Рішення

від 10.10.2013 по справі 565/1107/13-ц

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 565/1107/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 з участю: позивачаОСОБА_3 представника позивача

відповідача

представника співвідповідача ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_7 освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, Кузнецовської загальноосвітньої школи №2, ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом у своїх інтересах та в інтересах своєї малолітньої дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, до відповідачів ОСОБА_7 освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4552,36 грн., завданої внаслідок ушкодження здоров’я її малолітньої дочки, моральної шкоди в розмірі 5000 грн., заподіяної малолітній дочці позивача та моральної шкоди в розмірі 3000 грн., заподіяної позивачу внаслідок ушкодження здоров’я її малолітньої дочки. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 11.03.13 приблизно о 13.10 год. в приміщенні кабінету №305 ЗОШ №2 м.Кузнецовська на уроці іноземної мови ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, умисно з метою покепкувати над малолітньою ОСОБА_9, непомітно для неї відсунув стілець, на який вона мала сісти, внаслідок чого остання впала та отримала тілесні ушкодження.

Ухвалою від 17.07.2013 року Кузнецовську загальноосвітню школу №2 (далі - ЗОШ) залучено до участі в розгляді справи в якості співвідповідача. За заявою позивача про відмову від позовних вимог, пред’явлених до ОСОБА_7 освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, ухвалою суду від 15.08.2013 року закрито провадження в справі в частині позовних вимог до ОСОБА_7 освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради.

В судовому засіданні позивач та її представник просили позовні вимоги задоволити з підстав, наведених в позові.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала та пояснила, що виховує сина ОСОБА_10 одна, батька у сина немає. В березні 2013 року її син ОСОБА_10, який навчається у ЗОШ разом з ОСОБА_9, під час перебування в школі прибрав стілець, в результаті чого ОСОБА_9 впала. Факт отримання ОСОБА_9 тілесних ушкоджень визнала, завдання позивачу та її дочці моральної та матеріальної шкоди вважає недоведеним.

Представник співвідповідача в судовому засіданні просила у позові відмовити та пояснила, що дійсно учень 7-Б класу ЗОШ ОСОБА_10 на уроці англійської мови 11 березня 2013 року прибрав стілець у учениці того ж класу ОСОБА_9, в результаті чого остання впала та лікувалась. Тривалість перебування ОСОБА_9 на амбулаторному лікуванні вважає недоведеним, оскільки згідно із класним журналом ОСОБА_9 з 08 квітня була на уроках в школі. Заялений розмір матеріальної та моральної шкоди вважає недоведеним. Крім того пояснила, що за дії дітей мають відповідати батьки, а не навчальний заклад.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11, яка працює вчителем англійської мови в ЗОШ, дала наступні показання. 11 березня 2013 року приблизно о 13 годині напочатку уроку англійської мови в 7-б класі всі діти встали, вітаючись з вчителем. ОСОБА_9 стояла біля першої парти, а ОСОБА_10 за ОСОБА_9 біля другої парти. Потім вона побачила, що ОСОБА_9 сідаючи на стілець впала і лежить на підлозі. Вона відправила ОСОБА_9 в медичний пункт школи, потім дізналась, що ОСОБА_9 перебуває в лікарні. Вона ніяк не могла запобігти отриманню ОСОБА_9 травми та не могла попередити протиправні дії ОСОБА_10.

Суд заслухавши пояснення учасників процесу та показання свідка, в результаті повного, всебічного та обВ»єктивного дослідження доказів, керуючись законом, прийшов до наступного висновку.

ЗОШ ( повна назва - Кузнецовська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Кузнецовської міської ради Рівненської області) перебуває у комунальній власності, є юридичною особою, має затверджений власником статут, включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно свідоцтва про народження матір'ю ОСОБА_9 є ОСОБА_12. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_12 змінила прізвище на ОСОБА_3. Отже позивач ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. Згідно свідоцтва про одруження після реєстрації шлюбу з ОСОБА_13 20.09.2002 року відповідач ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_13. Згідно свідоцтва про народження матір»ю ОСОБА_10, який народився 25 травня 1999 року, є ОСОБА_8.

У відповідності із довідкою №38 від 14.05.2013 року ОСОБА_9 станом на 11.03.2013 року навчалась в 7-б класі ЗОШ (а.с.10). Згідно листка непрацездатності від 15.03.2013 року ОСОБА_9 поставлений діагноз - забій потилиці ШВХ. Дисторзія м'язів шиї (а.с.12). Висновком судово-медичної експертизи №157, складеним судово-медичним експертом ОСОБА_14 по медичним документам неповнолітньої ОСОБА_9 встановлено, що тілесні ушкодження ОСОБА_9 виникли від дії тупого предмету та могли утворитися при обставинах та в термін вказаний в постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (а.с.14-15). Постановою слідчого СВ Кузнецовського МВ (з обслуговування м.Кузнецовська та Володимирецького району) УМВС України в Рівненській області ОСОБА_15 від 23 травня 2013 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом спричинення малолітнім ОСОБА_10 11.03.2013 року малолітній ОСОБА_9 під час перебування в ЗОШ легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров"я, за відсутністю в діях малолітнього ОСОБА_10 складу злочину (відсутність умислу на завдання тілесних ушкоджень), передбаченого ч.2 ст.125 КК України (а.с.18). Відповідач ОСОБА_5 визнала, що її малолітній син ОСОБА_10 11.03.13 під час перебування на уроці в ЗОШ прибрав стілець, в результаті чого ОСОБА_9 впала та зазнала травми. Станом на 11.03.2013 року ОСОБА_10, який народився 25 травня 1999 року, не виповнилось 14 років.

Статею 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Згідно із ч.1 ст.1195 ЦК фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана, зокрема, відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У відповідності із ч.1 ст.31 ЦК малолітньою особою є фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 і ч.3 ст. 1178 ЦК шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Згідно п.3.4 розділу 2 посадової інструкції вчителя Кузнецовської ОСОБА_16 ступенів №2 вчитель виконує такі посадові обов’язки: виконує правила і дотримується норм охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, забезпечує охорону життя і здоров’я учнів під час навчального процесу. У відповідності із п.1.6, 1.9 розділу 1, п.3.8 розділу 3 статуту Кузнецовської ОСОБА_16 ступенів №2 головним завданням школи є виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів. Школа несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за безпечні умови освітньої діяльності. Педагогічні працівники зобов’язані сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей дітей, а також збереженню їх здоров’я, здійснювати пропаганду здорового способу життя; дотримуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів, захищати учнів від будь-яких форм фізичного або психічного насильства.

Отже шкода здоров"ю ОСОБА_9, була завдана малолітнім ОСОБА_10 під час його перебування під наглядом навчального закладу - ЗОШ, має бути відшкодована цим навчальним закладом, оскільки працівники цього закладу неналежним чином виконували покладені на них обов’язки щодо нагляду за поведінкою малолітнього ОСОБА_10 та не забезпечили збереження здоров"я учениці ІНФОРМАЦІЯ_4, під час перебування вказаних учнів в ЗОШ 11.03.13 на уроці англійської мови приблизно о 13 годині. В результаті чого здоров"ю ОСОБА_9 завдано шкоди.

Зазначена шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення відповідача від здійснення виховання та нагляду за малолітнім ОСОБА_10. Оскільки відповідач ОСОБА_5 не притягувалась до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітнього ОСОБА_10. Під час завдання шкоди здоров»ю ОСОБА_9 малолітній ОСОБА_10 перебував в ЗОШ. Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала.

Таким чином суд вважає, що відповідач довела, що її малолітній син ОСОБА_10 завдав шкоди здоров»ю ОСОБА_9 не з вини матері. Отже немає, передбачених ч.4 ст.1178 ЦК, підстав для покладення обов»язку відшкодувати шкоду, що завдана 11.03.2013 року здоров"ю ОСОБА_9 на відповідача, як в частці, так солідарно із співвідповідачем ЗОШ.

Самі по собі копії касових чеків про придбання ліків не є підтвердженням матеріальних витрат, що понесені позивачем через необхідність лікування в період з 11.03.2013 року по 15.03.2013 року від наслідків травми, завданої малолітній дочці позивача неправомірними діями особи під час перебування під наглядом співвідповідача. Оскільки проведення курсу лікування ОСОБА_9 саме придбаними за кошти позивача ліками не підтверджується медичними документами, що додані до позову. Згідно поданого під час судового засідання представником позивача листа №1098 від 16.09.2013 року за підписом т.в.о. начальника ДЗ В«СМСЧ №3 МОЗ УкраїниВ» ОСОБА_17 на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 11.03.2013 року по 15.03.2013 року перебувала ОСОБА_18. Тобто належних доказів на підтвердження придбання позивачем лікарських засобів, необхідних для лікування від наслідків завданих малолітнім ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, за власні кошти позивач не надав. За таких обставин, у задоволенні позову в частині стягнення із співвідповідача на користь позивача 4552 гривні 36 копійок матеріальної шкоди слід відмовити, у звВ»язку з необґрунтованістю.

Згідно із ст. 23 та ч. 1 ч.1167, ч.1 ст.1168 ЦК та розВ»ясненнями, що наведені у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 В«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкодиВ» , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, зокрема ступеня вини заподіювача шкоди та його матеріального становища. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Вина малотінього ОСОБА_10 в заподіянні дочці позивача ОСОБА_9 11.03.2013 року легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров»я потерпілої, доведена повністю. В результаті отриманих тілесних ушкоджень малолітня ОСОБА_9 проходила курс стаціонарного лікування з 11.03.2013 року по 15.03.2013 року. Внаслідок протиправних дій малолітньої особи, яка перебувала під наглядом навчального закладу, малолітня ОСОБА_9 зазнала фізичного болю, душевних страждань внаслідок ушкодження здоровВ»я, на деякий час вона втратила психологічну рівновагу і спокій, через отримані тілесні ушкодження та необхідність лікування від наслідків травми, також в результаті отриманих тілесних ушкоджень була змушена змінити звичайний спосіб життя - перебуваючи на стаціонарному та амбулаторному лікуванні з 11.03.2013 року по 22.03.2013 року, відмовитись від звичних занять (навчання, читання, активний відпочинок). Враховано також нетривалий період моральних страждань. Крім того, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховано розмір встановленого чинним законодавством України прожиткового мінімуму.

Отже позовні вимоги про стягнення із співвідповідача моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. З метою відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоровВ»я малолітньої дочки позивача, слід стягнути з співвідповідача моральну шкоду в розмірі 3500 гривень.

В свою чергу доказів того, що позивачу також була заподіяна моральна шкода неправомірними діями ОСОБА_10 під час судового розгляду не здобуто. Отже слід відмовити повністю у задоволенні вимог в частині стягнення із співвідповідача моральної шкоди в розмірі 3000 гривень, у зв’язку з їх безпідставністю.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" за подання позову про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до розміру задоволених вимог, згідно із ч.3 ст.88 ЦПК. Витрати позивача по сплаті судового збору з позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої їй особисто, в розмірі 229 гривень 40 копійок компенсації не підлягають, оскільки у задоволенні позову в цій частині вимог відмовлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11,23,1166, 1167, 1168, 1178, 1195 ЦК України, ст.ст . 60, 88, 212- 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Кузнецовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Кузнецовської міської ради Рівненської області (Рівненська область, м.Кузнецовськ, мікрорайон Будівельників,56, ідентифікаційний код 33451143) на користь ОСОБА_3 3500 (три тисячі п»ятсот) гривень моральної шкоди, що завдана ушкодженням здоров»я малолітньої ОСОБА_9.

Стягнути з Кузнецовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Кузнецовської міської ради Рівненської області (Рівненська область, м.Кузнецовськ, мікрорайон Будівельників,56, ідентифікаційний код 33451143) в дохід держави 229 гривень 40 копійок судового збору.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Кузнецовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Кузнецовської міської ради Рівненської області та ОСОБА_5 про солідарне стягнення матеріальної шкоди в розмірі 4552 гривні 36 копійок та 3000 гривень моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий

Повний текст рішення підписаний головуючим суддею 15.10.2013 року