cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/14426/13 30.09.13
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агіс плюс"
про стягнення 6631,08 грн.
Суддя Цюкало Ю.В.
У засіданні брали участь:
від прокуратури: не з'явився;
від позивача: Гопкало О.В. (представник за довіреністю);
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні 30 вересня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
26.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №2361 вих.-13 від 12.07.2013 Дарницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агіс плюс" про стягнення 6631,08грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Призначено до розгляду на 16.09.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 продовжено строк розгляду спору на 15 днів. Розгляд справи відкладено на 30.09.2013.
В судове засідання, призначене на 30.09.2013, з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору.
Представники від прокуратури та відповідача в судове засідання не з'явились, причин неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
До Дарницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" (далі за текстом - Завод, ПАТ "Завод "Маяк") надійшла інформація про наявність заборгованості перед Заводом зі сплати орендної плати Відповідачем.
Між Заводом та Відповідачем був укладений Договір оренди №160 від 01.03.2012 (далі за текстом - Договір), відповідно до якого Завод надав у строкове платне користування (оренду) приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, проспект Московський, 8, корпус 15. Загальна площа орендованого приміщення 45,0 м 2 . Згідно Договору, орендоване приміщення надавалося для розміщення складу.
Відповідно до п.1.3 Договору, строк оренди приміщення був встановлений з 01.03.2012 до 31.12.2012. Додатковою угодою № 2 від 28.12.2012 строк Договору був продовжений до 31.12.2012.
На виконання вимог п. 2.2.10 між Позивачем та Відповідачем також було укладено Договір про надання послуг №160/1 від 01.01.2013, відповідно до п. 1.1 та п. 1.1.1 вказаного Договору Позивач надавав Відповідачу послуги щодо утилізації побутового сміття. Вартість цих послуг згідно п.4.1. Договору про надання послуг становить 100,00 грн. за місяць. Відповідно до викладеного Відповідач заборгував за послуги щодо утилізації побутового сміття в розмірі 300,00грн., а саме за квітень, травень та червень місяць 2013.
Згідно п.3.3 Договору, орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Відповідно до п.3.5 Договору, оплата має бути здійснена не пізніше 15-го числа поточного місяця на поточний рахунок Орендодавця. Рахунки-фактури на оплату оренди виставлялися Орендодавцем у перших числах поточного місяця (1-го - 3-го числа поточного місяця).
Відповідно до п. 3.10 Договору, за прострочення платежів Орендатор сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Починаючи з січня 2013 Відповідач систематично протерміновував оплату орендної плати, ухилявся від виконання інших обов'язків за Договором (ухилявся від отримання рахунків фактур на оплату оренди приміщення, від підписання акта звірки). Остання оплата Орендарем була здійснена 18.04.2013 у сумі 2359,91 грн. - оренда за березень 2013 та утилізація сміття за січень, лютий та березень 2013.
Позивач вказує на те, що 10.04.2013 Відповідачу надсилалася претензія №437/909 щодо погашення заборгованості, але він проігнорував її та відповіді не надав.
Таким чином, на час розгляду справи Відповідач має заборгованість перед орендодавцем у сумі: 6467,00грн. - сума основної заборгованості за Договором №160 + Договором 160/1 за весь період прострочення; 135,97 грн. - сума пені за Договором №160 + Договором 160/1 за весь період прострочення; 28,11грн. - сума 3% річних за Договором №160 + Договором 160/1 за весь період прострочення.
Разом сума заборгованості, пеня та три відсотки річних за весь період прострочення за Договором №160 та №160/1 складають 6631,08 грн.
ПАТ "Завод "Маяк" є Публічним акціонерним товариством, 100% акцій якого належать державі, підпорядковане Державному концерну "Укроборонпром" та відноситься до підприємств оборонно-промислового комплексу.
Протиправні дії (бездіяльність) відповідача, порушують економічні інтереси держави, у вигляді заподіяння останній збитків, шляхом порушення порядку здійснення господарської діяльності.
На підставі вищезазначеного, Дарницька прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" (100% акцій належить державі) звернулась до суду з позовною заявою та просить суд стягнути з ТОВ "Агіс Плюс" на користь ПАТ "Завод "Маяк" суму основного боргу за Договором №160 в розмірі 6 167,40 грн., суму основного боргу за Договором №160/1 в розмірі 300,00 грн., пеню за Договором №160 у сумі 129,10 грн.; пеню за Договором №160/1 у сумі 6,87 грн.; 3% річних за Договором №" 160 у сумі 26,69 грн.; 3% річних за Договором №160/1 у сумі 1,42.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 29.07.2013, 16.09.2013 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини та нормативно-правове обгрунтування своїх заперечень; контррозрахунок ціни позову; докази погашення заборгованості.
Однак, всупереч вимог вказаних ухвал, відповідач відзиву та контррозрахунку не надав та не надіслав.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
З положень ст. 762 Цивільного кодексу України вбачається, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що починаючи з січня 2013 Відповідач систематично протерміновував оплату орендної плати, ухилявся від виконання інших обов'язків за Договором.
Остання оплата Орендарем була здійснена 18.04.2013 у сумі 2359,91 грн. - оренда за березень 2013 та утилізація сміття за січень, лютий та березень 2013.
Як підтверджується матеріалами справи, в межах позасудового вирішення спору, Відповідачу 10.04.2013 надсилалася претензія №437/909 щодо погашення заборгованості. Дана претензія залишилась без відповіді, борг станом на час розгляду справи не погашено.
10.090.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва від позивача надійшов супровідний лист вих.. №1133/909 від 09.09.2013, в якому позивач повідомив, що 17.07.2013 відповідачем було сплачено на користь позивача 2 000,00 грн. за договором №160.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Станом на час розгляду справи доказів повернення Орендарем Орендодавцю суми заборгованості до суду не представлено.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Наявна заборгованість ТОВ "АГІС ПЛЮС" підтверджується актами звірки за Договором №160/1 від 01.01.2013 та Договором №160 від 01.03.2012; рахунками фактури за квітень, травень, червень 2013 за Договором №160; рахунками фактури за квітень, травень, червень 2013 за Договором №160/1.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми, відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.2.1. Договору встановлено, що замовник несе відповідальність за своєчасність виплати виконавцю плати за надання послуг за цим Договором і в разі прострочення сплачує Виконавцеві пеню в розмірі 1 (одного) % від простроченої суми за кожний день прострочення.
Наданий позивачем розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті.
Статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 121 Конституції України прокуратура покликана захищати інтереси громадянина і шляхом звернення до суду з позовом реалізує ці повноваження.
Законом України "Про прокуратуру" статтею 20 передбачено, що при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Крім того, вказаним Законом визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до наказу Генерального прокурора України від 12 липня 2012 року № 12гн "Про особливості діяльності прокуратур з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері" та розпорядження прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 24 липня 2012 року № 24 "Про розмежування повноважень Київської та Дарницької прокуратур з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України щодо об'єктів оборонно-промислового комплексу", Дарницька прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері здійснює нагляд за додержанням законів на підприємствах оборонного комплексу, у тому числі, на Публічному акціонерному товаристві "Завод "Маяк" .
Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором оренди та наявну заборгованість.
Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Як відомо з матеріалів справи, 17.07.2013 відповідачем на користь позивача було сплачено грошові кошти у сумі 2 000,00 грн. за договором №160 від 01.03.2012. З огляду на вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 2 000,00 грн. за договором №160 від 01.03.2012 підлягають припиненню через відсутність предмету спору.
Враховуючи все вищевикладене та зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості відповідачем, станом на час розгляду даної справи, до суду не представлено, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: сума основного боргу за Договором №160 у сумі 4 167,40 грн.; сума основного боргу за Договором №160/1 у розмірі 300,00 грн.; пеня за Договором №160 у сумі 129,10 грн.; пеня за Договором №160/1 у сумі 6,87 грн.; 3% річних за Договором №160 у сумі 26,69 грн.; 3% річних за Договором №160/1 у сумі 1,42 грн.
Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
З огляду на вищезазначене, судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Дарницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" (100% акцій належить державі) задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агіс Плюс" (02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, 6а, ЄДРПОУ 33541521, п/р. 26007000085481 в ПАТ "Сведбанк" м. Києва, МФО 300175) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" (100% акцій належить державі) (04073, м. Київ, Оболонський район, Московський проспект, буд. 8, ЄДРПОУ 14307423, п/р 26000413060101 в ПАТ "АКБ "Київ" м. Києва, МФО 322498) грошові кошти: суму основного боргу за Договором №160 у сумі 4 167,40 грн. (чотири тисячі сто шістдесят сім гривень 40 копійок); суму основного боргу за Договором №160/1 у розмірі 300,00 грн. (триста гривень 00 копійок); пеню за Договором №160 у сумі 129,10 грн. (сто двадцять дев'ять гривень 10 копійок); пеню за Договором №160/1 у сумі 6,87 грн. (шість гривень 87 копійок); 3% річних за Договором №160 у сумі 26,69 грн. (двадцять шість гривень 69 копійок); 3% річних за Договором №160/1 у сумі 1,42 грн. (одна гривня 42 копійки).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агіс Плюс" (02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, 6а, ЄДРПОУ 33541521, п/р. 26007000085481 в ПАТ "Сведбанк" м. Києва, МФО 300175) на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 1 201,61 грн. (одна тисяча двісті одна гривня 61 копійка).
4. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агіс Плюс" (02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, 6а, ЄДРПОУ 33541521, п/р. 26007000085481 в ПАТ "Сведбанк" м. Києва, МФО 300175) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" (100% акцій належить державі) (04073, м. Київ, Оболонський район, Московський проспект, буд. 8, ЄДРПОУ 14307423, п/р 26000413060101 в ПАТ "АКБ "Київ" м. Києва, МФО 322498) грошових коштів у сумі 2 000,00 грн. за Договором №160 від 01.03.2012 провадження у справі припинити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 10.10.2013.
Суддя Ю.В. Цюкало
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2013 |
Оприлюднено | 16.10.2013 |
Номер документу | 34118360 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Цюкало Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні