Ухвала

від 09.10.2013 по справі 801/2822/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2822/13-а

09.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 17.04.13 у справі № 801/2822/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакта" (вул. Западна, 2,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95014)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакта" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 05.03.2013р. № 0000282208.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 05.03.2013р. № 0000212208.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакта" (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Западна, б. 2, код за ЄДРПОУ 32843343) 1695,68 грн. судового збору, шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що в період з 06.02.2013р. по 12.02.2013р. була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакта" (код за ЄДРПОУ 32843343) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415), ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644) за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 19.02.2013р. № 837/22-8/32843343 (а.с. 21-34), яким виявлені порушення позивачем:

- пп. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями; п.44.1 ст. 44; п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8, ст. 138; п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 81078 грн., в тому числі по періодах: 2 квартал 2010 р. - 18959 грн.; 3 квартал 2010р. - 18875 грн., 1 квартал 2011р. - 20244 грн., 3 квартал 2011 р. - 23000 грн.

- пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 04.04.1997 р. (із змінами та доповненнями); п. 185.1 ст. 185; п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 66462 грн., в тому числі: червень 2010р. в сумі 15167 грн., вересень 2010р. в сумі 15100 грн., січень 2011р. в сумі 16195 грн., вересень 2011р. в сумі 20000 грн.

22.02.2013р. позивачем за вих. № 01 були подані заперечення на акт перевірки (а.с. 8), які не були взяти до уваги відповідачем, в зв'язку з чим, на підставі акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС винесені податкові повідомлення-рішення від 05.03.2013р.:

- № 0000282208 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 90538,00 грн., в тому числі за основним платежем - 81078 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9460 грн. (а.с. 9),

- № 0000212208 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79030,00 грн., в тому числі за основним платежем - 66462 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12568 грн. (а.с. 10),

За період з 01.10.2009р. по 31.09.2012р. ТОВ "Лакта" задекларовано валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування в сумі 30004792 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) за період з 01.10.2009р. по 31.09.2012р. встановлено їх завищення всього в сумі 332310,00 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями; п.44.1 ст. 44; п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8, ст. 138; п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, неправомірно віднесено вартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 332310,00 грн., в тому числі: 2 квартал 2010р. в умі 75835 грн., за 3 квартал 2010р. в сумі 75500 грн., за 1 квартал 2010р. в сумі 80975,00 грн., за 3 квартал 2011р. в сумі 100000,00 грн.

У зв'язку з викладеним перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період, що перевірявся, встановлено його заниження на загальну 81078 грн., в тому числі по періодах: 2 квартал 2010 р. - 18959 грн.; 3 квартал 2010р. - 18875 грн., 1 квартал 2011р. - 20244 грн., 3 квартал 2011 р. - 23000 грн., внаслідок допущених порушень податкового законодавства.

Відповідачем було зазначено, що постачальниками ТОВ "Лакта" у період, що перевірявся, були ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415), які мають ознаки "фіктивності" та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В ході проведення перевірки була отримана та використана інформація щодо даних контрагентів, а саме: акт від 06.04.2012 р. № 9/22/35941644 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Габарит -Груп" (код за ЄДРПОУ 35941644) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, по їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року"; акт від 06.04.2012 р. № 19/22/36693415 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, по їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року".

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та його контрагентами - постачальниками ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) у періоді, що перевірявся, були укладені угоди на постачання товарів, робіт (послуг).

Відтак, у червні 2010р. позивачем у ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644) був замовлений товар, а саме: сир "Мармуровий" ТМ "Золотава" у кількості 309,520 кг вартістю без ПДВ 10704,23 грн., сир "Голландський" ТМ "Золотава" у кількості 529,300 кг вартістю без ПДВ 21172,00 грн., сир "Російський" ТМ "Вись" у кількості 590,100 кг вартістю без ПДВ 19178,25 грн., масло "Крестьянське" 72,5 моноліт 10 кг у кількості 900,000 кг вартістю без ПДВ 20812,50 грн., масло "Селянське" 72,5% 200 грн. М-Фуд у кількості 800,000 кг вартістю без ПДВ 3966,67 грн., а всього на суму без ПДВ 75833,65 грн., з ПДВ - 91000,38 грн., у т.ч. ПДВ 15166,73 грн.

Фактичне здійснення господарської операції підтверджується видатковою накладною № 649 від 25.06.2010р. на суму з ПДВ на суму 91000,38 грн., у т.ч. ПДВ 15166,73 грн. (а.с.17).

ПП "Габарит - груп" виписало позивачу податкову накладну на наведений вище товар на загальну суму з ПДВ на суму 91000,38 грн., у т.ч. ПДВ 15166,73 грн. (а.с.18).

Позивачем у вересні 2010р. у ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) був замовлений товар, а саме: сир "Російський" ТМ "Вись" у кількості 500,00 кг вартістю без 21666,67 грн., сир "Мармуровий" ТМ "Золотава" у кількості 500,00 кг вартістю без ПДВ 23750,00 грн., сир "Голландський" ТМ "Золотава" у кількості 500,00 кг вартістю без ПДВ 23750,00 грн., масло "Попельнянское" 72,5% (10 кг) ТМ "Золотава" у кількості 200,00 кг вартістю без ПДВ 6333,33 грн., а всього на суму без ПДВ 75500,00 грн., з ПДВ 90600,00 грн., у т.ч. ПДВ 15100,00 грн.

Фактичне здійснення господарської операції підтверджується видатковою накладною № 1240 від 29.09.2010р. на суму з ПДВ 90600,00 грн., у т.ч. ПДВ 15100,00 грн. (а.с. 19).

ПП "Укрторгпартнер" виписало позивачу податкову накладну № 1240 від 29.09.2010р. на суму з ПДВ 90600,00 грн., у т.ч. ПДВ 15100,00 грн. (а.с. 20).

У січні 2011р. позивачем у ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) був замовлений товар, а саме: сир "Російський" ТМ "Вись" у кількості 120 кг вартістю без 45500,00 грн., сир "Мармуровий" ТМ "Золотава" у кількості 860 кг вартістю без ПДВ 35475,00 грн., а всього на суму без ПДВ 80975,00 грн., з ПДВ 97170,00 грн., у т.ч. ПДВ 16195,00грн.

Фактичне здійснення господарської операції підтверджується видатковою накладною № 218 від 31.01.2011р. на суму з ПДВ 97170,00 грн., у т.ч. ПДВ 16195,00грн. (а.с. 13).

ПП "Укрторгпартнер" виписало позивачу податкову накладну № 218 від 31.01.2011р. на суму з ПДВ 97170,00 грн., у т.ч. ПДВ 16195,00грн. (а.с. 14).

Позивачем у вересні 2011р. у ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) був замовлений товар, а саме: масло вершкове 72,5 % моноліт 20 кг "Селянське" у кількості 1000,00 кг вартістю без ПДВ 29166,67 грн., сир "Російський" ТМ "Вись" у кількості 878,44 кг вартістю без 31111,42 грн., сир твердий "Дуплет" ТМ "Золотава" у кількості 271,75 грн. вартістю без ПДВ 9918,87 грн., сир твердий "Едам" ТМ "Золотава" у кількості 538,5 кг вартістю без ПДВ 16955,25 грн., сир твердий "Мармуровий" ваговий у кількості 273,7 кг вартістю без ПДВ 10149,71 грн., а всього на суму без ПДВ 100001,92 грн., з ПДВ 120002,29 грн., у т.ч. ПДВ 20000,38 грн.

Фактичне здійснення господарської операції підтверджується видатковою накладною № 297 від 30.09.2011р. на суму з ПДВ 120002,29 грн., у т.ч. ПДВ 20000,38 грн. (а.с. 15).

ПП "Укрторгпартнер" виписало позивачу податкову накладну № 297 від 30.09.2011р. на суму з ПДВ 120002,29 грн., у т.ч. ПДВ 20000,38 грн. (а.с. 16).

Оплата придбаного від контрагентів-постачальників товару підтверджується виписками по особовому рахунку позивача (а.с. 59-65).

Виходячи з акту перевірки, судова колегія звертає увагу, що відповідачем не встановлено порушень при виконанні зобов'язань по укладеним договорам між позивачем та контрагентами, зокрема таких як відсутності фактичного виконання робіт.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, та перевіряючи правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень судовою колегією встановлено наступне.

Судова колегія зазначає, що при вирішенні цієї справи суд керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до положень п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", (в редакції, яка діяла у період охоплений проведеною перевіркою), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено що, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті ()

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Згідно з п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон № 996).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону № 996, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що податковими накладними, видатковими накладними, підтверджується отримання та сплата товару у перевіреному періоді, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Отже, приймаючи до уваги, що валові витрати ТОВ "Лакта" (код за ЄДРПОУ 32843343) по взаємовідносинам з ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) за червень, вересень 2010р. підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача, вказані витрати є валовими витратами у розумінні ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94- ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Судова колегія звертає увагу, що оскільки спірні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо заниження ТОВ "Лакта" (код за ЄДРПОУ 32843343) податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) виникли у період після набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-YI (зі змінами та доповненнями), до них підлягають застосуванню норми розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-YI (зі змінами та доповненнями) "Податок на прибуток підприємств".

Відповідно до п.п.14.1.27 п.п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України ).

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України ).

Не включаються до складу витрат, згідно пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відтак, приймаючи до уваги, що валові витрати ТОВ "Лакта" (код за ЄДРПОУ 32843343) по взаємовідносинам з ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача, вказані витрати є валовими витратами у розумінні приписів 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що позивачем обґрунтовано до складу валових витрат було віднесено суму у розмірі 332310,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415), у зв'язку з чим, висновок податкового органу про заниження ТОВ "Лакта" (код за ЄДРПОУ 32843343) податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з вказаними контрагентами в періоді, що перевірявся, на загальну суму 81078,00 грн. є необґрунтованим.

Таким чином, збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 90538,00 грн., в тому числі за основним платежем - 81078 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9460 грн. є протиправним.

Усе вищевикладене в повній мірі стосується й донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

За висновками акту Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в АР Крим ТОВ "Лакта" (код за ЄДРПОУ 32843343) задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся, у сумі 6114203 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) встановлено його завищення всього у сумі 66462 грн. Внаслідок вказаного порушення перевіряючими встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у сумі 66462 грн., в тому числі за червень 2010р. в сумі 15167 грн., вересень 2010р. в сумі 15100 грн., січень 2011р. в сумі 16195 грн., вересень 2011р. в сумі 20000 грн.

Як було зазначено вище, в акті перевірки податковим органом зроблений висновок про неможливість фактичного здійснення ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) господарських операцій через порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, оскільки вказані контрагенти здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ у сумі 66462 грн. за період, що перевірявся.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо заниження ТОВ "Лакта" податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) за червень, вересень 2010р. виникли у період до набрання чинності Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), суд перевіряє їх відповідність Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями), який також втратив чинність з 01.01.2011 року, однак, підлягає застосуванню до зазначених спірних правовідносин.

Закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Абзацом 1 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Даною нормою також встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Як встановлено п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 даного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст. 9 даного Закону, реєстрація діє до дати її анулювання.

З матеріалів справи вбачається, що на час здійснення позивачем господарських операцій з ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415), останні були зареєстровані платниками ПДВ.

Таким чином, позивачем під час формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) за період червень, вересень 2010р. були дотримані положення Закону України "Про податок на додану вартість".

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит по операціям з ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) був сформований також позивачем за період січень, вересень 2011р., отже до спірних правовідносин щодо заниження податку на додану вартість по взаємовідносинам з вказаним контрагентом у вказані періоди підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України від 02.10.2012 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Пункт 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом Державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

П. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичних осіб - контрагентів позивача ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) на момент укладення угод з позивачем.

В акті перевірки також відсутні посилання на внесення до єдиного державного реєстру таких записів, а навпаки вказані ідентифікаційні коди Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України контрагентів позивача ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415), який привласнюються внаслідок реєстрації юридичної особи у єдиному державному реєстрі.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що контрагенти позивача, як юридичні особи, були наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, мали, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Судова колегія погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що суми податкового кредиту за господарськими операціями з вказаними контрагентами відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за перевірений період на суму 66462 грн. правомірно та обґрунтовано.

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту, які зроблені на підставі даних комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем (АРМ "Облік платників", АРМ "Бест звіт", АРМ "ТАХ", АРМ "Аудит", АІС "Облік податків і платежів", АІС "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України", акт від 06.04.2012 р. № 9/22/35941644 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Габарит -груп" (код за ЄДРПОУ 35941644) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, по їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року"; акт від 06.04.2012 р. № 19/22/36693415 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, по їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської за період з 01.01.2009 року по 31.03. 2012 року", судова колегія вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, з огляду на таке.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт перевірки контрагентів позивача, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Викладені в акті перевірки дані також ґрунтуються на даних допиту посадових осіб контрагентів позивача ПП "Габарит - груп" (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП "Укрторгпартнер" (код за ЄДРПОУ 36693415).

Разом з тим, акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, робіт (послуг).

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність вимог позивача.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки 19.02.2013р. № 837/22-8/32843343 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 0503.2013р. № 0000282208 та №0000212208.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.13 у справі № 801/2822/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва