Ухвала

від 05.09.2013 по справі 2а-14260/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року м. Київ К/9991/29201/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011

у справі № 11/175а/87

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Окант-Україна» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва проскасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Окант-Україна» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Окант-Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2010 № 0000372305/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2010, яка залишена без мін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 , позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Окант-Україна» з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Мегатрейд-77» за квітень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 3773/23-522-33345850 від 30.08.2010, яким встановлено порушення пп. 7.2.3 п. 7.2 та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2010 № 0000372305/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 408056,00 грн., в тому числі сума основного платежу 272037,00 грн. та штрафні санкції на суму 136019,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Мегатрейд-77» було укладено договори купівлі-продажу обладнання № 04.03/10 від 04.03.2010, № 12.03/10 від 12.03.2010, № 26.04/10 від 26.04.2010, договір поставки № 03/03-10 від 03.03.2010.

На умовах даних договорів позивачу були передані у власність товари, які він був зобов'язаний прийняти та сплатити повну їх вартість, про що свідчать виписані позивачу податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання по вищезазначеними договорами ТОВ «Окант-Україна» виконані в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Виходячи з аналізу вказаних норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що неподання звітності з податку на додану вартість контрагентом позивача не є підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем та його контрагентом виконані всі умови, які б давали право позивачу формувати податковий кредит звітного періоду, зокрема, контрагент позивача на момент виконання вищезазначених договорів був зареєстрований як платник ПДВ та сплатив податок на додану вартість до бюджету.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова