Постанова

від 07.10.2013 по справі 813/5985/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року № 813/5985/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гуменюк В.М.,

за участю представника позивача Кожан О.Р., представника відповідача Бурмакіної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області до Львівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №45 з поглибленим вивченням англійської мови про стягнення 1 531,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (далі-ДПІ) звернулася з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Львівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №45 з поглибленим вивченням англійської мови (далі-Школа), просить стягнути до бюджету кошти в розмірі 1531,00грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не погашено заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, яка підтверджується актом перевірки, корінцем податкового повідомлення-рішення та корінцем податкової вимоги, скерованими відповідачу у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити та зазначив, що предметом позовних вимог є узгоджене податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом. Оскільки згідно інформації ПАТ «Львівгаз» Школа у 2008-2010 роках використовувала газову плиту для задоволення своїх потреб при експлуатації якої використовується природній газ, та при згоранні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини, кількість яких є складовою формули обчислення збору за забруднення, а тому вона повинна була подавати до податкового органу податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища, проте такий не подавала за відповідні податкові періоди: починаючи за дев'ять місяців 2008 року та по 2010 рік включно.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та додаткових поясненнях та зазначив, що відповідно до п.14.1.57 Податкового кодексу України екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігається їх виробниками. Положеннями інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору з забруднення навколишнього природного середовища» зазначено, що під викидами забруднюючих речовин маються на увазі викиди, що здійснюються в атмосферне повітря стаціонарними і пересувними джерелами забруднення. Враховуючи те, що забруднюючі речовини утворюються тільки внаслідок експлуатації стаціонарних та пересувних джерел забруднення, а тому платниками збору є тільки ті особи, що здійснюють експлуатацію джерел забруднення. На балансі школи не знаходяться транспортні засоби чи котельні. Оскільки газова плита це газовий прилад, що використовується споживачем з метою задоволення своїх потреб у природному газі, та не підпадає під поняття стаціонарного джерела забруднення. Тому відповідач не є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні в задоволенні клопотання відповідача щодо застосування строків звернення до адміністративного суду відмовлено з врахуванням вимог п.102.4 ПК України та тієї обставини, що 1095 денний термін визначений законодавцем на стягнення з дня виникнення податкового боргу не сплив.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Львівська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №45 з поглибленим вивченням англійської мови взята на податковий облік в органах ДПС як платник податків і зборів.

Згідно п. 41.1 та п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України не сплачено до бюджету заборгованість, яка виникла у зв'язку із несплатою штрафних санкції, нарахованих ДПІ за неподання податкового розрахунку зі збору за забруднення навколишнього природного середовища: за дев'ять місяців 2008 року, 2008 рік, І квартал 2009 року, І півріччя 2009 року, дев'ять місяців 2009 року, 2009 рік, І квартал 2010 року, І півріччя 2010 року, дев'ять місяців 2010 року, 2010 рік, про що ДПІ складено акт №2684/15-3/20834322 від 20.10.2011 року про результати камеральної перевірки податкової звітності, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0002241540 від 07.11.2011 року, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем «інші збори за забруднення навколишнього природного середовища» в сумі 1 531,00 грн., яке надіслане платнику у встановленому законом порядку та ним не оскаржено.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.

Як вбачається з припису норми ст. 14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.14.1.175. ст.14 вищезазначеного Кодексу вбачається, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень учасників процесу, сума непогашеного податкового боргу Школою становить 1 531,00грн., є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена.

Згідно п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою Школою грошових зобов'язань ДПІ винесено податкову вимогу №2639 від 22.11.2011р., яку скеровану відповідачу у встановленому законом порядку та відповідачем не оскаржено.

Відповідно до п.2.1 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої спільним наказом Мінохорони навколишнього середовища тп ДПА №162/379 від 19.07.1999р., яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) підприємницької діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські(представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що для приготування їжі школярам Школою використовується газова плита.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи листа Заступника Голови ДПА у Львівській області №7160/7/15-421/80 від 17.03.2011 року та додатку до нього, інформаційного листа ПАТ «Львівгаз» від 14.12.2011р. №03-11942, Львівська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №45 з поглибленим вивченням англійської мови була споживачем природного газу у 2008-2010 роках.

Згідно п.2 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999р. №2246, газові прилади і пристрої - плити, котли, водонагрівачі, регулятори тиску та інше обладнання, що використовується споживачем з метою задоволення своїх побутових потреб у природному газі.

Враховуючи вищезазначені обставини та той факт, що для роботи газової плити, як газового приладу використовується природний газ, при згоранні якого здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферу, суд прийшов до переконання, що відповідач у 2008-2010 роках зобов'язаний був подавати розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища та його сплачувати.

Відповідно п. 95.1, п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.18. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки відповідач в порушення вимог чинного законодавства не подавав розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища, не погасив визначене ДПІ грошове зобов'язання за платежем «інші збори за забруднення навколишнього природного середовища», а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача підставні, підтвердженні матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору не належить стягувати з відповідача, оскільки позивачем не понесені.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративні судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках Львівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №45 з поглибленим вивченням англійської мови (ЄДРПОУ 20834322, м. Львів, вул. Наукова, 25, 79060) в дохід Державного бюджету України податкову заборгованість в сумі 1 531,00грн (одна тисяча п'ятсот тридцять одна гривня).

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений 14.10.2013 року.

Суддя Шинкар Т.І.