Рішення

від 09.10.2013 по справі 910/15800/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15800/13 09.10.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства Фірма «ТИТАН» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Добринін» стягнення 88 035 гривень 19 копійок

Представники:

від Позивача: Новіцкас І.М. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне підприємство Фірма «ТИТАН» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Добринін» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 88 035 гривень 19 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 19 березня 2010 року між Приватним підприємством Фірма «ТИТАН» («Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Добринін» («Покупець») укладено Договір поставки обладнання б/н. З видаткової накладної № РН-000182 від 13.04.2010 року вбачається, що Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, зокрема, у строки та у порядку передбачені Договором поставив обладнання Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Добринін» на загальну суму 14 295 гривень 50 копійок. Однак, Відповідач, всупереч взятим на себе зобов'язанням, не здійснив оплати за поставлене обладнання у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 14 295 гривень 50 копійок. Таким чином, враховуючи невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань, Позивач просить Суд стягнути з останнього 88 035 (вісімдесят вісім тисяч тридцять п'ять) гривень 19 копійок, з яких: 14 295 гривень 50 копійок - сума основної заборгованості; 72 547 гривень 13 копійок - пеня, 1 192 гривні 56 копійок - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/15800/13, розгляд справи призначено на 12.09.2013 р.

12.09.2013 року в судове засідання з'явились: представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.09.2013 року відкладено розгляд справи на 25.09.2013 рік у зв'язку з нез'явленням представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, витребуванням доказів по справі.

25.09.2013 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги суду про порушення провадження у справі не виконав. Представник позивача підтримав позовні вимоги та подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.08.2013 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.09.2013 року відкладено розгляд справи на 09.10.2013 року та зобов'язано Позивача надати суду письмові пояснення щодо розрахунку днів прострочення (по яку дату розраховувалось прострочення) за Договором поставки обладнання б/н від 19.03.2010 року та розгорнутий розрахунок днів прострочення за Договором поставки обладнання б/н від 19.03.2010 року.

09.10.2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача документи на виконання вимог Ухвали Господарського суду м. Києва від 25.09.2013 року.

В судовому засіданні 09.10.2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини нез'явлення суд не повідомив.

Суд зазначає, що Відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкладення розгляд справи № 910/15800/13 25.09.2013 року про час та місце розгляду справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, проти заявлених позовних вимог не заперечив.

З наявного в матеріалах справи витягу з веб-сайту Єдиного державного реєстру вбачається, що місцезнаходженням Відповідача є: 01014, м. Київ, Печерський район, ДОРОГА НАБЕРЕЖНО-ПЕЧЕРСЬКА, будинок 2.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 року судом направлено на зазначену у витязі з веб-сайту Єдиного державного реєстру, що підтверджується копією реєстру згрупованих поштових відправлень від 01.10.2013 року. При цьому, повідомлення про вручення поштового відправлення або конверти до суду не повернулись.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача в судове засідання 09.10.2013 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 09 жовтня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2010 року між Приватним підприємством Фірма «ТИТАН» («Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Добринін» («Покупець») укладено Договір поставки обладнання б/н (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Постачальник приймає на себе зобов'язання здійснити поставку технологічного обладнання, асортимент та кількість якого вказані в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Обладнання та сплатити ціну у відповідності до умов Договору.

Ціна договору встановлена в Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору (пункт 3.2. Договору).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що з видаткової накладної № РН-000182 від 13.04.2010 року вбачається, що Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, зокрема, у строки та у порядку передбачені Договором поставив обладнання Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Добринін» на загальну суму 14 295 гривень 50 копійок. Однак, Відповідач, всупереч взятим на себе зобов'язанням, не здійснив оплати за поставлене обладнання у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 14 295 гривень 50 копійок. Таким чином, враховуючи невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань, Позивач просить Суд стягнути з останнього 88 035 (вісімдесят вісім тисяч тридцять п'ять) гривень 19 копійок, з яких: 14 295 гривень 50 копійок - сума основної заборгованості; 72 547 гривень 13 копійок - пеня, 1 192 гривні 56 копійок - 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки обладнання б/н між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт поставки Позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Добринін» вітрини холодильника вартістю 14 295 гривень 50 копійок підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковою накладною № РН-000182 від 13.04.2010 року

Однак, до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Добринін» грошових коштів за поставлений товар за Договором поставки обладнання б/н.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплати вартості обладнання, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо 14 295 гривень 50 копійок - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства Фірма «ТИТАН» про стягнення 1 192 гривні 56 копійок - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.2. Договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати Покупцем платежів, що передбачені Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від загальної суми прострочення за кожен день прострочення сплати відповідного платежу.

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства Фірма «ТИТАН» про стягнення 72 547 гривень 13 копійок - пені підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства Фірма «ТИТАН» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Добринін» (01014, м. Київ, Печерський район, ДОРОГА НАБЕРЕЖНО-ПЕЧЕРСЬКА, будинок 2, код ЄДРПОУ 32158527) на користь Приватного підприємства Фірма «ТИТАН» (65011, м. Одеса, вулиця Успенська, будинок 40, код ЄДРПОУ 21026274) 88 035 (вісімдесят вісім тисяч тридцять п'ять) гривень 19 копійок, з яких: 14 295 гривень 50 копійок - сума основної заборгованості; 72 547 гривень 13 копійок - пеня, 1 192 гривні 56 копійок - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Добринін» (01014, м. Київ, Печерський район, ДОРОГА НАБЕРЕЖНО-ПЕЧЕРСЬКА, будинок 2, код ЄДРПОУ 32158527) на користь Приватного підприємства Фірма «ТИТАН» (65011, м. Одеса, вулиця Успенська, будинок 40, код ЄДРПОУ 21026274) 1 760 (одну тисячу сімсот шістдесят) гривень 71 копійку судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 жовтня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин