Рішення

від 09.10.2013 по справі 910/14622/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/14622/13 09.10.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Готель Аквамарин» до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Спін Ком'юнікейшнз» про стягнення 11  487, 55 грн. Суддя Пригунова А.Б. Представники: від позивача: не з'явились   від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Готель Аквамарин» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спін Ком'юнікейшнз» про стягнення заборгованості у розмірі 11  487, 55 грн. за договором № 263/12-ТО від 24.02.2012 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати послуг відповідно до умов вказаного договору. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/14622/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.09.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. У дане судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців адресу: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83-Д, літ «» та повернуті до Господарського суду міста Києва за закінченням терміну зберігання. Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. При цьому в п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.   Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні. У судовому засіданні 09.10.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 24.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Готель Аквамарин» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спін Ком'юнікейшнз» укладено договір № 263/12-ТО, за умовами якого позивач зобов'язався на підставі замовлень відповідача надавати клієнтам, рекомендованим відповідачем, готельні послуги за умови самостійної оплати послуг самими клієнтами або відповідачем. Відповідно до п. 3.1. договору розміщення клієнтів, надання в оренду конференц-зали, послуг ресторану, а також інші послуги готелю здійснюються на підставі попередньо поданих заявок, які направляються відповідачем. Відповідно до п. 3.4. договору приймання замовлення на розміщення групи клієнт, великих груп, оренду конференц-зали, послуги ресторану, підтверджуються письмовим кошторисом, підписаним обома сторонами. Згідно з п.п. 5.1., 5.4. договору послуги готелю надаються відповідно до встановлених готелем тарифів.  Діючі тарифи на послуги встановлюються в національній валюті України. Розрахунки з готелем за готельні послуги можуть здійснюватись шляхом оплати послуг самими клієнтами або шляхом оплати вартості послуг відповідачем. Договір, відповідно до п. 9.1., набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 р. 08.04.2012 р. сторонами підписано акт надання послуг № 2305 від 08.04.2012 р., у якому зазначається про надання позивачем послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «Спін Ком'юнікейшнз» на загальну суму 196  487, 55 грн. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплачено послуги за договором № 263/12-ТО від 24.02.2012 р. суму 185  000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Готель Аквамарин». 14.05.2013 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спін Ком'юнікейшнз» з вимогою № 26 від 14.05.2013 р. про сплату заборгованості за договором № 263/12-ТО від 24.02.2012 р. Однак відповідача на вказану вимогу відповіді не надав та заборгованість не перерахував. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує умови договору № 263/12-ТО від 24.02.2012 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 11  487, 55 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку. Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своїми правовими ознаками він є договором поставки. Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором У відповідності до ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання. Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відповідач заявлені до нього вимоги не спростував, доказів погашення заборгованості за договором № 263/12-ТО від 24.02.2012 р. або доказів наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань, не  надав. З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору № 263/12-ТО від 24.02.2012 р., а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України . Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг за договором № 263/12-ТО від 24.02.2012 р. та їх прийняття відповідачем, з огляду на відсутність доказів повної оплати відповідачем його вартості, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 11  487, 00 грн. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Враховуючи наведене, керуючись   ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Готель Аквамарин» задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спін Ком'юнікейшнз» (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83-Д, літ. «», код ЄДРПОУ 37025083), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Готель Аквамарин» (99057, м. Севастоподь, вул. Паркова, 11, код ЄДРПОУ 36567619) заборгованість у розмірі 11  487, 00 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят сім грн. 00 коп.) грн. та 1  720, 50 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) грн. - судового збору. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.                                      Повне рішення складено 14.10.2013 р.                             Суддя                                                                                              Пригунова А.Б.