Рішення

від 04.02.2009 по справі 2/24-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036,

м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У

к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 лютого 2009 р.           Справа 2/24-09

за

позовом: Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до: Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_2, АДРЕСА_2

про

стягнення  4763,80 грн.

Головуючий суддя     Мельник П.А.    

Cекретар судового

засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача :   ОСОБА_1.

          відповідача : е з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано

позов про стягнення 4763,80 грн. заборгованості , яка виникла внаслідок

невиконання зобов'язань передбачених договором купівлі - продажу.

Ухвалою

суду від 24.12.2008 р.  порушено

провадження у справі з призначенням судового засідання  на 

04.02.2009  р.

В

судове засідання прибув представник позивача, який позов підтримав в повному

обсязі.

Відповідач

в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзиву та

витребуваних судом документів не надав, про час і місце судового засідання

належним чином повідомлений ухвалою суду, про що свідчить поштове повідомлення

№ 1695520   від 08.01.2009  року.

З

урахуванням наведеного, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно

до ст. 75 ГПК України.

З  наданих матеріалів суд вбачає таке:

Між

позивачем та відповідачем було заключено договір купівлі - продажу товару (

риби).

Відповідно

до умов укладених договорів позивач належним чином виконував свої зобов'язання,

поставивши при цьому  партію товару  на суму 4763,80 грн.

Відповідач

за поставлений товар розрахунків не провів. 

Внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 4763,80

грн., яка останнім не сплачена.

Наведене

стверджується:

-

копіями  договорів  купівлі-продажу;  

-

копією видаткових накладних ;

-

відсутністю заперечень відповідача на позов.

-          іншими матеріалами справи;

Заслухавши

пояснення представника позивача та дослідивши і оцінивши надані докази, суд

дійшов такого висновку.

Прикінцевими

положеннями Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (набрав чинності з

01.01.2004 р., далі - ГК України), який є спеціальним законом з регулювання

господарських правовідносин, встановлено, що цей кодекс застосовується до

господарських відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо

господарських відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом,

положення його застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або

продовжують існувати після набрання ним чинності. Таке передбачають і положення

Цивільного кодексу України від16.01.2003 р., який набрав чинності з 01.01.2004

р. (далі - ЦК України) стосовно цивільних правовідносин.

Згідно

зі статтею 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (набрав

чинності з 01.01.2004 р., далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються

відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона

повинна вжити усіх заходів, 

необхідних  для належного

виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення

загальногосподарського інтересу.

Відповідно

до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином

відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова

від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник

зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто,

якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті

зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно

до ст.  655 ЦК України за  договором 

купівлі-продажу  одна  сторона 

(продавець)  передає або

зобов'язується  передати  майно 

(товар)  у  власність 

другій стороні (покупцеві),  а

покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього

певну грошову суму.

Відповідно

до ст.  692 ЦК України  покупець 

зобов'язаний оплатити товар після його прийняття  або 

прийняття  товаророзпорядчих  документів  

на   нього,   якщо договором  або 

актами  цивільного  законодавства 

не встановлений  інший строк

оплати товару.

Відповідно

до видаткових накладних № 180 від 30.07.2008 року, № 192 від 13.08.2008 року, №

197 від 20.08.2008 року, № 203 від 27.08.2008 року, № 207 від 03.09.2008 року,

№ 212 від 10.09.2008 року на виконання умов договору купівлі - продажу  відповідач отримав від позивача товар на суму

4763,80  грн.

Відповідно

до п. 3.2. договору купівлі - продажу 

розрахунок за поставлену партію товару покупець здійснює на протязі

п'яти банківських днів з моменту одержання товару.

Відповідач

за отриманий товар вчасно розрахунків не провів.

Внаслідок

чого позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість

до 27.10.2008 року., яка залишена без задоволення.

Заборгованість

в розмірі  4763,80 грн.   відповідач на день розгляду справи в суді не

сплатив.

Тому

враховуючи викладене суд приходить до висновку що заборгованість в розмірі

4763,80  грн. підлягає задоволенню

Відповідно

до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в

судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і

ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З

огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Тому

з відповідача слід стягнути 4763,80 грн. заборгованості, яка виникла

внаслідок  неналежного виконання

договорів купівлі-продажу.

Віднести

на відповідача понесені позивачем судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України,

оскільки спір до суду доведено з його вини.

          Керуючись ст.ст. 33, 43,44, 49,78,

82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, ст. ст. 193 ГК України, ст. ст. 525,526, 655,

692  ЦК України , 

ВИРІШИВ :

1.

Позов задовольнити.

2.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_1

ВАТ СКБ "Дністер" м. Львів, МФО 302430) на користь Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1,( АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2) 4763,80 грн.

заборгованості; 102 грн. витрат на сплату державного мита; 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.

видати наказ після набранням рішення законної сили.

4.

Копію рішення надіслати сторонам. 

Суддя                                            

Мельник П.А.

          Повний текст рішення суду оформлено і

підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  05 лютого 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу