Рішення

від 02.10.2013 по справі 910/15325/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15325/13 02.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса - гінгер-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп"

про стягнення 4 359,82 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 02 жовтня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

08.08.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від 07.08.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса - гінгер-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп" про стягнення 4 359,82 грн.

Позовні вимоги обумовлені неналежним виконанням відповідачем умов Договору суборенди нежитлових приміщень №1/А-1242 від 15.04.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/15325/13. Розгляд справи призначено на 11.09.2013.

В судове засідання, призначене на 11.09.2013, представник позивача з'явився та надав усні пояснення по суті спору, позов підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату та час засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 розгляд справи відкладено на 02.10.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 02.10.2013, представники сторін не з'явились, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІСА- Гінгер-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп" було укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 1/А - 1242, відповідно до якого Позивач прийняв у Відповідача у платне строкове користування (в суборенду) нежитлове приміщення.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору строк користування приміщенням починається з моменту підписання акту приймання передачі приміщення та триває до 31.11.2012, крім випадків, зазначених у п. 3.1.2. цього Договору.

Пунктом 3.1.2. (2) с. Договору визначено, що строк користування приміщенням припиняється раніше дати закінчення, у випадку надсилання орендарем або суборендарем повідомлення про припинення цього Договору за 3 (три) календарних місяці до передбачуваної дати розірвання Договору.

Позивач вказує на те, що 03.05.2012 на адресу ТОВ "ВІСА-Гінгер-Україна" надійшов лист №110 від ТОВ "Меркс Груп" за підписом директора напрямку "Оренда" ТОВ "Меркс груп" Сбоєва Ю.М. (від імені якого підписаний Договір) в якому Позивача було проінформовано про намір дострокового розірвання Договору.

Позивач зазначає, що 31.07.2012, з урахуванням строків передбачених п. 3.1.2. (2) с. між позивачем та відповідачем були підписані додаткова угода до договору суборенди про розірвання договору суборенди а також акт прийому передачі об'єкту суборенди.

Підпунктом 8.6.1.2. Договору передбачено, що суборендар має зобов'язання перерахувати на поточний рахунок орендаря протягом 5 (п'яти) банкірських днів з моменту підписання даного Договору грошові кошти в розмірі 4 232,50 грн., які є забезпеченням належного виконання суборендарем негрошових зобов'язань по цьому Договору. Грошові кошти - забезпечення, перераховуються суборендарем орендарю на період дії Договору (з урахуванням всіх додаткових угод) та підлягають безумовному поверненню суборендарю після закінчення строку дії договору, при умові належного виконання суборендарем зобов'язань по Договору. Сторони розуміють, що грошові кошти - забезпечення, у розумінні цього Договору, не є орендною платою чи іншою платою за товари, роботи, послуги. Грошові кошти забезпечення підлягають поверненню на поточний рахунок суборендаря протягом 5 (п'яти) календарних днів після повернення приміщення і підписання відповідного акту приймання передачі повернення приміщення.

Позивачем 27.07.2012 через уповноваженого представника було направлено на адресу відповідача лист № 112 з вимогою вчасно повернути суму забезпечення в розмірі 4 232,50 грн. Вказаний лист було отримано бухгалтером відповідача Залесською І.Ю. особисто під розпис.

Позивач наголошує увагу суду на тому, що станом на теперішній відповіді на вказаний лист позивач не отримав, а суму забезпечення відповідач так і не повернув, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 4 232,50 грн.

На підставі вищезазначеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 4 232,50 грн.; 3% річних у сумі 127,32 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з Відповідача 2 000,00 грн. витрат за надання правової допомоги адвокатом.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 та 11.09.2013 суд зобов'язував Відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень.

Всупереч вказаних вимог, Відповідач відзиву до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено судом, 15.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІСА- Гінгер-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп" було укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 1/А - 1242, відповідно до якого Позивач прийняв у Відповідача у платне строкове користування (в суборенду) нежитлове приміщення.

Як відомо з матеріалів справи, 31.07.2012 на підставі п. 3.1.2. (2) с. Договору між позивачем та відповідачем були підписані додаткова угода до договору суборенди про розірвання договору суборенди, а також акт прийому передачі об'єкту суборенди.

27.07.2012 Позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 112 з вимогою вчасно повернути суму забезпечення в розмірі 4 232,50 грн. Вказаний лист було отримано бухгалтером відповідача Залесською І.Ю. особисто під розпис.

Однак, відповіді на вказаний лист Відповідач не надав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати Відповідачем суми заборгованості до суду не представлено.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 127,32 грн. перевірено судом. Вказаний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті, та позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача суми сплаченої адвокату за надання правової допомоги в розмірі 2 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Як відомо з матеріалів справи, 07.08.2013 між адвокатом Синчанським Станіславом Олександровичем та ТОВ "ВІСА-Гінгер-Україна" було укладено Угоду №070813 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1 якої адвокат бере на себе зобов'язання надавати ТОВ "ВІСА-Гінгер-Україна" правову допомогу щодо представництва та захисту інтересів позивача відносно правового стягнення заборгованості з ТОВ "Меркс-Груп" за Договором суборенди нежитлових приміщень №1/А-1242 від 15.04.2011.

Повноваження адвоката Синчанського Станіслава Олександровича підтверджуються Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №4225 від 26.10.2010 (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до видаткового касового ордеру №44 від 07.08.2013, за адвокатські послуги позивачем сплачено 2 000,00 грн.

Відповідно до приписів статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (частина 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України). Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат (не пов'язаних зі сплатою судового збору) не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. При цьому, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Використовуючи надане суду право на обмеження заявленого до стягнення розміру витрат на адвокатські послуги з огляду на розумну необхідність цих витрат для даної справи, виходячи, при цьому, з ціни позову, тривалості розгляду і складності справи та наданого адвокатом обсягу адвокатських послуг, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи підлягають до стягнення в сумі 435,98 грн. (10% від суми задоволеного позову).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарсько-процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 35 Господарсько-процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: стягнення основного боргу - 4 232,50 грн.; 3% річних у сумі 127,32 грн.; адвокатські послуги у сумі 435,98 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 297,39 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса - гінгер-Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп" (юр. адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15; 01004, м. Київ, Бессарабська площа, 7-А, р/р 26000000016358 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, ЄДРПОУ 34980420), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса - гінгер-Україна" (03026, м. КИїв, вул. Червонопрапорна, 135, р/р 2600715310 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. КИїв, МФО 300335, ЄДРПОУ 34972231), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: стягнення основного боргу - 4 232,50 грн. (чотири тисячі двісті тридцять дві гривні 50 копійок); 3% річних у сумі 127,32 грн. (сто двадцять сім гривень 32 копійки), адвокатські послуги у сумі 435,98 грн. (чотириста тридцять п'ять гривень 98 копійок) та судовий збір у сумі 1 297,39 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто сім гривень 39 копійок). Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.10.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало