для заселення клієнтами (пацієнтами) санаторію (а.с. 38), і який був ввірений для контролю за чистотою позивачу шляхом надання їй доступу до ключів від цього приміщення.

При цьому до посадових обов'язків позивача входив контроль чистоти в гостьових кімнатах та громадських приміщеннях (підпункт 1.1 пункту 3 посадової інструкції), проведення обходу жилих та службових приміщень, що входять до зони відповідальності підрозділу (підпункт 1.1 пункту 3), проведення і контроль таких заходів як генеральне прибирання, поточне прибирання, прибирання за виїздом, додаткові ремонтні та оздоблювальні роботи в зазначених приміщеннях (підпункт 1.2 пункту 3).

Отже, невиконання обов'язку з прибирання в будівлі, належність якого до названих в наведених пунктах посадової інструкції приміщень не була доведена представником відповідача в судовому засіданні, не може бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Суд критично ставить до твердження представника відповідача в судовому засіданні, що під формулюванням «в зазначених приміщеннях» слід розуміти «ті приміщення, на які вказує начальник служби (департаменту) готельного господарства»; таке твердження суперечить тексту посадової інструкції.

Наведені обставини свідчать про незаконність оспорюваного наказу генерального директора ПРАТ «Клінічний санаторій «Полтава-Крим» від 4 березня 2013 року № 43-л, а відтак і про наявність підстав для його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи те, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є незаконним, а також те, що наказ містить вимогу оголосити про дисциплінарне стягнення на виробничій нараді усіх працівників санаторію, суд вважає за можливе та необхідне стягнути з ПРАТ «Клінічний санаторій «Полтава-Крим» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., частково задовольнивши таким чином позов про відшкодування моральної шкоди. При цьому позов в частині оголошення про скасування наказу на виробничих зборах не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не було доведено, що саме таким чином був оголошений наказ про притягнення її до відповідальності, тобто внаслідок недоведеності фактичного доведення до виконання пункту 4 оспорюваного наказу. Суд також відхиляє твердження позивача про те, що незаконне оголошення їх догани негативно вплинуло на її здоров'я за недоведеністю цієї обставини; наданий на підтвердження негативного впливу наказу на здоров'я позивача лист тимчасової непрацездатності містить діагнози (первинний - гострий трахеїт та остаточний - гострий бронхіт), причинно-наслідковий зв'язок яких із порушенням трудових прав позивача суду доведено не було.

Положенням частини 3 статті 88 ЦПК України визначено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Виходячи з того, що позов підлягає задоволенню частково в частині майнових вимог - на суму 1 000 грн., і частково в частині немайнових вимог (задоволений позов про скасування оспорюваного наказу та відмовлено у позові щодо оголошення про скасування наказу на виробничих зборах), то з відповідача в дохід держави підлягає стягнення судовий збір в розмірі 344,10 грн. - 114,70 грн. за задоволену вимогу немайнового характеру та 229,40 грн. за задоволену вимогу майнового характеру.

Враховуючи наведене, на підставі статей 147, 148, 149 2371 Кодексу законів про працю України, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, частиною 3 статті 88, статтями 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Клінічний санаторій «Полтава-Крим» про скасування наказу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Скасувати наказ генерального директора Приватного акціонерного товариства «Клінічний санаторій «Полтава - Крим» від 4 березня 2013 року № 43-л про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Клінічний санаторій «Полтава - Крим» (вул. Морська, 8, м. Саки, АР Крим, код ЄДРПОУ 05532345) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Клінічний санаторій «Полтава - Крим» (вул. Морська, 8, м. Саки, АР Крим, код ЄДРПОУ 05532345) в дохід держави судовий збір в розмірі 344 (триста сорок чотири) грн. 10 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання через Сакський міськрайонний суд АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Власенко А. П.