Ухвала

від 09.10.2013 по справі 801/2105/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2105/13-а

09.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддів Кушнова А.О. ) від 21.05.13 у справі № 801/2105/13-а

за позовом Кримського республіканського підприємства м. Сімферополя в особі Феодосійської філії "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (вул. Земська, буд.8,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (Кримська, 82-В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.13 позовні вимоги Кримського республіканського підприємства м. Сімферополя в особі Феодосійської філії "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим № 0001291502/0 від 30.08.2010р., №0001291502/1 від 29.09.2010р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (ЄДРПОУ 20671506) в особі Феодосійської філії Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (ЄДРПОУ 38498940) судовий збір в розмірі 1 899,93грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 93 копійки) шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (ЄДРПОУ 37986006).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного розгляду справи була здійснена заміна позивача - Кримського республіканського підприємства м. Сімферополя в особі Феодосійської філії "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" на належного позивача - Кримське республіканське підприємство "Вода Криму".

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 16.08.2010 року посадовою особою ДПІ в м. Феодосії АРК була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" за період жовтень, листопад 2008р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 16.08.2010р. № 445/15-2/03348086 (том 1 а.с.9-11), яким виявлені порушення позивачем своєчасності сплати податку на додану вартість, а саме: за декларацією № 59320 від 20.11.2008р., позивачем самостійно розраховане податкове зобов'язання в розмірі 211702,00грн., термін сплати - 01.11.2008р. Погашення боргу відбувалось частково:

- платіжним дорученням № 1310 від 11.06.10р. на суму 20 000,00 грн., кількість прострочених днів - 557 (сума недоїмки - 211 702,00 грн.);

- платіжним дорученням № 1325 від 14.06.10р. на суму 60 000,00 грн., кількість прострочених днів - 560 (сума недоїмки - 205 853,26 грн.);

- платіжним дорученням № 1339 від 17.06.10р. на суму 5 000,00 грн., кількість прострочених днів - 563 (сума недоїмки - 187 426,88 грн.);

- платіжним дорученням № 1434 від 23.06.10р. на суму 10 000,00 грн., кількість прострочених днів - 569 (сума недоїмки - 182 823,81 грн.);

- платіжним дорученням № 1442 від 24.06.10р. на суму 10 000,00 грн., кількість прострочених днів - 570 (сума недоїмки - 173 619,44 грн.);

- платіжним дорученням № 1467 від 29.06.10р. на суму 5 000,00 грн., кількість прострочених днів - 575 (сума недоїмки - 164 418,64 грн.);

- платіжним дорученням № 1472 від 30.06.10р. на суму 23 000,00 грн., кількість прострочених днів - 576 (сума недоїмки - 159 820,03 грн.);

- платіжним дорученням № 1591 від 09.07.10р. на суму 20 000,00 грн., кількість прострочених днів - 585 (сума недоїмки - 138 670,60 грн.);

- платіжним дорученням № 1594 від 12.07.10р. на суму 16 000,00 грн., кількість прострочених днів - 588 (сума недоїмки - 120 256,50 грн.);

- платіжним дорученням № 1594 від 13.07.10р. на суму 10 000,00 грн., кількість прострочених днів - 589 (сума недоїмки - 105 536,80 грн.);

- платіжним дорученням № 1639 від 14.07.10р. на суму 15 000,00 грн., кількість прострочених днів - 590 (сума недоїмки - 96 342,81 грн.);

- платіжним дорученням № 1661 від 15.07.10р. на суму 9 972,00 грн., кількість прострочених днів - 591 (сума недоїмки - 82 557,30 грн.);

- платіжним дорученням № 1676 від 16.07.10р. на суму 20 000,00 грн., кількість прострочених днів - 592 (сума недоїмки - 73 398,16 грн.);

- платіжним дорученням № 1714 від 21.07.10р. на суму 25 000,00 грн., кількість прострочених днів - 597 (сума недоїмки - 55 035,76 грн.);

- платіжним дорученням № 1723 від 22.07.10р. на суму 30 000,00 грн., кількість прострочених днів - 598 (сума недоїмки - 32 101,16 грн.);

- платіжним дорученням № 1740 від 23.07.10р. на суму 30 000,00 грн., кількість прострочених днів - 599 (сума недоїмки - 4 607,52 грн.). (том 1 а.с.10)

Також за декларацією № 61571 від 15.12.2008р., позивачем самостійно розраховане податкове зобов'язання в розмірі 168 284,00грн., термін сплати 30.12.2008р. Погашення боргу відбувалось частково:

- платіжним дорученням № 1740 від 23.07.10р. на суму 30 000,00 грн., кількість прострочених днів - 570 (сума недоїмки - 168 284,00 грн.);

- платіжним дорученням № 1754 від 26.07.10р. на суму 17 000,00 грн., кількість прострочених днів - 560 (сума недоїмки - 145 431,48 грн.);

- платіжним дорученням № 1763 від 27.07.10р. на суму 30 000,00 грн., кількість прострочених днів - 574 (сума недоїмки - 129 889,13 грн.);

- платіжним дорученням № 1769 від 28.07.10р. на суму 30 000,00 грн., кількість прострочених днів - 575 (сума недоїмки - 102 476,75 грн.);

- платіжним дорученням № 1779 від 29.07.10р. на суму 17 000,00 грн., кількість прострочених днів - 576 (сума недоїмки - 75 102,80 грн.);

- платіжним дорученням № 1790 від 30.07.10р. на суму 19 000,00 грн., кількість прострочених днів - 577 (сума недоїмки - 59 607,64 грн.);

- платіжним дорученням № 1849 від 06.08.10р. на суму 30 000,00 грн., кількість прострочених днів - 584 (сума недоїмки - 42 301,23 грн.);

- платіжним дорученням № 1870 від 09.08.10р. на суму 20 000,00 грн., кількість прострочених днів - 587 (сума недоїмки - 14 853,80 грн.) (том 1 а.с.10-11).

В акті перевірки податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 -III.

На підставі акту перевірки від 16.08.2010р. № 445/15-2/03348086 Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001291502/0 від 30.08.2010р., яким позивачу нарахований штраф у розмірі 50 % від суми податкового боргу, що складає 189 993,00грн. (том 1 а.с.93).

Податкове повідомлення - рішення № 0001291502/0 від 30.08.2010р. було оскаржено позивачем до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим, яка у задоволенні скарги відмовила та направила податкове повідомлення - рішення №0001291502/1 від 29.09.2010р. на суму штрафних санкцій з ПДВ у розмірі 189 993,00грн. (а.с.96).

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Судова колегія зазначає, що при вирішенні цієї справи суд керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Основним законом, який регулював питання оподаткування, встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 -III зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2181).

Так, відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей пп. 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Як встановлено пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

За порушення зазначених норм законодавства передбачена відповідальність відповідно до пп. 17.1.1, п.п. 17.1.3, п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Положеннями ч. 3 та ч. 4 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-ХІІ від 25.06.1991р. зі змінами та доповненнями (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1251) визначено, що зобов'язання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняються у зв'язку зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Колегією суддів встановлено, що підставами для застосування до відповідача штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями - рішеннями стало порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

П. 17.3 ст. 17 вказаного Закону визначає, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з пунктом 6.1.7 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459, про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань складається податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. № 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758 (зі змінами та доповненнями).

Колегія суддів зазначає, що з форми податкового повідомлення за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (форма "Ш") слідує, що в основу такого повідомлення має бути покладено саме акт перевірки.

Разом з тим, відповідно до п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205 (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

П. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Як встановлено п. 11.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123, під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підставою для висновків про порушення позивачем граничних строків сплати податкових зобов'язань можуть бути виключно певні документи, а не дані автоматизованого ведення особового рахунку платника податку.

Як підтверджується матеріалами справи, позивачем у податковій декларації з ПДВ самостійно узгоджені податкові зобов'язання з ПДВ: за квітень 2010р. на суму 171 171,00 грн. (том 1 а.с. 68-69); за травень 2010р. на суму 133 049,00 грн. (том 1 а.с. 70-71); за червень 2010р. на суму 288 642,00грн. (том 1 а.с. 72-73).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено:

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2010 року в сумі 60 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1310 від 11.06.2010р. (а.с.16);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2010 року в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1325 від 14.06.2010р. (а.с.17);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2010 року в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1339 від 17.06.2010р. (а.с.18);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1434 від 23.06.2010р. (а.с.19);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1442 від 24.06.2010р. (а.с.20);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1467 від 29.06.2010р. (а.с.21);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 23 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1472 від 30.06.2010р. (а.с.22);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1591 від 09.07.2010р. (а.с.23);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1594 від 12.07.2010р. (а.с.24);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 16 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1594 від 12.07.2010р. (а.с.25);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1639 від 14.07.2010р. (а.с.26);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 9 972,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1661 від 15.07.2010р. (а.с.27);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1676 від 16.07.2010р. (а.с.28);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 25 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1714 від 21.07.2010р. (а.с.29);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 30 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1723 від 22.07.2010р. (а.с.30);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1740 від 23.07.2010р. (а.с.31);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 17 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1754 від 26.07.2010р. (а.с.32);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1763 від 27.07.2010р. (а.с.33);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1769 від 28.07.2010р. (а.с.34);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 17 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1779 від 29.07.2010р. (а.с.35);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 19 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1790 від 30.07.2010р. (а.с.36);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1849 від 06.08.2010р. (а.с.37);

- податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1870 від 09.08.2010р. (а.с.38);

Призначення платежів за переліченими платіжними дорученнями були: "ПДВ за квітень 2010 року", "ПДВ за травень 2010 року", "ПДВ за червень 2010 року".

У розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок одержувача або видачі йому в наявній формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування і подачі відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Судовою колегією встановлено, що грошові кошти за вищенаведеними платіжними дорученнями надійшли в бюджет в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі відмітками банку на цих платіжних дорученнях.

Колегія суддів зазначає, що сплачені за вищенаведеними платіжними дорученнями суми зараховані відповідачем не в рахунок погашення поточного платежу відповідно призначенню платежу, а в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше - за жовтень та листопад 2008 року, в автоматичному режимі.

Зокрема, згідно податкової декларації з ПДВ позивач самостійно задекларував податкові зобов'язання: за жовтень 2008 року у сумі 211 702,00грн. (том 1 а.с.64-65); за листопад 2008 року у сумі 168 284,00грн. (том 1 а.с.66-67).

З листа №695 від 14.05.2013 року, який міститься в матеріалах справи вбачається, що позивачем податкові зобов'язання за жовтень та листопад 2008 року не оплачувалися (том 2 а.с.5).

Відповідно до пп. 10.1.1 п.10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями встановлено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 року зі змінами та доповненнями (який діяв на момент виникнення спірних відносин), орган податкової служби не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.

Аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за № 843/11123, дає судовій колегії право на висновок, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 177 ЦК України, гроші є об'єктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001р. № 2346-ІІІ зі змінами та доповненнями, кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі (ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Власник користується своїм майном на свій власний розсуд (ст. 317 ЦК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України.

На підставі викладеного, жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

З огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Також, судова колегія вважає необхідним зазначити, що акт перевірки №445/15-2/03348086 від 16.08.2010 року містить суттєві неточності, які впливають на висновки податкового органу за результатами перевірки. Так, в таблиці результатів перевірки було зазначено платіжне доручення №1310 від 11.06.10р. на суму 20 000,00грн, а також платіжне доручення №1325 від 14.06.10р. на суму 60 000,00грн., коли, фактично, платіжним дорученням №1310 від 11.06.10р. було сплачено 60 000,00грн., а платіжним дорученням №1325 від 14.06.10р. було сплачено 20 000,00грн. Цей факт підтверджується копіями платіжних доручень №1310 від 11.06.10р. з зазначенням платежу - "ПДВ за квітень 2010 року" та №1325 від 14.06.10р. з зазначенням платежу - "ПДВ за квітень 2010 року" (том 1 а.с.16-17).

На підставі викладеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що органи державної податкової служби України не вповноважені змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів, зарахування коштів позивача Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим ДПІ не в рахунок погашення поточного платежу, відповідно призначенню платежу, а в рахунок погашення податкового боргу за жовтень та листопад 2008 року протиправним.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 16.08.2010р. № 445/15-2/03348086 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0001291502/0 від 30.08.2010р., №0001291502/1 від 29.09.2010р.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.13 у справі № 801/2105/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва