Ухвала

від 19.09.2013 по справі 2а-13573/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року м. Київ К/9991/4609/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Маринчак Н.Є.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011

у справі № 2-а- 13573/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспроектбуд"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про визнання протиправними дій щодо повернення податкової декларації з ПДВ, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіспроектбуд" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2010 позовні вимоги задоволені.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіспроектбуд» 27.08.2010 р. направило поштою до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 р. разом розрахунком коригування сум ПДВ та розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

На адресу ТОВ «Сервіспроектбуд» надійшов лист ДПІ у Печерському районі м. Києва № 48479/10/28-611 від 31.08.2010 яким повідомлялось Позивача про повернення податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 р. на підставі того, що декларація не відповідає вимогам щодо оформлення поштових відправлень, затверджених Постановою КМУ від 28.07.1997 р. №799, Постановою КМУ від 05.03.2009 р. №270.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Колегія суддів погоджується з висновком судів, що відсутність на конверті, у якому надійшла до податкового органу податкова декларація з ПДВ за липень 2010, позначки «Звіт» не є такими підставами у розумінні пп. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону № 2181 для невизнання наданих декларацій податковою звітністю.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011 у справі № 2-а- 13573/10/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011 у справі № 2-а- 13573/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді Н.Є. Маринчак О.І. Степашко