Рішення

від 27.01.2009 по справі 7/57-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036,

м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У

к р а ї н и

РІШЕННЯ

27 січня 2009 р.                                                                                                       

Справа 7/57-08

за позовом: Товариства з обмеженою

відповідальністю "Тропік", м. Львів.  

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Козятин, Вінницька область. 

про

стягнення 8 218,14 грн.

Головуючий

суддя     Банасько О.О.    

Cекретар судового

засідання Юрчак Л.C.

Представники

          позивача :    Котягін А.С. - представник, довіреність №

15ю від 01.10.2008 року.

          відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариством

з обмеженою відповідальністю "Тропік", м. Львів подано позов до

Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором

поставки у розмірі 8 218,14 грн. у тому рахунку 8 081,41 грн. основного боргу,

47,84 грн. 3% річних та 88,89 грн. інфляційних.

Ухвалою

суду від 04.11.2008 року було порушено провадження у справі № 7/57-08 та

призначено до розгляду в судовому засіданні 17.12.2008 року.

В

зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, неподання ними витребуваних судом

документів розгляд справи було відкладено на 27.01.2009 року. Враховуючи те, що

призначення судового засідання в межах строку встановленого ч.1 ст.69 ГПК

України не було можливим, строк розгляду справи було продовжено керівництвом

суду відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України на підставі поданої суддею заяви.

Відповідач

відзиву на позовну заяву не надав, документів витребуваних ухвалами суду від

04.11.2008 року та 17.12.2008 року не надав, в судові засідання не з'являвся. При

цьому про час та місце судового засідання Фізична особа-підприємець

ОСОБА_1.  повідомлялась ухвалою суду про

порушення провадження у справі  від

04.11.2008 року та ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 17.12.2008

року за адресою вказаною в позовній заяві. Як вбачається із матеріалів справи

ухвалу від 04.11.2008 року відповідач отримав 14.11.2008 року, що

підтверджується поштовим повідомленням № 1529182. Ухвала від 17.12.2008 року

була надіслана на адресу відповідача рекомендованим  листом і станом на день розгляду справи до

суду не повернулась.

Слід

зазначити, що згідно наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 

№ 426386 та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця

НОМЕР_1 адреса відповідача ідентична тій, що вказана в позовній заяві

(АДРЕСА_1)

З

огляду на вказане суд суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для

повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи

і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на

судовий захист своїх прав та інтересів та забезпечення змагальності судового

процесу.

За

таких обставин, з врахуванням необхідності додержання строків розгляду справи

встановлених ст.69 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній

матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

В

судовому засіданні 27.01.2009 року позивачем подано заяву про відмову від

частини позовних вимог, згідно якої останній відмовився від стягнення 47,84

грн. 3% річних та 88,89 грн. інфляційних втрат.

За

письмовим клопотанням представника позивача справа розглядається без здійснення

технічної фіксації (звукозапису) судового процесу.

Розглянувши

подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши

фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають

значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено

наступне.

В

обгрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в

розмірі 8 081,41 грн. позивач посилався на те, що 23.06.2008 року між ТОВ

"Тропік"  та  ФОП ОСОБА_1. було укладено договір поставки

б/н. Відповідно до п. 1.1 даного договору позивач зобов'язувався поставляти

товар, а відповідач приймати його у власність згідно зі специфікацією й

оплачувати його вартість за ціною, що зазначена в специфікації, яка є

невід'ємною частиною договору.

Як

вказує позивач, на виконання даного договору ним було здійснено ряд поставок

товару на адресу відповідача в період з 23.06.2008 року по 01.08.2008 року на

загальну суму 8 081,41 грн.. На підтвердження поставки товару позивач надав

накладні № 680/08 від 23.06.2008 року на суму 2 943,79 грн., № 763/08 від

28.06.2008 року на суму 423,75 грн.,     

№ 789/08 від 01.07.2008 року на суму 660,43 грн., № 850/08 від

05.07.2008 року на суму 327,45 грн., № 875/08 від 08.07.2008 року на суму

291.40 грн., № 922/08 від 11.07.2008 року на суму 1 080,89 грн., № 978/08 від

15.07.2008 року на суму 1 166,23 грн., № 1025/08 від 22.07.2008 року на суму

305,65 грн., № 1174/08 від 01.08.2008 року на суму 881,82 грн.. Оригінали

вказаних накладних було оглянуто в судовому засіданні в результаті чого було

встановлено, що на всіх без виключення накладних міститься відтиск печатки

відповідача. 

Відповідно

до п. 2.1 договору б/н від 23.06.2008 року відповідач повинен був здійснювати

оплату товару протягом 14-ти днів з дня здійснення поставки.

Непроведення

відповідачем розрахунків за отриманий товар в обумовлений договором строк

спонукало позивача звернутись до суду.

З'ясовуючи

обставини справи суд ухвалами від 04.11.2008 року, від 17.12.2008 року вимагав

від позивача надати докази того, що поставка продукції відповідачу

здійснювалась на виконання умов договору поставки від 23.06.2008 року б/н.

04.12.2008

року до суду надійшло письмове пояснення позивача, який на підтвердження

поставки товару по договору від 23.06.2008 року вказував на те, що інших

договорів у вказаний період між сторонами спору не укладалось. Також позивач

вказував на те, що на кожну партію товару відповідно до п.п.1.1 та 4.6 договору

від 23.06.2008 року оформлялась накладна.

Наведені

доводи позивача суд вважає непереконливими з огляду на наступне.

Дослідивши

первинні документи, які підтверджують факт поставки - видаткові накладні - суд

прийшов до висновку, що останні не можуть бути доказом передачі товару

відповідачу на умовах договору поставки товару від 23.06.2008 року б/н оскільки

в графі "підстава" зазначено "угода" без будь яких даних

які б дали змогу ідентифікувати по якій саме угоді відбулась поставка конкретної

партії товару, як то дата договору, номер тощо. Крім того, слід звернути увагу,

що відповідно до п.п.1.1, 5.1 договору його невід'ємними частинами повинні

бути специфікація та графік доставки та прийому товару. На думку суду,

вказані документи, при відсутності посилання на договір в накладних, могли б

слугувати доказом того, що поставка товару здійснювалась саме по договору у

випадку співпадіння вартості та ціни товару зазначеною в накладній із вартістю

та ціною товару зазначеною в специфікації та співпадіння дат поставки із

датами, які зазначені у відповідному графіку доставки та прийому товару. Однак

позивач на вимогу, викладену в ухвалі суду від 04.11.2008 року, не надав ні

специфікації, ні графіку до договору. При цьому позивач в письмовому поясненні,

яке надійшло до суду 04.12.2008 року, зазначив про те, що графіки доставки та

прийому товару та специфікації сторонами не укладались.

Незважаючи

на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення

позовних вимог враховуючи наступне.

Стаття

11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають

із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій

осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права

та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема,

передбачає договори та інші правочини.

Як

зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання

можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод,

передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які

йому не суперечать.

Відповідно

до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому

одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони

(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і

ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським

визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим

учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених

цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі

боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи

управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати

роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися

від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має

право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії

позивача по передачі товару по зазначеним вище накладним  відповідачу та дії  відповідача по прийняттю товару, зазначеного

за визначеною ціною, кількістю,  вартістю

свідчать  про те, що у боржника

(відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті 

за отриманий товар.

Згідно

зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться.

Одностороння

відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо

інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України,

ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною

1 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок покупця оплатити

товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,

якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк

оплати товару.

Відповідно

до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо 

строк  (термін)  виконання 

боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом

пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який

час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня

пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору

або актів цивільного законодавства.

Слід

зазначити, що позивач надсилав відповідачу три претензії про сплату

заборгованості 03.09.2008 року № 85ю, 26.09.2008 року № 94ю та 02.10.2008 року

№ 97ю. Як встановлено судом, на підтвердження факту надіслання претензій

відповідачу позивач надав суду описи-вкладення та поштові квитанції, які

стосуються лише двох останніх претензій (а.с.27,29, т.1). 

Відповідно

до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій

обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено

договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового

обороту.

Кожна

зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок

виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи

уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття

610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання

або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне

виконання).

Ч.1

статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від

відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Також

суд бере до уваги те, що факт наявності боргу перед позивачем відображається в

довідках від 26.11.2008 року № 28-4/10605, від 06.01.2009 року № 16-0/103 ВАТ

"Фольксбанк", від 25.11.2008 року № 10/1739, від 06.01.2009 року №

10/9 філії АБ "Південний" у м.Львів з яких вбачається, що відповідач

не проводив перерахування грошових коштів позивачу за період з 23.06.2008 року

по 04.01.2009 року.

Враховуючи

те, що позовні вимоги  щодо стягнення

заборгованості в розмірі              8

081,41 грн. підтверджуються наявними у справі первинними бухгалтерськими

документами  (накладними, довідками

банківських установ), суд вважає суму боргу в розмірі 8 081,41 грн. доведеною

позивачем.

Як

визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі

є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює

наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а

також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно

до ст.ст.34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються

сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які

відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають

для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною

фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або

заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За

змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок

доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того,

хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте,

всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 04.11.2008 року та

17.12.2008 року відповідач не подав до суду жодного належного доказу в спростування

позовних вимог позивача в частині стягнення 8 081,41 грн. боргу, в тому рахунку

і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських

установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи

те, що позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 8 081,41 грн. доведені

позивачем,  позов в цій  частині підлягає задоволенню.

Заява

позивача про відмову від частини позовних вимог також задовольняється судом,

оскільки відмова позивача від позову в частині стягнення  47,84 грн. 3% річних та 88,89 грн.

інфляційних не суперечить чинному законодавству, не порушує  прав  і

охоронюваних законом  інтересів інших

осіб, відповідає обставинам і матеріалам справи, у представника позивача наявні

повноваження на відмову від позову. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України  позивачу роз'яснені процесуальні наслідки

його дій. В зв'язку з цим провадження в частині стягнення  47,84 грн. 3% річних та 88,89 грн. інфляційних,  підлягає 

припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 

ГПК України.

Витрати

на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу  підлягають віднесенню на

відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49

ГПК України.

За

письмовим клопотанням позивача у справі оголошено вступну та резолютивну

частину рішення.

Керуючись

ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.ст. 525, 526, 527, ч.2 ст. 530, ст.610, ч.1 ст. 625,

ч.1 ст.692 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32,

33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49, ст.ст. 75, 78, п.4 ч.1 ст.80,

ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України,

-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2.

Стягнути з Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - (інформація про реквізити -

ідентифікаційний код - НОМЕР_2, р/р - НОМЕР_3 в ВАТ СКБ Дністер, м. Вінниця) на

користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік", вул.

Некрасова, 35А/12, м. Львів, 79010 - (інформація про реквізити - р/р

26006310001001 у філії АБ "Південий", МФО-385532, код ЄДРПОУ -

20831737) - 8 081 грн. 41 коп. боргу (вісім тисяч вісімдесят одну

грн. 41 коп.), 100 грн. 30 коп. - відшкодування витрат пов'язаних

зі сплатою державного мита (сто грн. 30 коп.) та 116 грн. 03 коп.

- відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

(сто шістнадцять грн. 03 коп.).

3.

Видати наказ в день

набрання рішенням законної сили.

4.

Прийняти відмову

позивача від стягнення 47,84 грн. 3% річних та 88,89 грн. інфляційних,

провадження у справі в цій частині припинити відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК

України.

5.

Копію рішення

надіслати сторонам рекомендованим листом. 

Суддя                                            

Банасько О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і

підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  02 лютого 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - ТОВ

"Тропік", вул. Некрасова, 35А/12, м. Львів, Личаківський район,

79010.

3 - відповідачу - Фізична

особа підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 .