Рішення

від 07.10.2013 по справі 919/1105/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року справа № 919/1105/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма-Трейд"

(вул. Руднєва, буд. 9, кв. 4, м. Севастополь, 99003)

до відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

(пл. Повсталих, буд. 6, м. Севастополь, 99008),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд"

(вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корпус А, м. Київ, 01042),

про зобов'язання виконати певні дії,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Попов Євген Володимирович - юрист, довіреність від 17.09.2013,

від відповідача - Панна Олександр Олександрович - провідний спеціаліст-юрисконсульт відділу юридичного забезпечення Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, довіреність № 88 від 22.07.2013,

від третьої особи - Попович Ігор Ярославович - юрист, довіреність від 10.09.2013

Суть спору:

24.09.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Максіма-Трейд" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про зобов'язання відповідача продати позивачу об'єкт державної власності групи А - цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд", розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Охотська, 8 (фактична адреса: м. Севастополь, вул. Енергетиків, 17), у порядку виконання судового рішення відповідно до умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17.03.2011 у справі № 5020-9/133-13/102-3/069-5/060-9/076-3/115 зі змінами, внесеними постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що порушені його права та інтереси у зв'язку з тим, що відповідач протиправно відмовляє у продажу об'єкта нерухомості на його користь, чим порушує права позивача та власні обов'язки, встановлені мировою угодою. А тому, на думку позивача, існують підстави для зобов'язання відповідача у судовому порядку продати об'єкт державної власності.

Ухвалою суду від 25.09.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 919/1105/13. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.10.2013.

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд".

У судовому засіданні, яке відбулось 02.10.2013, оголошувалась перерва до 07.10.2013 для виконання сторонами вимог ухвали суду від 25.09.2013 у повному обсязі.

У засіданні суду 07.10.2013 представник позивача надав суду заяву від 07.10.2013, в якій, з метою повного судового захисту прав та інтересів позивача, конкретизував предмет позову та просив суд зобов'язати відповідача продати позивачу вищевказане майно, з врахуванням матеріалів інвентаризації і оцінки цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Агропромбуд" станом на 31.05.2013.

До вказаної заяви представник позивача додав клопотання від 07.10.2013, в якому просив суд при розподілі судових витрат судовий збір за подання до суду позовної заяви з відповідача не стягувати та покласти його на позивача.

Суд прийняв вказані заяву від 07.10.2013 щодо конкретизації предмета позову та клопотання від 07.10.2013 до розгляду.

Представник позивача - ТОВ "Максіма-Трейд" - у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням вищезазначеної заяви від 07.10.2013 про конкретизацію предмета позову, підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду з позовом не погодився з підстав, вказаних у відзиві від 02.10.2013 № 12-03-03616 на позовну заяву, зокрема, посилаючись на те, що відповідач вважає, що діючим законодавством по приватизації не передбачено процедур зміни покупця об'єкта державної власності групи А - цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд" - у процесі здійснення приватизації.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви представника позивача від 07.10.2013 про конкретизацію предмета позову, підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись, зокрема, на доводи, викладені у письмових поясненнях третьої особи від 02.10.2013.

Так, у вказаних письмових поясненнях третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача вказала на те, що відмова відповідача в укладенні з позивачем договору купівлі-продажу об'єкта приватизації є неправомірною, оскільки зміна Iнвестора-кредитора та покупця об'єкта державної власності не суперечить ані Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ані Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в рамках та з особливостями якого здійснюється приватизація.

Також, третя особа вказала на те, що вважає, що задоволення позовних вимог дозволить відновити порушені права позивача як нового Iнвестора-кредитора.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 23.07.2004 № 1521 "Про перелік об'єктів, що підлягають приватизації", об'єкт державної власності групи А - цілісний майновий комплекс ДП "Агропромбуд" - був включений до Переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

Наказом Фонду державного майна України від 17.11.2009 № 1787 "Щодо внесення змін до наказу ФДМУ від 23.07.2004 № 1521" були внесені зміни стосовно способу приватизації державного майна, а саме: спосіб продажу "на аукціоні" змінено на "викуп".

Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 30.11.2009 № 505 "Щодо прийняття рішення про приватизацію" було прийнято рішення щодо приватизації об'єкта державної власності групи А - цілісного майнового комплексу ДП "Агропромбуд", шляхом викупу.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17.03.2011 у справі № 5020-9/133-13/102-3/069-5/060-9/076-3/115 затверджена мирова угода, відповідно до умов якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" (Інвестор-кредитор) прийняло на себе зобов'язання по погашенню боргів Підприємства-боржника та отримало право на приватизацію цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд", розташованого за адресою: 99002, м. Севастополь, вул. Охотська, 8, ідентифікаційний код 20730686, шляхом викупу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 апеляційні скарги Управління з питань банкрутства в АРК та м. Севастополі Державного департаменту з питань банкрутства та Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя задоволено, ухвалу господарського суду міста Севастополя від 17.03.2011 у справі № 5020-9/133-13/102-3/069-5/060-9/076-3/115 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" та Державного підприємства "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд" задоволені частково. Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 у справі № 5020-9/133-13/102-3/069-5/060-9/076-3/115 скасована.

Ухвала господарського суду міста Севастополя від 17.03.2011 у справі № 5020-9/133-13/102-3/069-5/060-9/076-3/115 змінена, а саме: пункт 1 графіку погашення вимог реєстрових кредиторів ДП "Агропромбуд", що включений до резолютивної частини ухвали від 17.03.2011 та є додатком № 1 до мирової угоди, доповнений вимогами шостої черги задоволення вимог кредиторів.

28 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Максіма-Трейд" укладений договір про сумісну співпрацю (далі - договір), відповідно до умов якого ТОВ "Максіма-Трейд" набуває усіх прав та обов'язків ТОВ "Будівельна компанія "Київ-Градобуд", які визначені мировою угодою та чинним законодавством у сфері приватизації, у тому числі: щодо набуття права на викуп об'єкта приватизації та погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства.

При цьому, моментом набуття позивачем прав та обов'язків Інвестора-кредитора, що виникають з мирової угоди, є закінчення всіх підготовчих заходів для приватизації об'єкта, включаючи проведення незалежної оцінки об'єкта приватизації (пункт 4.3 договору).

Пунктом 4.4 вказаного договору на ТОВ "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" покладався обов'язок повідомити відповідне регіональне відділення Фонду державного майна України про перехід до ТОВ "Максіма-Трейд" всіх прав та обов'язків, визначених мировою угодою та чинним законодавством у сфері приватизації - протягом 3 діб з моменту набуття позивачем права на викуп об'єкта приватизації.

До того ж, за умовами пункту 2.1 зазначеного договору, ТОВ "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" зобов'язувалось брати активну процесуальну участь у процедурі приватизації.

На виконання умов мирової угоди та укладеного з ТОВ "Максіма-Трейд" договору ТОВ "Будівельна компанія "Київ - Градобуд" подало заяву про приватизацію державного майна групи А - цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд" - за вх. № ЗП/00942 від 02.03.2012.

З пояснень представників сторін і третьої особи та матеріалів справи судом убачається, що підготовка до продажу об'єкта приватизації проведена, зокрема, здійснено інвентаризацію та оцінку майна, визначено його вартість та розроблено проект договору купівлі-продажу об'єкта.

Крім того, матеріали справи містять лист Підприємства-боржника - ДП "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд" до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за вх. № 11/05927 від 18.09.2013, матеріали аудиторської перевірки погашення вимог реєстрових кредиторів та копії платіжних документів, зі змісту яких випливає, що вимоги кредиторів відповідно до умов мирової угоди погашені у повному обсязі.

Враховуючи, що ТОВ "Максіма-Трейд" набуло право на викуп об'єкта приватизації, ТОВ "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" 11.09.2013 звернулось з листом від 22.08.2013 (вх. № 11/05794) до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому повідомило про те, що покупцем об'єкта державної власності групи А - цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд", розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Охотська, 8 (фактична адреса: м. Севастополь, вул. Енергетиків, 17), що підлягає приватизації шляхом викупу, буде виступати ТОВ "Максіма-Трейд", та наполягало на укладенні договору купівлі-продажу об'єкта саме з цією особою.

11.09.2013 ТОВ "Максіма-Трейд" також звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з вимогою продати об'єкт приватизації.

Однак, листом від 16.09.2013 за вих. № 11-04-03377 Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відмовило у продажу об'єкта державної власності групи А - цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд" - на користь ТОВ "Максіма-Трейд", посилаючись на відсутність підстав для зміни покупця вказаного об'єкта.

Зважаючи на порушення його прав та інтересів, позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а також Порядком продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженим Наказом Фонду державного майна України № 439 від 02.04.2012, та іншими актами законодавства.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (тут і надалі - в редакції, що діяла на час затвердження мирової угоди ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17.03.2011) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство (частина друга статті 35 вказаного Закону) і тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону (частина перша статті 36 Закону).

Порядок укладення мирової угоди в процедурі банкрутства регламентується, серед іншого, статтею 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до частини четвертої якої мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Тобто, мирова угода в процедурі банкрутства обов'язково має містити положення, зазначені в абзацах першому-третьому частини четвертої статті 37 Закону, та може містити положення, зазначені в абзацах четвертому-сьомому частини четвертої наведеної статті.

Водночас, умови мирової угоди передбачають погашення боргу Підприємства-боржника з переходом боргових зобов'язань від Підприємства-боржника до Інвестора-кредитора, а також створення умов для здійснення приватизації Підприємства-боржника за участю Інвестора-кредитора.

Отже, погашення вимог кредиторів є обов'язковою умовою мирової угоди, а участь Інвестора у відновленні платоспроможності боржника через приватизацію цілісного майнового комплексу підприємства є факультативною умовою, що відповідає положенням статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд зазначає, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить вичерпного переліку способів задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань боржника третіми особами, а отже можливі будь-які ефективні засоби, що не суперечать закону.

Крім того, за умовами мирової угоди приватизація Підприємства-боржника здійснюється шляхом викупу цілісного майнового комплексу Інвестором-кредитором разом з боргами, тобто за своєю суттю є обміном вимог Інвестора-кредитора на активи боржника, що повністю узгоджується з положеннями абзацу шостого частини четвертої статті 37 вказаного Закону.

Як убачається з пояснень учасників судового процесу та не спростовується матеріалами справи, на даний час об'єктом приватизації виступає напівзруйнована промислова база, на якій неможливо здійснювати виробничу діяльність.

Саме тому ефективний продаж можливий лише за умови продажу підприємства в цілому.

Таким чином, під час затвердження мирової угоди суд виходив з того, що єдиним ефективним способом не втратити вартість Підприємства-боржника при продажу є приватизація.

Так, розділом 1 мирової угоди встановлено, що її предметом є комплекс заходів щодо погашення боргу Підприємства-боржника з переходом боргових зобов'язань від Підприємства-боржника до Інвестора-кредитора, а також створення умов для здійснення приватизації Підприємства-боржника за участю Інвестора-кредитора.

Розділ 4 мирової угоди, зокрема, передбачає, що метою приватизації цілісного майнового комплексу Підприємства-боржника є формування ефективного власника, здатного інвестувати кошти в розвиток підприємства і створити конкурентне середовище, а також забезпечення надходжень коштів від приватизації до Державного бюджету України.

З урахуванням особливостей процедури банкрутства в частині наділення Інвестора-кредитора правами здобувати майно Підприємства-боржника в обмін на вимоги, з метою збереження майнової цілісності й інвестиційної привабливості підприємства, Інвестор-кредитор зобов'язується викупити об'єкт приватизації разом з боргами, які відображені у пасиві балансу Підприємства-боржника. Після викупу цілісного майнового комплексу ДП "Агропромбуд" Інвестор-кредитор стає правонаступником усіх прав і обов'язків ДП "Агропромбуд", включаючи спірні правовідносини. Викуп цілісного майнового комплексу ДП "Агропромбуд" має відбуватися з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та відповідних актів (наказів, рішень тощо) Фонду державного майна України з питань приватизації.

Тобто, укладення мирової угоди у процедурі банкрутства ДП "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд" було направлено на досягнення двох основних цілей - погашення існуючих боргів банкрута та перехід права власності на цілісний майновий комплекс державного підприємства до ефективного власника, який забезпечить повноцінне функціонування підприємства з високими та стабільними економічними показниками, із поповненням державного бюджету коштами від відповідної приватизації.

З пояснень третьої особи судом убачається, що після затвердження мирової угоди та внесення до неї змін постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011 самостійне та вчасне виконання усіх її умов первісним Інвестором-кредитором було неможливим, що й викликало необхідність укладення договору про сумісну співпрацю від 28 липня 2011 року, за яким право викупу та обов'язок щодо погашення вимог кредиторів Державного підприємства "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд" було передано до ТОВ "Максіма-Трейд" в обмін на можливість використовувати об'єкт після його приватизації для здійснення господарської діяльності ТОВ "Будівельна компанія "Київ-Градобуд".

Суд зазначає, що за своєю правовою природою мирова угода є правочином у розумінні Цивільного кодексу України, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і на неї розповсюджуються норми закону в частині укладення, чинності, внесення змін та недійсності угод.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із правочинів.

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До того ж, відповідно до положень статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів оскарження чи визнання недійсним договору про сумісну співпрацю від 28.07.2011, а також, приймаючи до уваги відсутність жодних перешкод для заміни кредитора у зобов'язаннях, які виникають з мирової угоди, суд дійшов висновку, що Новим кредитором (Інвестором-кредитором) у мировій угоді стало ТОВ "Максіма-Трейд".

Зазначене також підтверджується листом від 22.08.2013 Первісного кредитора - ТОВ «Будівельна компанія "Київ-Градобуд" до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Одночасно, продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності за приписами статті 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" виступають, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Також з матеріалів справи та пояснень відповідача судом убачається, що саме Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято функцію управління спірним об'єктом приватизації.

Статтею 5 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна".

Частиною першою статті 8 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що покупцями об'єктів приватизації можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті; юридичні особи інших держав.

Згідно з частиною третьою зазначеної статті не можуть бути покупцями: юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків; органи державної влади; працівники державних органів приватизації; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, державні акціонерні товариства (компанії), їх дочірні компанії та підприємства; особи, зареєстровані в офшорній зоні (перелік таких зон визначає Кабінет Міністрів України) чи країнах, включених FATF до списку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом; особи, які прямо чи опосередковано контролюються особами, що визначені в частині третій цієї статті.

З аналізу установчих документів позивача та інших документів, наявних у матеріалах справи, судом убачається, що ТОВ "Максіма-Трейд" відповідає вимогам, що ставляться чинним законодавством до покупців об'єктів державної власності.

Частиною третьою статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що порядок викупу об'єкта встановлюється Фондом державного майна України.

Розділом VIII Порядку продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону встановлено, що викуп об'єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об'єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено чинним законодавством України.

Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі результатів його оцінки.

Статтею 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" унормовано, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: встановлюють ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об'єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту; замовляють проведення робіт із землеустрою.

Відповідно до частини п'ятої статті 7 цього Закону відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: відсутні необхідні документи, що подаються разом з пропозиціями стосовно включення об'єкта до переліку; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.

За змістом статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи встановлений мировою угодою та чинним законодавством у сфері приватизації обов'язок відповідача продати цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд" на користь Інвестора-кредитора, яким з урахуванням договору від 28.07.2011 став позивач - ТОВ "Максіма-Трейд", суд дійшов висновку про безпідставність відмови Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у продажу об'єкта приватизації на користь позивача.

При цьому суд вважає неспроможними доводи відповідача про неможливість заміни покупця при викупі об'єктів державної власності з посиланням на відсутність законодавчо закріпленої процедури, з огляду на те, що чинне, як на момент затвердження мирової угоди, так і на даний час, законодавство у сфері банкрутства та приватизації не містить жодних заборон стосовно можливості передачі прав кредитора за мировими угодами до інших осіб, зокрема, і щодо права на приватизацію об'єктів державної власності.

Більше того, за змістом частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Проте, як вже було зазначено вище, діюче законодавство про приватизацію не містить жодних обмежень щодо можливості зміни покупця об'єкта приватизації, якщо право покупця засновано на чинному договорі і дотримана процедура підготовки об'єкта до приватизації, а головне, досягається мета приватизації. Тому, у спірних правовідносинах щодо можливості зміни покупця об'єкта приватизації суд вважає можливим застосувати положення статті 8 Цивільного кодексу України про аналогію закону.

До того ж, статтею 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не заперечується можливість зміни власника об'єкта приватизації, а тільки презюмується необхідність дотримання для нового власника всіх умов та зобов'язань, що мали місце під час підготовки об'єкта до приватизації та вказані у договорі купівлі-продажу об'єкта приватизації. Отже, зміна покупця на стадії купівлі-продажу об'єкта приватизації не може призвести до негативних наслідків та не заборонена нормами приватизаційного законодавства.

Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги те, що позовні вимоги спрямовані на захист наявного у позивача права на викуп об'єкта приватизації, а також на зобов'язання відповідача виконати його обов'язок щодо продажу такого об'єкта, з огляду на відповідність позовних вимог пункту 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На думку суду, задоволення позовних вимог дозволить у повній мірі відновити порушене право позивача та призведе до укладення відповідачем договору купівлі-продажу вказаного об'єкта саме з Товариством з обмеженою відповідальністю "Максіма-Трейд", оскільки зобов'язання у судовому порядку продати об'єкт приватизації на користь позивача є підставою для здійснення відповідачем встановлених чинним законодавством дій та заходів з продажу об'єкта.

Крім того, враховуючи, що рішення господарського суду на підставі статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для виконання на всій території України, рішення у даній справі є підставою для нотаріального оформлення договору купівлі-продажу спірного об'єкта приватизації у встановленому порядку.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

Однак, суд вважає можливим задовольнити вищевказане клопотання представника позивача від 07.10.2013 та витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, буд. 6, ідентифікаційний код 20677058) продати Товариству з обмеженою відповідальністю "Максіма-Трейд" (99003, м. Севастополь, вул. Руднєва, буд. 9, кв. 4, ідентифікаційний код 31505013) об'єкт державної власності групи А - цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд", розташований за адресою: 99009, м. Севастополь, вул. Охотська, 8, ідентифікаційний код 20730686 (фактична адреса: 99002, м. Севастополь, вул. Енергетиків, 17), у порядку виконання судового рішення відповідно до умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17.03.2011 у справі № 5020-9/133-13/102-3/069-5/060-9/076-3/115 зі змінами, внесеними постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011, та з урахуванням матеріалів інвентаризації і оцінки цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Агропромбуд" Корпорації "Украгропромбуд" станом на 31.05.2013.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 11.10.2013.

Суддя С. М. Альошина