Постанова

від 26.09.2013 по справі 801/8889/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2013 р. (о 10:25) Справа №801/8889/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Кірєєва Д.В., суддів Шкляр Т.О., Суворової С.В., за участю секретаря судового засідання Цатурян С.О., представників сторін

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1 - Ільїна М.В., посвідчення НОМЕР_1, довіреність № 33/10 від 22.08.2013;

від відповідача 2 - Терещенко І.С., посвідчення НОМЕР_2, довіреність № 99-99-10-17-01/5 від 10.07.2013;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим, Міністерства доходів і зборів України,

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Данкан» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - відповідач 1), Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач 2) про визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття як податкової звітності декларації ТОВ «Данкан» за липень 2013 р. з ПДВ; зобов'язання Міністерство доходів і зборів України прийняти податкову декларацію ТОВ «Данкан» за липень 2013 року з ПДВ, зобов'язання Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим прийняти податкову декларацію за липень 2013 року з ПДВ, зобов'язання Державну податкову службу у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим відобразити показники декларації ТОВ «Данкан» за липень 2013 р. з ПДВ у картці особового рахунку з ПДВ; встановити судовий контроль за виконанням судового рішення органами Міністерства доходів і зборів України та ДПІ в м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

У судове засідання 26.09.2013 року представник позивача не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 26.09.2013 року проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 26.09.2013 року проти задоволення позову заперечував.

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази повідомлення сторін про час та місце судового засідання належним чином, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників відповідачів, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Данкан» 17.08.2007 року зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 633110, довідкою з ЄДРПОУ АА № 05.3-6-06/1271 (а.с. 30-33).

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200093236 ТОВ «Данкан» з 24.01.2008 зареєстровано платником ПДВ (а.с. 28).

Судом встановлено, що 19.08.2013 ТОВ «Данкан» на адресу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим електронною поштою направлено декларацію з ПДВ із Довідкою про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2), розрахунком суми бюджетного відшкодування (додаток 3), розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстром виданих та отриманих податкових накладних за липень 2013 року, підтвердженням чого є електронна квитанція № 1 від 20.08.2013 (а.с. 7-14).

Квитанцією №1 від 19.08.2013 ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації з ПДВ за липень 2013 року з додатками в зв'язку з тим, що позивач у липні 2013 року не був платником ПДВ, дата анулювання свідоцтва платника ПДВ 17.01.2013 (а.с. 15-19).

Не погодившись з зазначеними діями Державної податкової служби України, позивач звернувся до суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 48.1 ст. 48 податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Пунктом 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Надана позивачем декларація із ПДВ за липень 2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи, не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм податкового законодавства.

Відповідно до п. 49.1. ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків ТОВ «Данкан» перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим з 20.08.2007 (а.с. 34).

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України а умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за № 1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі -Порядок №1492).

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку №1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2011 між ДПІ в м. Сімферополі та ТОВ «Данкан» укладено договір про визнання електронних документів, згідно якого орган податкової служби визнає податкові документи (податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису (а.с. 20-21).

Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року N 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно п.7.5 ст.7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Таким чином, ДПС України доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації за липень 2013 року 19.08.2013 року.

Повноваження контролюючого органу, що дозволяють відмовити в прийнятті податкової декларації встановлені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, який набрав чинності на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до п.22 Порядку № 1492 заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що повідомляється платник у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.

Згідно з п.23 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 183.12 ст. 183 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Частиною 4 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 року № 141/2013, встановлено, що Міндоходів України відповідно до покладених на нього завдань зокрема забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків та єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.

Крім того, згідно п.2.4. розділу ІІ Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

- організацію реєстрації платників ПДВ;

- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;

- оприлюднення даних з Реєстру.

Таким чином, до обов'язків Міністерства доходів і зборів України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ у м. Сімферополя ГУ Міндоходів в АР Крим безпосередньо прийом декларацій.

Отже, до повноважень Міністерства доходів і зборів України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Судом встановлено, що відмову в прийнятті податкової декларації ТОВ «Данкан» з податку на додану вартість за липень 2013 року було направлено саме від ДПС України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень ДПС України, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

Крім того, суд зважає на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, неприйняття податковим органом наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року викликано тим, що позивач не перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим як платник податку на додану вартість.

Однак, наявними в матеріалах справи документами спростовуються доводи відповідачів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.01.2013 року по справі № 801/1129/13-а вжито заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 5/15-2 від 17.01.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Данкан» (а.с. 24).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 801/1129/13-а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.01.2013 у справі № 801/1129/13-а залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.01.2013 у справі № 801/1129/13-а залишено без змін (а.с. 22-23).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013 року по справі № 801/1129/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан» від 17.01.2013 р. № 5/15-2 (а.с. 25-27).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013 року по справі № 801/1129/13-а залишено без змін, у зв'язку з чим вона набрала чинності.

Відповідно до п. 5.6.1. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 N 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки або є заступником керівника.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Данкан», набрало законної сили 24.09.2013 року.

Суд зауважує, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

А отже, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Зазначена позиція викладена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року № 1172/11/13-10.

Таким чином, правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за липень 2013 року у Міністерства доходів і зборів України були відсутні.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року N 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123 (далі - інструкція № 276) оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Позивач відобразив показники діяльності в податковій звітності - в декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Крім того, суд зауважує, що обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Відповідачем у разі оскарження до суду відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації є орган державної податкової служби, що надіслав відповідне повідомлення.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Зазначена правова позиція викладена у інформаційному листі ВАСУ №1503/12/13-12 від 15.06.2012.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає відмову ДПС України в прийнятті податкової декларації ТОВ «Данкан» з податку на додану вартість за липень 2013 року такою, що вчинена з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, отже є протиправною.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі №1503/12/13-12 від 15.06.2012, вимогу про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Отже належним способом захисту порушеного права позивача в цій частині позовних вимог є визнання протиправною відмову Державної податкової служби України в прийнятті декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан» за липень 2013 року, поданої 19.08.2013 року.

Водночас суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про зобов'язання Міністерство доходів і зборів України прийняти податкову декларацію ТОВ «Данкан» за липень 2013 р. з податку на додану вартість, оскільки до повноважень Міністерства доходів і зборів України нормами податкового законодавства не віднесено вирішення питання щодо прийняття або відмову у прийнятті податкової звітності платника податку на додану вартість.

Відтак, в цій частині адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи та норми податкового законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, для забезпечення відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 11 КАС України вийти за межи позовних вимог та в резолютивній частині постанови зазначити, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2013 року вважається такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Данкан» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів АР Крим - 19.08.2013 року.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У судовому засіданні 26.09.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 01.10.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України в неприйнятті декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан» за липень 2013 року, поданої 19.08.2013 року.

3. Податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року вважати такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Данкан» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК - 19.08.2013 року.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК відобразити в картці особового рахунку з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" показники, зазначені в декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, поданої 19.08.2013 року.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан» (ЄДРПОУ 35338012) 34,41 гривень судового збору шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідачів.

6. В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя підпис Кірєєв Д.В.

Суддя підпис Шкляр Т.О.

Суддя підпис Суворова С.В.