Постанова

від 07.10.2013 по справі 801/8891/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2013 р. 11:41 Справа №801/8891/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів - головуючої судді Трещової О.Р., суддів Кононової Ю.С., Дудіна С.О.. при секретарі Габовій Н.Г., за участю

представника позивача - Гороховій А.К.;

представника відповідача - Ільіної М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариствао з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України стосовно неприйняття як податкового звіту декларації ТОВ «Ника-опт» з податку на додану вартість за липень 2013 року; зобов'язання Міністерства доходів і зборів України прийняти податкову декларацію ТОВ «Ника-опт» за липень 2013 року з податку на додану вартість; зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим прийняти податкову декларацію ТОВ «Ника-опт» за липень 2013 року з податку на додану вартість; зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим відобразити показники декларації ТОВ «Ника-опт» за липень 2013 року з податку на додану вартість в картці особового рахунку.

Адміністративний позов мотивований тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» була надана в електронному вигляді податкова декларація з ПДВ за липень 2013 року з додатками до ДПІ в м. Сімферополі ГУ Міндоходів .

Позивач зазначає, що декларація за липень 2013 року була надана своєчасно, у термін, передбачений п.49.18.1 ст.49 Податкового кодексу України та була заповнена з урахуванням вимог ст.48 Податкового кодексу України.

Але згідно квитанції №1 Міндоходів і зборів України відмовлено в прийнятті декларації, оскільки позивач не являється платником податку на додану вартість.

Позивач підкреслює, що дії відповідачів не відповідають вимогам діючого законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2013 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, зазначивши, що він є платником податку на додану вартість, а тому відповідачі були зобов'язані прийняти декларацію.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала та пояснила, що декларація не була прийнята, так як відповідач не являється платником податку на додану вартість.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів в АР Крим, Міністерство доходів і зборів України у відносинах з ТОВ «Ника-опт» , під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку, визнаються суб'єктами господарювання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» 21.09.2006 року зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 439593, Довідкою ГУ статистики в АРК № 05.3-6-06/1398.

Згідно Довідки ДПІ у м. Сімферополі про взяття на облік платника податків від 27.09.2006 року № 4007/29-0 ТОВ «Ника-опт» зареєстровано платником ПДВ.

Судом встановлено, що 14.07.2011 року між ДПІ в м. Сімферополі та ТОВ «Ника-опт» укладений договір про визнання електронних документів, згідно якого орган податкової служби визнає податкові документи (податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису.

Судом встановлено, що 19.08.2013 року ТОВ «Ника-опт» на адресу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі електронною поштою направлено декларацію з ПДВ із розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) за липень 2013 року, підтвердженням чого є електронна квитанція № 1 від 19.08.2013 року.

Квитанцією №1 від 19.08.2013 року Міндоходів і зборів України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за липень 2013 року в зв'язку з тим, що позивач не значиться в Реєстрі платників ПДВ.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено Податковим кодексом України.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228 (надалі - Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість №1492).

Згідно з п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 р., затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

Надана позивачем декларація із ПДВ за липень 2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи, не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм законодавства.

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п. 49.1. ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків, ТОВ «Ника-опт» перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі з 27.09.2006 року за № 5183.

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п.4 Розділу ІІІ Порядку № 1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що договір №8115 від 14.07.2011 року про визнання електронних документів позивачем було підписано із ДПІ в м. Сімферополі.

Квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді (Наказ Державної податкової служби України, від 14 червня 2012 року № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України»).

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011.

Згідно з Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за № 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно п.7.5 ст.7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Міндоходів і зборів України доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації за липень 2013 року 19.08.2013 року.

Повноваження податкового органу, що дозволяють відмовити в прийнятті податкової декларації встановлені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, який набрав чинності на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до п.22 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що повідомляється платник у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.

Згідно з п.23 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Центральним органом виконавчої влади є Державна податкова служба України (ст.4 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні").

Крім того, згідно п.2.4. розділ II Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

- організацію реєстрації платників ПДВ;

- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;

- оприлюднення даних з Реєстру.

Таким чином, до обов'язків Міндоходів і зборів України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ м. Сімферополя безпосередньо прийом декларацій.

Отже, до повноважень Міндоходів і зборів України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Судом встановлено, що відмову в прийнятті податкової декларації ТОВ «Ника-опт» з ПДВ за липень 2013 року, було направлено саме від Міндоходів і зборів України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень Міндоходів і зборів України, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною відмови Міндоходів і зборів України в прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» з податку на додану вартість за липень 2013 року.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позову в іншій частині, суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з матеріалів справи, неприйняття відповідачами наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року викликано тим, що позивач не перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим як платник податку на додану вартість.

Однак, наявними в матеріалах справи документами спростовуються доводи відповідачів.

Так, згідно рішення № 32/15-2 від 28.01.2013 року анульовано реєстрацію ТОВ «Ника-опт» як платника податку на додану вартість.

Не погодившись з рішенням ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим за його скасуванням.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013 року по справі № 801/1396/13-а вжито заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення № 32/15-2 від 28.01.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Ника-опт».

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013 року по справі № 801/1396/13-а визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-опт», оформлене рішенням № 32/15-2 від 28.01.2013 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013 року по справі № 801/1396/13-а залишена без змін, у зв'язку з чим вона набрала чинності.

Відповідно до п. 5.6.1 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1394, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ТОВ «Ника-опт», набрало законної сили 30.05.2013 року.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, як про те вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року № 1172/11/13-10.

Таким чином, правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за липень 2013 року у Міндоходів і зборів України були відсутні.

При цьому суд зазначає, що вірним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є звернення з позовними вимогами про визнання протиправною відмови податкового органу від прийняття як податкового звіту поданої декларації через наступне.

Відповідно до п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою таких рішень або дій є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника податків штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом оскарження в рамках адміністративного судочинства.

При цьому, відповідачем, у разі оскарження до суду відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації є орган державної податкової служби, що надіслав відповідне повідомлення.

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання протиправною відмови Державної податкової служби України прийняти як податковий звіт декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Ника-опт» за липень 2013 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 р. № 1503/12/13-12.

Крім того, у вказаному листі суд касаційної інстанції зауважив, що вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Суди повинні розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови. У зв'язку з цим у суду немає підстав для відмови в позові платникові податку або відмови у відкритті провадження (закриття провадження) в разі, якщо таким платником було інакше сформульовано позовні вимоги, предметом яких є протиправність відмови у прийнятті податкової декларації.

За таких обставин, вимогу про зобов'язання Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим прийняти податкову декларацію ТОВ «Ника-опт» з податку на додану вартість за липень 2013 року суд розцінює як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

У той же час позовні вимоги про зобов'язання Міндоходів і зборів України прийняти податкову декларацію є необґрунтованими та не підлягають задоволенню оскільки до компетенції цього органу не належить прийняття декларацій.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі -Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123, яка діє на час вирішення спору по суті, встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Позивач відобразив показники діяльності в податковій звітності - в декларації з ПДВ за липень 2013 року.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачами правомірності своїх дій суду не доведено, відтак обґрунтованості позовних вимог в цій частині відповідачами не спростовано.

Виходячи з встановлених судом обставин та зазначених норм законодавства, суд вважає, що належним способом захисту права позивача, у даному випадку, є визнання протиправною відмову Міністерство доходів і зборів України в прийнятті як податкового звіту декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» з податку на додану вартість за липень 2013 року, визнання податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Ника-опт» за липень 2013 року такою, що подана в день її фактичного отримання органом державної податкової служби - 19.08.2013 р. та зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим відобразити показники декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року ТОВ «Ника-опт» в картці особового рахунку податку на додану вартість датою її фактичного отримання органом державної податкової служби - 19.08.2013 р.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, з метою забезпечення повного, правильного і своєчасного виконання судового рішення, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та зобов'язати відповідача - ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим, надати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 34,41 грн.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судовий збір підлягає стягненню із Державного бюджету України шляхом його безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

У судовому засіданні, що відбулося 07.10.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 11.10.2013 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Міністерство доходів і зборів України в прийнятті як податкового звіту декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» з податку на додану вартість за липень 2013 року.

3. Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» за липень 2013 року такою, що подана в день її фактичного отримання органом державної податкової служби - 19.08.2013 р.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим відобразити показники декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» (95053, м. Сімферополь, вул. Київська, Б.5, ідентифікаційний код 34582394) в картці особового рахунку податку на додану вартість датою її фактичного отримання органом державної податкової служби - 19.08.2013 р.

5. В інший частині позову -відмовити.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» (ЄДРПОУ 34582394 ) 34,41 гривень судового збору шляхом безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

7. Зобов'язати відповідача - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9, ідентифікаційний код 38756639), подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Трещова О.Р.

Суддя Кононова Ю. С.

Суддя Дудін С.О.